2 Охорона праці

Державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, виконання нормативів охорони праці незалежно від форм власності і видів діяльності підприємства. Це закріплюється Конституцією України, Законом України «Про охорону праці» [12], іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, стаття 155 «Кодексу законів про працю України» свідчить: «Жодне підприємство, цех, ділянка виробництва не мають бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створені безпечні і нешкідливі умови праці».

Дана бакалаврська робота присвячена удосконаленню процесу холодної прокатки в умовах ТПЦ № 3 «ВАТ „ІНТЕРПАЙП Нижньодніпровський трубопрокатний завод“». Технологічні процеси і устат­кування відповідають вимогам ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ [14] . У даному розділі бакалаврської роботи проаналізовано умови праці, основні шкідливі і небез­печні чинники, розроблені заходи щодо їх зни­ження, узагальнені питання пожежної профілактики.

2.1 Аналіз умов праці

Категорії робіт, які виконуються у ТПЦ №3 в залежності від загальних енергозатрат організму у ккал/г в межах 200-250, згідно ГОСТ 12.1.005-88 [15] відповідає середньому рівню тяжкості ( 2 бали ). Небезпечні фактори, які властиві даному виробництву : розпечений та розплавлений метал, частини машин і механізмів, які обертаються та рухаються. Основні шкідливі та небезпечні фактори в умовах ТПЦ №3 наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Шкідливі та небезпечні виробничі фактори ТПЦ № 3

Шкідливі та небезпечні фактори у цеху	Факт.	ГДК	ГДУ	Клас небезпечності по ГОСТ 12.1.005-88 [15] та ГОСТ 12.1. 007-76 [22]
Шум в умовах цеху, дБ	86,0	-	80,0	-
Вібрація в умовах цеху, дБ	91,0	-	101,0	-
Запиленність в умовах цеху, мг/м	1,6	6,0	-	IV
Загазованість мг/м³, СО	2,0	20,0	-	IV
Загазованість мл/м³,	1,2	5,0	-	II
Загазованість мл/м³,	-	-	-	IV
Загазованість мл/м³, оксид заліза	2,0	6,0	-	IV
Інші шкідливості, мг/м³,	1,0	1,0	-	I
Категорія виконуваної в цеху роботи, в залежності від енерговитрат організму в ккал/год. (Дж/с), згідно ГОСТ 12.1.005-88	Середньої важкості (ІІ б)

До шкідливих виробничих факторів відносяться : шум, запиленість та загазованість повітря, недостатнє освітлення робочих місць.

Шкідливими речовинами, які можуть бути присутніми в проектованому цеху, є - випаровування олії і МОР, вихлопні гази автомобілів, пил, що утворюється при шліфуванні заготовок на круглошліфувальних верстатах. Аерозолі нафтових мастил і хімічних добавок у мастильно-охолоджуючі рідини (МОР) можуть викликати руйнування слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, сприяти зниженню імунобіологічної реактивності. Теплові впливи на організм можуть бути причиною швидкого стомлення, зниження працездатності, ослаблення опірності організму до шкідливих впливів, різних захворювань : теплове виснаження, теплового удару, теплових судорог, катаракти очей.

Шум — одна з найпоширеніших виробничих шкідливостей, яку дуже складно усунути. При тривалому впливі шуму не тільки знижується гострота слуху, але й погіршується робота центральної нервової і серцево-судинної систем, шлунково-кишкового тракту, органів дихання, виникають запаморочення і функціональні зміни нервової системи, втома, ослаблення пам'яті та уваги. Джерелом шуму в цеху є робота технологічного устаткування. У результаті того, що шум вільно поширюється з одного прольоту в іншій, створюється шумова обстановка змішаного, стабільного і частково пульсуючого типу й імпульсивних шумів різної інтенсивності і частоти. Шум виникає також внаслідок роботи верстатів. Джерелом шуму в них є підшипники кочення, зубчасті передачі, а також неврівноважені обертові частини верстатів. Крім того, шум виникає безпосередньо при обробці металів різанням. Зменшення шуму проводиться за рахунок раціонального планування цеху (наприклад, найбільш шумне обладнання ставиться в один цех), застосування в цеху звукопоглинальних обшивок. Також зменшення шуму можна уникнути на шляху його поширення. Це можуть бути звукооізолюючі огорожі (стіни, перегородки, кожухи, вигородки). У тих випадках коли використано всі методи боротьби з шумом, але бажаного ефекту немає, застосовують засоби індивiдуального захисту (ЗІЗ) органiв слуху. Найпростіший засіб захисту вiд шуму - ватний тампон, анайефективніший - так звані берушi. Останні знижують сприйняття зовнiшнього шуму у 4—6 разів. Але ці ЗIЗ мають подразнюючий вплив на слуховий апарат. Засобом захисту можуть також стати заглушки у вигляді антифонів, які виконуються з гуми, пластмаси та інших матеріалів. Але вони малозручні, бо щільне (з натиском) прилягання їх до вуха викликає почуття болю. Найширше застосовуються протишумні навушники, які зручні в експлуатацiї і добре ослаблюють шум у високочастотній частині [16] .

