1. Критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах

Загальновживані слова – це нейтральні слова, що вживаються в різних функціональних стилях мови, а також ті, які є назвами нових речей і понять, що широко побутують у суспільстві (електричка, телевізор, холодильник, диван, тюль).

У словниковому складі укр мови є значна частина діалектизмів, тобто слів, які вживаються лише на якійсь території України.

Діалектизми не входять до лексичного складу укр літературної мови, але використовуються у художніх творах для передачі життя і мови людей певної території.

2. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп)

З метою сприяння організації попередньої підготовки та розгляду питань, які вносяться до Верховної Ради України, утворюється Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп).

До складу Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) входять Голова Верховної Ради та керівники депутатських фракцій і груп (з правом вирішального голосу). В роботі Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) беруть участь заступники Голови Верховної Ради та голови комітетів Верховної Ради (з правом дорадчого голосу). Керівники депутатських об'єднань (фракцій та груп) відіграють у діяльності Погоджувальної ради провідну роль, оскільки вони, як вважається, є представниками народних депутатів, що входять до відповідних об'єднань.

Головною функцією Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) є вироблення проектів планів роботи та порядку денного Верховної Ради України. Вона також повноважна вирішувати й інші питання організації роботи парламенту.

За рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій (груп) повинні проголосувати керівники депутатських фракцій (груп), сумарна кількість членів яких дорівнює кількості депутатів, голоси яких необхідні для прийняття відповідного рішення парламентом (як правило, це більшість конституційного складу Верховної Ради - 226 народних депутатів).

3. Методологія науки дбмс

Наука державного будівництва і місцевого

самоврядування – це сукупність науково

обгрунтованих ідей, поглядів, уявлень про

організацію та діяльність органів публічної влади. Її

основна увага спрямована на динамічні аспекти

реалізації публічної влади компетентними органами,

на практику їх діяльності, на втілення правових

приписів у життя.

Методологія науки державного будівництва та

місцевого самоврядування - це система теоретичних

принципів і спеціальних засобів дослідження

предмета.(1 питання)

4. Форми та методи діяльності президента

Згідно з ч.3 ст.106 Конституції України результатом

застосування правових форм діяльності Президента

України можуть бути два види актів – укази і

розпорядження, які мають підзаконний характер і є

обов’язковими для виконання на всій території

України.

Установча діяльність Президента України має

дворівневий характер, який полягає у тому, що поряд

з повноваженнями щодо формування органів

держави, їх структурних підрозділів і посадових осіб

(установча діяльність у «вузькому» розумінні)

передбачається й здійснення повноважень з підбору,

підготовки та розстановки кадрів (номінаційна

діяльність). Головна особливість установчої

діяльності полягає у тому, що вона спрямована на

структурні перетворення у державному апараті й

суспільному організмі.

Установчу форму діяльності Президента України

складають такі провадження (процедури): 1) щодо

створення, реорганізації та ліквідації центральних

органів виконавчої влади; 2) щодо створення судів;

3) щодо створення допоміжних органів і служб; 4)

щодо формування персонального складу органів

виконавчої влади; 5) щодо формування

персонального складу Конституційного Суду України,

судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів;

6) щодо формування Верховної Ради України.

Кульмінаційним етапом установчої діяльності є

видання установчого акту. Згідно з п.1 Положення

про порядок підготовки і внесення проектів указів і

розпоряджень Президента України, рішення

Президента України щодо призначення та звільнення

з посад керівників відповідних державних органів,

установ та організацій оформляються указами

Президента України.

Наступною правовою формою реалізації компетенції

глави української держави є нормотворча діяльність,

що займає провідне місце у складному механізмі

правового регулювання.

