42.Українська культура у XIV-XVI стт.

Зміни культурно-історичних процесів в Україні у зв’язку зі змінами державно-політичного устрою. Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві і входження його до складу Великого князівства Литовського. Галицько-Волинський літопис. Автономна державність України у складі Литовської федерації. Литовський статут. «Устав на волоки». Кревська унія (1385 р.). Об’єднання Литви і Польщі. Посилення польських впливів на Україну. Українська шляхта та її участь у роботі сеймів, у державному управлінні. Зміцнення держави. Оголошення Москви спадкоємницею Київської держави, а потім і спадкоємницею Візантії.

Литва й Україна. Українська автономія. Позитивні та негативні наслідки перебування України у складі Литви. Організація самоврядування. Руське, волоське, магдебурзьке право.

Виникнення братств у Львові, Острозі, Луцьку, Києві. Цехова організація. Об’єднання музикантів, художників, ремісників, аптекарів у професійні цехи. Самоуправління цехів.

Подальший розвиток культурних традицій Київської держави. Розвиток перекладної літератури. Обмежений розвиток світської літератури. Київський псалтир як пам’ятка культури. Характеристика його мистецьких, надзвичайно майстерних мініатюр, гармонійної композиції. Навчання української молоді в європейських університетах: Краківському, Болонському, Падуанському, Сорбонні, Віттенберзькому та багатьох інших. Поширення гуманістичних ідей Відродження. Характеристика участі українців у латиномовних культуротворчих процесах.

Українські гуманісти епохи Відродження. Юрій Дрогобич-Котермак — учений, астроном, медик, ректор Болонського університету. Видання ним у 1483 р. першої української друкованої книжки «Прогностична оцінка поточного 1483 року». Станіслав Оріховський (Роксолан) — філософ, провідник гуманізму, український «Демосфен». Характеристика його праці «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу». Перший український поет-гуманіст Павло Русин.

Заснування Острозької академії. Викладачі академії Герасим Смотрицький, Лаврентій Зизаній, Кирило Лукаріс, Клірик Острозький, Дем’ян Наливайко.

Рукописне Пересопницьке євангеліє (1556—1561 рр.) — пам’ятка української книжної культури, найкращий зразок української мови того часу. Мистецьке оформлення книги. Характеристика Пересопницького євангелія як межі, за якою залишаються середньовічні естетичні цінності, з іншого боку — це пам’ятка гуманістичних ідеалів Відродження. Характерні риси середньовічних стилів романського і готичного.

Характерні риси Ренесансу: гуманістичні ідеали у світоглядній позиції — концентрація уваги на людині, переосмислення античності, модифікація християнського вчення.

В архітектурі: наявність урівноваженої композиції, розвиненого каркаса, міжповерхових членувань, система декору вікон та дверей. Характеристика пам’яток Ренесансу: ратуші, Успенської церкви, Чорної Кам’яниці, Вежі Корнякта у Львові. Оборонні зразки замкової архітектури: Луцька, Кам’янець-Подільська, Збаразька, Крем’янецька фортеці, замок Острозьких та ін.

Розвиток друкарства. Видання 1491 р. книг «Октоїх», «Часослов» (Краків, друкар Швайнольд Фіоль, шрифт — кирилиця). Видання 1574 р. книги «Апостол». Друкар Іван Федоров здійснив видання Острозької біблії. Оцінка її як пам’ятки національної культури. Характерні риси живопису ренесансного стилю. Образи Богородиці, Святого Миколая, Юрія Змієборця. Декоративне оздоблення, різьба по дереву. Розвиток золотарської справи, книгодрукування, іконопису, ремесел з виготовлення прикрас, одягу тощо.

Музика. Українське мистецтво XIV—XVI ст. як спадщина художньої культури Київської Русі. Усна народна творчість. Думи. Історичні пісні, легенди, вірші.

Виникнення козацтва і Запорозької Січі. Продукування козаками ідеї народовладдя і свободи особистості. Реалізація цієї ідеї на практиці в унікальній козацькій державі. Запорозька Січ П. К. Сагайдачного. Роль козацтва в розвитку української культури.