31. Політичний плюралізм і демократія.

плюралізм (від латів. рluralis - множинний), що позначає визнання в суспільно-політичному житті безліч різних взаємозв'язаних і в той же час автономних, соціальних, політичних груп, партій, організацій, ідеї і установки яких знаходяться в постійному зіставленні, змаганні, конкурентній боротьбі. Плюралізм як принцип політичної демократії виступає антиподом монополізму в будь-якій його формі. До істотних ознак політичного плюралізму можна віднести:…- множинність і змагальність суб'єктів політики, розділення властей;..- виключення монополії на політичну владу який-небудь одній партії;..- багатопартійність політичної системи;..- різноманіття каналів вираження інтересів, вільний доступ до них для всіх;..- вільна боротьба політичних сил, змагальність еліт, можливість їх зміни;..- альтернативність політичних поглядів в рамках законності…У нашій країні, як і у всіх країнах тих, що входили до складу СРСР, в процесі демократизації суспільства, після отримання незалежності став розвиватися і реальний політичний плюралізм. Проте цей процес відбувається в дуже складних умовах на всьому пострадянському просторі, де традиції тоталітарної системи ще дуже живучі…Етимологія терміну демократія сходить до коріння двохгрецьких слів - demos - народі kratos – влада і в буквальному перекладі означає “народовладдя” або “владу народу”. Традиційно вважається, що прообразом демократії були старогрецькі Афіни — місто-держава в VI-V ст ст до н.е.Становлення демократії вже не як окремі елементи, а у вигляді системи досить близький відповідною до теоретичної моделі сучасного демократичного режиму, почалося багато пізніше, в XVII-XVIII століттях. Цей процес розвивався перш за все в таких країнах Європи, якАнглія, Франція, Голландія, а також США. Соціально-економічними витокамистановлення демократії в цих країнах були бурхливе зростання товарно-грошових стосунківі торгівлі, розвиток міст як центри зосередження виробництва і накопичення фінансових ресурсів; великі географічні відкриття ізбільшена економічна роль колоній, ряд науково-технічних відкриттів івинаходів, що дозволили здійснити перехід від ручного до машинного виробництва,розвиток засобів транспорту і зв'язку. Все це наводило до зростання протиріч між тим, що стає усе більш економічно могутнім так званим третімстаном і старою родовою аристократією. Це протиріччя зажадало радикальної зміни не лише політичного статусу третього стану, але і зміни політичного режиму в цілому. Спираючись на політичні ідеї таких радикальних мислителів як Дж. Локк, Ш.-Л. Монтеськье, Же.. - Ж . Руссо, Т. Пейн, Т. Джефферсон і ряду інших Народи Англії, Франції, США зуміли не лише отриматиперемогу над абсолютизмом, заклавши політичні, правові і економічні основимайбутньої демократії в своїх країнах, але і створили необхідні передумови для такоїсоціальної реструктуризації суспільства, яка зробила практично безповоротноюзавдання створення багаточисельного середнього класу, який і склав згодомсоціальну опору майбутньому демократичному режиму…Класичне визначення демократії належить американському президентові А. Лінкольну: "Демократія – це влада народу, вибрана народом і для народу." Етимологія цього слова – народовладдя – визначає і ряд вихідних взаємозв'язаних, принципів, без яких демократії в будь-якому її розумінні бути не може (деякі автори називають їх "засадничими законами демократії").