
- •1.Характеристика споживачів електроенергії
- •2.Розрахунок електричних навантажень.
- •4.Вибір перерізу проводів і кабелів низької напруги.
- •6.Вибір перерізу проводів повітряних і кабельних ліній високої напруги.
- •7.Розрахунок струмів короткого замикання
- •Розрахунок струмів трифазного кз
- •Розрахунок струмів однофазного кз.
- •Выбор автоматических выключателей
- •Вибір розподільних пунктів
- •9.Складання схеми внутрішньоцехового електропостачання і розрахунок низьковольтнихх мереж з врахуванням захисту.
- •3.2 Розрахунок електричних навантажень для вибору живильних кабелів і вимикачів
- •10.Автоматизація в системах електропостачання промислових підприємств.
- •11.Розрахунок захисного заземлення.
- •Заключение
- •Список літератури
4.Вибір перерізу проводів і кабелів низької напруги.
Перерізи жил кабелів вибирають по нагріванню тривалим розрахунковим струмом і за умовою відповідності обраному захисному пристрою (у нашому випадку - автоматичного вимикача):
Iр Iдоп, (6.1)
Iдоп kзащ∙Iз, (6.2)
Тут Iдоп − тривало допустимий струм для кабелю [6, с. 402];
Iз – параметр захисного пристрою, тобто струм спрацьовування розчеплювача автоматичного вимикача;
kзащ=1 – коефіцієнт захисту [5, табл. 7.6]
Струм в кабелі до РП1 (табл. 5.1) і умова (6.2) для цієї КЛ:
IРП1 р=42,7 А,
kзащ∙Iрас.ном=1∙100=100 А.
Вибираємо кабель АВБбШв−370 з довгостроково-допустимим струмом Iдл.доп=140 А [6, с. 402].
Аналогічним чином вибираються перерізи всіх інших кабелів, результати розрахунків зведені в таблицях 6.1 і 6.2.
Таблица 6.1.
Вибір перерізів кабелів до РП
Питаемый РП |
Iр, А |
Iрас.ном, А |
Кабель |
Iдл,доп, А |
РП1 |
42,7 |
100 |
АВБбШв−370 |
140 |
РП2 |
80,8 |
100 |
АВБбШв−350 |
110 |
РП3 |
20,1 |
31,5 |
АВБбШв−316 |
60 |
РП4 |
67,4 |
100 |
АВБбШв−350 |
110 |
РП5 |
56,1 |
100 |
АВБбШв−350 |
110 |
Таблица 6.2.
Вибір перерізів кабелів до ЭП
Номер ЭП на плане |
Iр, А |
Iрас.ном, А |
Кабель |
Iдл,доп, А |
1, 2 |
16 |
20 |
АВБбШв−310 |
45 |
3 |
33,6 |
40 |
АВБбШв−310 |
45 |
4 |
5,9 |
8 |
АВБбШв−310 |
45 |
5 |
8,5 |
10 |
АВБбШв−310 |
45 |
6, 11 |
16 |
20 |
АВБбШв−310 |
45 |
7, 27 |
41,3 |
50 |
АВБбШв−316 |
60 |
8 |
102,9 |
125 |
АВБбШв−370 |
140 |
9, 10, 19, 20, 22 |
13 |
20 |
АВБбШв−310 |
45 |
12, 13, 14 |
30,1 |
40 |
АВБбШв−310 |
45 |
15, 16 |
50,7 |
63 |
АВБбШв−325 |
75 |
17, 18 |
15 |
20 |
АВБбШв−310 |
45 |
21, 23 |
29,8 |
40 |
АВБбШв−316 |
60 |
24 |
22,4 |
31,5 |
АВБбШв−310 |
45 |
25 |
14,4 |
20 |
АВБбШв−310 |
45 |
5.РОЗРАХУНОК І ВИБІР КОМПЕНСУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ.
Визначаємо реактивну потужність, яку доцільно передавати через силовий трансформатор з мережі 10 кВ в мережу 0,4 кВ [5, с. 106]:
Qт=
; (2.4)
Qт=
=65,6
кВАр.
Знаходимо потужність низьковольтних компенсуючих установок (НКУ) [3, с. 106]:
QНКУ1=QΣ – Qт, (2.5)
QНКУ1=82,7–65,6=17,1 кВАр.
Потужність НКУ, необхідних для зведення втрат електроенергії в розподільній мережі до мінімуму:
QНКУ2=QΣ – QНКУ1 –N∙Sт.ном. (2.6)
Разрахунковий коефіцієнт заежить від схеми живлення КТП и розрахункових параметрів Кр1 и Кр2, які визначаються по [4, с. 108–109, таблиці 4.6 и 4.7]:
Кр1=9, Кр2=2.
Для даних значень =0,4
Приймаємм, що цехова ТП отримує живлення по радіальній схемі, тоді по [3, с. 108–109, рисунок 4.8б] знайдено, що =0,42, відповідно:
QНКУ2=82,7–17,1–0,42∙2100= −18,4 кВАр.
Так я значення Qнк20, то прймаєтся Qнк2=0.
Сумарна потужність НБК:
Qнк=Qнк1+Qнк2, (2.7)
Qнк=17,1+0=17,1 кВАр.
Выбираємо тип і потужність батарей конденсаторів по [2, с. 399]: один косинусний конденсатор КС1–0,38–18 3У3.
Фактична реактивна потужність, що передається з мережі 10 кВ в мережу 0,4 кВ:
Qнеск=Qр–QККУ, (2.8)
Qнеск=82,7–18=64,7 кВАр.