Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ukrayinska_versiya2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
173.28 Кб
Скачать

4.Вибір перерізу проводів і кабелів низької напруги.

Перерізи жил кабелів вибирають по нагріванню тривалим розрахунковим струмом і за умовою відповідності обраному захисному пристрою (у нашому випадку - автоматичного вимикача):

Iр  Iдоп, (6.1)

Iдоп  kзащ∙Iз, (6.2)

Тут Iдоп − тривало допустимий струм для кабелю [6, с. 402];

Iз – параметр захисного пристрою, тобто струм спрацьовування розчеплювача автоматичного вимикача;

kзащ=1 – коефіцієнт захисту [5, табл. 7.6]

Струм в кабелі до РП1 (табл. 5.1) і умова (6.2) для цієї КЛ:

IРП1 р=42,7 А,

kзащ∙Iрас.ном=1∙100=100 А.

Вибираємо кабель АВБбШв−370 з довгостроково-допустимим струмом Iдл.доп=140 А [6, с. 402].

Аналогічним чином вибираються перерізи всіх інших кабелів, результати розрахунків зведені в таблицях 6.1 і 6.2.

Таблица 6.1.

Вибір перерізів кабелів до РП

Питаемый РП

Iр, А

Iрас.ном, А

Кабель

Iдл,доп, А

РП1

42,7

100

АВБбШв−370

140

РП2

80,8

100

АВБбШв−350

110

РП3

20,1

31,5

АВБбШв−316

60

РП4

67,4

100

АВБбШв−350

110

РП5

56,1

100

АВБбШв−350

110

Таблица 6.2.

Вибір перерізів кабелів до ЭП

Номер ЭП на плане

Iр, А

Iрас.ном, А

Кабель

Iдл,доп, А

1, 2

16

20

АВБбШв−310

45

3

33,6

40

АВБбШв−310

45

4

5,9

8

АВБбШв−310

45

5

8,5

10

АВБбШв−310

45

6, 11

16

20

АВБбШв−310

45

7, 27

41,3

50

АВБбШв−316

60

8

102,9

125

АВБбШв−370

140

9, 10, 19, 20, 22

13

20

АВБбШв−310

45

12, 13, 14

30,1

40

АВБбШв−310

45

15, 16

50,7

63

АВБбШв−325

75

17, 18

15

20

АВБбШв−310

45

21, 23

29,8

40

АВБбШв−316

60

24

22,4

31,5

АВБбШв−310

45

25

14,4

20

АВБбШв−310

45

5.РОЗРАХУНОК І ВИБІР КОМПЕНСУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ.

Визначаємо реактивну потужність, яку доцільно передавати через силовий трансформатор з мережі 10 кВ в мережу 0,4 кВ [5, с. 106]:

Qт= ; (2.4)

Qт= =65,6 кВАр.

Знаходимо потужність низьковольтних компенсуючих установок (НКУ) [3, с. 106]:

QНКУ1=QΣ – Qт, (2.5)

QНКУ1=82,7–65,6=17,1 кВАр.

Потужність НКУ, необхідних для зведення втрат електроенергії в розподільній мережі до мінімуму:

QНКУ2=QΣ – QНКУ1 –N∙Sт.ном. (2.6)

Разрахунковий коефіцієнт  заежить від схеми живлення КТП и розрахункових параметрів Кр1 и Кр2, які визначаються по [4, с. 108–109, таблиці 4.6 и 4.7]:

Кр1=9, Кр2=2.

Для даних значень =0,4

Приймаємм, що цехова ТП отримує живлення по радіальній схемі, тоді по [3, с. 108–109, рисунок 4.8б] знайдено, що =0,42, відповідно:

QНКУ2=82,7–17,1–0,42∙2100= −18,4 кВАр.

Так я значення Qнк20, то прймаєтся Qнк2=0.

Сумарна потужність НБК:

Qнк=Qнк1+Qнк2, (2.7)

Qнк=17,1+0=17,1 кВАр.

Выбираємо тип і потужність батарей конденсаторів по [2, с. 399]: один косинусний конденсатор КС1–0,38–18 3У3.

Фактична реактивна потужність, що передається з мережі 10 кВ в мережу 0,4 кВ:

Qнеск=Qр–QККУ, (2.8)

Qнеск=82,7–18=64,7 кВАр.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]