16. Організація роботи вр арк.

Діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим забезпечує апарат, що складається із Секретаріату й Управління справами Верховної Ради АРК.

Основними завданнями Секретаріату Верховної Ради АРК є:

1. Організаційне, правове, кодификаційне, експертне, інформаційне, документальне й інше сприяння Верховній Раді АРК у здійсненні представницьких, нормотворчих, організаційно-розпорядчих, контрольних та інших функцій.

2. Організація взаємодії Верховної Ради АРК, її Президії, постійних та інших комісій, депутатів із державними і республіканськими органами влади, органами місцевого самоврядування, районними державними адміністраціями.

3. Забезпечення взаємодії Верховної Ради АРК, її Президії, постійних та інших комісій з підприємствами, установами, організаціями, партіями, громадськими організаціями і громадянами.

Основні функції Секретаріату Верховної Ради АРК:

– забезпечення взаємодії Верховної Ради АРК і її органів, Голови Верховної Ради АРК і його заступників з центральними і територіальними органами державної влади, Радою міністрів АРК, міністерствами, республіканськими комітетами АРК й іншими органами республіканської виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, районними державними адміністраціями, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, науковими та іншими закладами;

– забезпечення підготовки і проведення сесій Верховної Ради АРК, засідань Президії, постійних та інших комісій, парламентських слухань, нарад та інших організаційних заходів, що проводяться Верховної Радою АРК та її органами;

– сприяння в підготовці, розробці і проходженні проектів нормативно-правових актів, інших документів і матеріалів відповідно до планів роботи, рішень Верховної Ради АРК, її Президії, за дорученням Голови Верховної Ради АРК, його заступників;

– сприяння Верховній Раді АРК у здійсненні парламентського контролю;

– проведення юридичної експертизи проектів нормативно-правових та інших актів, внесених на розгляд Верховної Ради АРК депутатами Верховної Ради АРК і Радою міністрів АРК, на предмет відповідності їх Конституції і законам України, Конституції АРК і нормативно-правовим актам Верховної Ради АРК;

– забезпечення організації контролю за розглядом запитів депутатів Верховної Ради АРК;

– сприяння виборчим комісіям в організації проведення виборів, референдумів і опитувань на території республіки;

– організація прийому громадян, участь у розгляді їхніх пропозицій, заяв і скарг, забезпечення здійснення контролю за дотриманням законодавства про звернення громадян;

– висвітлення в засобах масової інформації діяльності Верховної Ради АРК, її Президії, постійних та інших комісій, депутатів Верховної Ради АРК;

– організація і здійснення кадрової роботи, реалізація державної політики з питань державної служби.

17. Матеріально-фінансова основа — це майно та

грошові кошти, що використовують органи публічної

влади в поточній діяльності, при здійсненні своїх

функцій і повноважень. Матеріально-фінансова

основа органів державної влади, органів влади

Автономної Республіки Крим та місцевого

самоврядування в Україні має як спільні, так і

відмінні риси. Для матеріально-фінансової основи

всіх органів публічної влади в Україні характерні такі

риси.

Первинними суб'єктами права власності на об'єкти,

що становлять матеріально-фінансову основу будь-

яких органів публічної влади в Україні, є колективні

суб'єкти — Український народ чи окремі

тери-торіальні громади. Тому органи публічної влади

лише виконують управ-ління цим майном від імені

первинних суб'єктів.

Матеріальна основа діяльності всіх органів публічної

влади скла-дається з природних ресурсів, а також

рухомого і нерухомого майна. Фінансова основа

складається переважно з бюджетних коштів, тобто з

тих фінансових ресурсів, які акумулюються і

витрачаються згідно з вста-новленими нормативами.

Головне джерело бюджетних надходжень — це

податки і збори, сплата яких у порядку і розмірах,

встановлених зако-ном, є конституційним обов'язком

кожного.

Переважна більшість питань, пов'язаних з

матеріально-фінансовою основою організації та

діяльності органів публічної влади, визначається

тільки законами України.

В Україні застосовується виключно казначейська

форма обслугову-вання усіх бюджетів (Державного

бюджету України, бюджету Автоном-ної Республіки

Крим, місцевих бюджетів.

Водночас між матеріально-фінансовою основою

діяльності органів державної влади, органів влади

Автономної Республіки Крим та місце-вого

самоврядування існує низка відмінностей.

Насамперед відріз-няється правовий статус об'єктів,

що становлять матеріально-фінансову основу: для

державних органів — це об'єкти загальнодержавної

влас-ності, для органів влади Автономної Республіки

Крим — це власність автономії, а для органів

місцевого самоврядування — комунальна власність.

Бюджети (як державний, так і місцеві)

використовуються для регу-лювання соціально-

економічних і фінансово-правових завдань певної

території, тому їх можна розглядати як правовий акт,

згідно з яким орга-ни виконавчої влади дістають

легітимне право на розпорядження певни-ми

фондами грошових ресурсів, а також як план

(кошторис) доходів і видатків відповідного органу

державної влади чи місцевого самовряду-вання.

Держава та органи місцевого самоврядування

приймають відпо-відні акти в галузі бюджету.

Фінансове забезпечення бюджетів в Україні

побудоване за ієрар-хічною системою: державний -

обласний - районний - бюджети місцевого

самоврядування (територіальних громад). При цьому

існує прямо пропорційна залежність одного рівня від

бюджету іншого, як правило, вищого рівня, але вже

немає колишньої підпорядкованості всіх місцевих

бюджетів державному бюджету

Доходи бюджету класифікуються за такими

розділами: 1) податкові надходження — передбачені

податковими законами України загально-державні і

місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі; 2)

непо-даткові надходження — доходи від власності та

підприємницької діяль-ності; адміністративні збори та

платежі, доходи від некомерційного та побічного

продажу; 3) надходження від штрафів та фінансових

санкцій; 4) інші неподаткові надходження; 5) доходи

від операцій з капіталом; 6) трансферти — кошти,

одержані від інших органів державної влади, органів