В межах нормотворчої діяльності Президента

України, як і в межах його установчої діяльності, нині

доцільно розрізняти ординарне і особливе

провадження. Ординарне нормотворче провадження

являє собою діяльність з оновлення нормативного

матеріалу та заповненню прогалин у праві, а

особливе охоплює діяльність по внесенню змін в

чинні нормативні укази Президента. Ці провадження

характеризують самостійну нормотворчу діяльність

глави держави. Крім того, Президенту надано право

законодавчої ініціативи у Верховній Раді, що

обумовлює наявність ще одного різновиду

нормотворчого провадження – законопроектного.

Важливою правовою формою реалізації компетенції

Президента України є правозастосовча діяльність, за

допомогою якої «забезпечується безперервність

процесу реалізації нормативно-правових приписів

шляхом наділення одних учасників правовідносин

суб’єктивними правами і покладення на інших

відповідних юридичних обов’язків або шляхом

розгляду (вирішення) питань про наслідки правових

спорів і правопорушень і притягнення винних до

юридичної відповідальності». В межах цієї правової

форми діяльності виділяються три основні стадії: 1)

встановлення фактичних обставин справи, 2) вибір

та аналіз норми права, 3) вирішення юридичної

справи.

Правозастосовча форма реалізації компетенції

Президента України використовується при здійсненні

ним своїх повноважень. При цьому може

виконуватись як правонадільна функція

правозастосовчої діяльності (наприклад, у випадку

здійснення помилування чи прийняття рішення з

питань громадянства України), так і правоохоронна

(у випадку прийняття рішення про мобілізацію або

введення надзвичайного чи воєнного стану, про

скасування актів Кабінету Міністрів України чи актів

Ради міністрів Автономної Республіки Крим).

В межах правозастосовчої форми діяльності

Президента України можна виділити такі

провадження: 1) щодо визнання іноземних держав;

2) щодо скасування актів уряду України та Ради

міністрів АРК; 3) з питань оголошення стану війни і

використання Збройних Сил України; 4) з питань

мобілізації і введення воєнного стану; 5) щодо

введення надзвичайного стану; 6) щодо присвоєння

вищих спеціальних звань і класних чинів; 7)

нагородне; 8) з питань громадянства; 9) щодо

надання притулку в Україні; 10) з питань

помилування.

Ще однією правовою формою реалізації компетенції

Президента України є контрольна діяльність.

Яскравим прикладом значущості контрольної форми

в діяльності глави держави є Указ від 29 березня

2000 р. №549/2000 «Про заходи щодо

вдосконалення організації контролю за виконанням

актів та доручень Президента України». Цим актом

встановлено, що керівники центральних і місцевих

органів виконавчої влади несуть персональну

відповідальність за своєчасне і повне виконання

актів і доручень Президента України.

Водночас неправові форми реалізації компетенції

Президента, які здійснюються ним особисто, не

включаються безпосередньо до стадій правової

діяльності, але впливають на їх зміст і

направленість. До таких неправових форм діяльності

Президента слід віднести: 1) проведення

координаційних зборів, нарад, науково-практичних

конференцій; 2) здійснення робочих поїздок по країні;

3) здійснення робочих та офіційних закордонних

візитів; 4) проведення міжнародних зустрічей,

особистих і телефонних переговорів; 5) участь у

роботі міжнародних організацій та міжнародних

конференцій; 6) виступи на пленарних засіданнях

парламенту; 7) головування на засіданнях Ради

національної безпеки і оборони України; 8)

заслуховування звітів підконтрольних і підзвітних

органів та посадових осіб; 9) особистий прийом

громадян, посадових осіб органів державної влади та

об’єднань громадян; 10) розгляд звернень громадян;

11) офіційні та робочі зустрічі з посадовими особами

і фахівцями; 12) проведення прес-конференцій,

надання інтерв’ю та здійснення інших форм зв’язків з

громадськістю.

Матеріально-технічні форми діяльності мають

допоміжний характер, притаманні функціонуванню

підрозділів Адміністрації Президента України і

зводяться до складання довідок, оглядів, звітів,

здійснення діловодства та ін.