Вібрація - це сукупність механічних коливань пружних твердих тіл, що характеризуються періодичністю зміни своїх параметрів. Причиною порушення вібрацій є виникання при роботі верстатів неврівноважені силові дії. Вібрації виникають в результаті, незбіги центру маси заготовок, неоднорідності матеріалу обертових заготовок. Найбільшу вібрацію створюють універсальні фрезерні та довбальні верстати. Зниження вібрації в джерелі її виникнення досягається шляхом зменшення сили, яка викликає коливання. Тому ще на стадії проектування машин та механічних пристроїв потрібно вибирати кінематичні схеми, в котрих динамічні процеси, викликані ударами та прискореннями, були б виключені або знижені. Зниження вібрації може бути досягнуте зрівноваженням мас, зміною маси або жорсткості, зменшенням технологічних допусків при виготовленні і складанні, застосуванням матеріалів з великим внутрішнім тертям. Велике значення має підвищення точності обробки та зниження шорсткості поверхонь, що труться. динамічні віброзагашувачі, встановлювати обладнання на вібропоглинаючі опори і спеціальні фундаменти. Для працюючих у зоні підвищених вібрацій необхідно передбачати індивідуальні засоби захисту: рукавиці з вібропоглинаючими прокладками і взуття на вібропоглинаючій підошві.

Запобігання механічного травматизму здійснюється за рахунок застосування огороджувальних засобів захисту (кожухів, щитків, екранів, решіток, сіток і т.д.), блокувальних пристроїв, сигнальних пристроїв, систем дистанційного керування і спеціальних засобів захисту.

Забруднення повітря робочої зони пилом і парами масла впливають на якість виробів і здоров'я робітників. Тому необхідно передбачити на ділянках, де виробляється шліфування установку пиловловлювачів, а в місцях утворення парів - механічну вентиляцію. Прибирання робочого місця від стружки і пилу повинна проводитися способом, що виключає пилоутворення. Вимоги до вентиляції: чистоту повітря і нормалізація мікроклімату цеху повинна забезпечувати припливно-витяжна система вентиляції із застосуванням місцевих відсмоктувальних пристроїв для видалення шкідливих речовин з робочої зони устаткування: пилу, м'якою стружки, аерозолів МОР. Для уловлювання масляного туману при обробці необхідно застосовувати агрегат АЕГ-12. Для очищення повітря застосовувати низько швидкісні туманоуловлювачі типу А-200. Приміщення для обробки деталей різанням, перебування в яких небезпечно для працюючих, повинні бути відокремлені від інших приміщень цеху ізолюючими перегородками, мати місцеву витяжну вентиляцію і знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026-76 [17]. Приміщення, в яких виготовляються та зберігаються розчини бактерицидів для МОР, також повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. Приміщення та димарі від місцевих відсмоктувачів і загальноцехова вентиляція повинні систематично за графіком очищатися. Відповідно до вимог СНиП II-33-75 [18] ворота, двері, технологічні отвори повинні бути обладнані повітряними і повітряно-тепловими завісами.

Для створення сприятливих умов праці важливе значення має раціональне освітлення. Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Незадовільне освітлення утрудняє проведення робіт, веде до зниження продуктивності праці і працездатності очей і може бути причинами нещасливих випадків і захворювання їх. Робота в цеху відноситься до IV категорії зорового навантаження. Для живлення електрообладнання цеху використовується трифазна чотирипровідна мережа з заземленою напругою 380/220 В.

Вплив електричного струму на організм може викликати різні електричні травми (електричний опік, металізацію шкіри, електричний знак, електрофтальмію й електричний удар).

Основними причинами нещасних випадків від впливу електричного струму в проектованому цеху можуть бути наступні : виникнення крокової напруги на поверхні землі в результаті замикання проводу на землю; поява напруги на відключених струмопровідних частинах, на яких працюють люди, внаслідок помилкового включення установки; випадковий дотик до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою; поява напруги на металевих конструктивних частинах електрообладнання, корпусах верстатів, а також в результаті пошкодження ізоляції; вплив електричного струму через дугу; зіткнення зі струмоведучими частинами і проводами; дотик до струмоведучих частин, ізоляція яких ушкоджена; торкання струмоведучих частин через предмети з низьким опором ізоляції. Решта приміщень цеху та основні виробничі ділянки цеху за ступенем ураження електричним струмом відносяться до приміщень з підвищеною небезпекою. Це обумовлено наявністю струмоведучих підлог; можливістю одночасного дотику робітника до яких з'єднання з землею металоконструкцій будівлі і механізмів з одного боку і металевих корпусів електрообладнання з іншого боку.

Метеорологічні умови визначаються наступними параметрами: температурою повітря t (˚C), відносною вологістю φ (%) і швидкістю руху повітря на робочому місці v (м / с). У результаті роботи обладнання в проектованому цеху можливе виділення надлишкового тепла, який надає несприятливий вплив на самопочуття робітників. Метеорологічні умови наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Метеорологічні умови цеху

Значення	Температура, ОС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с	Інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м2	Освітленність, лк
В умовах цеху	13-19	70	0.1	60	120
Нормативні значення мікро­клімату згідно ГОСТ'12.1.005-88 та СН 2527-88	15-21	75	0.4	100	150