
- •1.Раціоналістична концепція (рк) походження грошей.
- •2. Еволюційна теорія походження грошей
- •3. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •4.Форми грошей та їх еволюція
- •5.Вартість грошей та засоби вимірування.
- •6.Функція грошей як міри вартості
- •7. Функція грошей як засобу обігу
- •8. Функція грошей як засобу платежу
- •9. Функція грошей як засобу нагромадження
- •10. Роль грошей у системі суспільного відтворення
- •11. Класична кількісна теорія грошей.
- •12. Неоклас. Варіанти розвитку кіл-ної теорії грошей
- •13. Відмінності в поглядах на гроші послідовників кількісної теорії грошей та трудової теорії вартості
- •14. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •15. Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії
- •16. Сутність та економічна основа грошового обороту
- •17. Структура грошового обороту за економічним змістом
17. Структура грошового обороту за економічним змістом
Грошовий обіг - це відносно незалежний рух грошей у процесах виробництва, розподілу, обміну і споживання національного продукту, це сукупність усіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві. Першим видом економічних відносин, що реалізуються в грошовому обігу, є відносини обміну. Для руху грошей, що обслуговують ці відносини, притаманна еквівалентність, оскільки передача грошей покупцем продавцеві відповідає переміщенню товару рівновеликої вартості. Одержані продавцем гроші не повертаються до свого попереднього власника, вони безповоротно перейшли у власність нового суб'єкта обігу грошей. Рух грошей у цьому випадку опосередковує реалізацію товарів і послуг у процесі суспільного відтворення. Такий вид руху грошей, що обслуговує сферу обміну, становить окремий сектор, він називається грошовим обігом. Частина руху грошей пов'язана з розподілом вартості валового національного продукту і національного доходу. Такий рух грошей здійснюється нееквівалентно. Тобто грошовому платежу не відповідає рух реального еквівалента у формі товарів чи послуг. Цей сектор грошового обігу називається фінансово-кредитним. Частина відносин у цьому секторі має характер відчуження. Визначена законодавством частина доходів економічних суб'єктів вилучається у вигляді податків та інших обов'язкових платежів, що надходять у розпорядження держави. Такий рух грошей набуває не тільки безеквівалентного, а й безповоротного характеру. Одні суб'єкти ці гроші втрачають назавжди без отримання будь-якого еквівалента, а інші їх отримують теж безповоротно, не виплачуючи ніякої ціни за них. Цю частину фінансово-кредитного обігу називають фіскально-бюджетною. Інша частина фінансово-кредитного обігу обслуговує сферу перерозподільчих відносин, у яких власність суб'єктів не відчужується безповоротно, а лише передається в тимчасове користування. Це має місце, наприклад, при внесенні грошей на банківські депозити чи в операції купівлі цінних паперів. Суб'єкти, що передають свою власність у тимчасове користування, отримають дохід. Цей сектор руху грошей докорінно відрізняється від сектора грошового обігу, а також і від фіскально-бюджетного. У ньому рух грошей зворотний, і власник одержує дохід у вигляді відсотків чи дивідендів. Цей сектор руху грошей називається кредитним. Кредит становить особливий механізм перерозподілу грошових і матеріальних ресурсів, він діє на принципах строковості, поворотності і платності. Частина обігу цього сектора пов'язана з продажем і купівлею акцій. Цей сегмент грошового обігу називається фінансовим.
Виходячи з особливостей руху окремих частин грошей у грошовому обігу необхідно виділити три важливі сектори: грошовий обіг, фінанси, кредит. Рух грошей у цих секторах має відносно самостійний характер, свій особливий механізм регулювання і володіє специфічними можливостями впливу на процес суспільного відтворення.