Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
18-34.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
50.51 Кб
Скачать

26.Закон кількості грошей, необхідних для обігу

Закон грошового обігу полягає в тому, що впродовж даного періоду часу для обігу необхідна лише певна, об'єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Зміст цього закону можна відтворити рівнянням де Кф — фактична маса грошей в обігу; Кн — об'єктивно необхідна для обігу маса грошей.

Якщо Кф > Кн, в обігу з'являються зайві гроші, й навпаки. Виходячи з відомого рівняння обміну, кількість грошей, необхідна для забезпечення обігу товарів і послуг, прямо пропорційна номінальному обсягу виробництва (ВНП) та обернено пропорційна швидкості обігу грошової одиниці:

де Р — абсолютний рівень цін; Q — реальний обсяг виробництва; V — швидкість обігу грошей.

У країнах з розвинутою ринковою економікою врахування закону грошового обігу здійснюється на основі визначення його стану, тобто фактичної міри збалансованості Кф і Кн розроблення та впровадження в життя відповідної кредитної і бюджетної політики. Збалансованість Кф та Кн є важливою умовою забезпечення сталості грошей. Через механізм виведення Кф і Кн на сталість грошей впливають фактори їх кількості та швидкості обігу. Вони безпосередньо впливають на величину Кф, постійно збільшуючи її щодо Кн. Це пояснюється, з одного боку, прагненням емітентів отримати додаткові грошові ресурси за рахунок нового випуску грошових знаків, з іншого — прискоренням обігу грошей унаслідок вдосконалення організації й автоматизації грошового обігу.

27. Механізм поповнення маси грошей в обороті Одним з методів поповнення грошової маси в обороті є емісія, тобто випуск в обіг грошових знаків у всіх формах. Іншим каналом поповнення маси грошей в обороті є система обслуговування бюджетного боргу, що ґрунтується на розміщенні на відкритому ринку державних боргових зобов’язань. Комерційні банки, як безпосередні суб’єкти емісійного процесу утворюють депозитні гроші, надаючи своїм клієнтам кредити. Коли банки надають позику, то грошова маса зростає, і навпаки. Такий ефект емісії грошей має місце і тоді, коли комерційні банки купують на фондовому ринку цінні папери. Банк може видавати нові позики і утворювати тим самим додаткові гроші лише тоді, коли він має вільні резерви, тобто встановлену законом мінімальну суму, яку він зобов’язує зберігати. Обов’язкові резерви – частка банківських депозитів, яка має зберігатися у формі касової готівки КБ та його депозитів у ЦБ (НБУ). Норми обов’язкового резервування в Україні встановлює НБУ. Зв’язок між банківським резервами і масою грошей в обігу можна визначити за допомогою грошового мультиплікатора. Грошовий мультиплікатор – це коефіцієнт, який служить мірою збільшення грошової маси в результаті безготівкової емісії (банківської емісії). Він показує, у скільки разів грошова маса більше величини готівки в банківській системі.

28. Суть грошового ринку та його особливості Грошовий ринок – це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля і продаж грошей, формується попит, пропозиція і ціна на цей товар. Він є невід'ємною складовою сучасних товарно-грошових відносин. Суб'єктами грошового ринку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей. Але серед них слід виокремити, з одного боку, домашні господарства, а з іншого – фірми. Перші – головний власник тимчасово вільних коштів, другі – позичальники цих коштів. Гроші як абсолютно ліквідний актив визначають певні особливості грошового ринку: по-перше, купівля-продаж грошей відбувається лише тоді, коли вони є вільні у наявності в одних суб'єктів і появилася потреба у них в інших; по-друге, взаємозв'язок "товар-гроші" відбувається умовно у формі позички під зобов'язання повернути кошти у встановлений строк або у вигляді купівлі фінансових інструментів (облігацій, акцій, векселів); по-третє, внаслідок купівлі-продажу грошей їх власник (продавець грошей) не втрачає права власності на них, а добровільно передає право розпорядження ними покупцеві лише на визначених умовах; по-четверте, у момент продажу грошей продавець не отримує еквівалента, а покупець - відповідного права власності; по-п 'яте, на грошовому ринку гроші передаються власниками у чуже розпорядження прямо, а не в обмін на товари. Об'єктом грошового ринку є тимчасово чи постійно вільні грошові кошти, власники яких пропонують їх на ринку для одержання додаткового доходу. Продаж грошей виступає переважно у формі кредитування, де кредитором є продавець, а позичальником - покупець. Внутрішнім механізмом регулювання грошового ринку є попит, пропозиція і ціна. Попит на гроші - це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги. Пропозиція грошей - це та кількість грошей, що знаходиться у розпорядженні економічних суб'єктів, яку вони можуть спрямувати в оборот за сприятливих умов. Ціна, як елемент внутрішнього механізму регулювання грошового ринку, має умовний характер. Ціна грошей має форму відсотка на позичені чи залучені кошти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]