25 .Німецька культура XV-XVII стт.

Ще напередодні доби відродження німецькі ремісники стали у авангарді книгодрукування та запровадженя мистецтва гравюри. Цьому сприяло широке використання паперових млинів та наявність нового, дешевого матеріалу для гравюр та книг - папіру.

Панівні позиції в мистецтві відродження німецьких земель посіли живопис та гравюра, до того ж гравюра в творчості деяких німецьких майстрів головувала. Німецька архітектура 15-16 ст. значно поступалася зразкам Італії і мала провінційний, вторинний характер. Вона наче накопичувала сили для майбутньої доби бароко, що розквітне в німецьких князівствах.

На значну популярність німецької гравюри вплинуло декілька факторів -

• звернення до неї провідних майстрів

• великі наклади ( створення якої завгодно кількості відбитків )

• демократичний характер гравюри на відміну від унікального, аристократичного характеру живопису

• відгук гравюри на актуальні тогочасні події,

• широка тематика - від релігійних композицій до зображень селян, вояків, повій

• популяризація тогочасних володавів думок ( портрети Лютера, Меланхтона тощо)

• доступність та дешевизна відбитків.

17 століття принесло німцьким землям справжнє спустошення. Більшість військових дій Тридцятилітньої війни відбувалася саме на теріторіях німецьких князівств, що зазнали економічної та духовної кризи. За підрахунками науковців, землі Німеччини втратили 33 - 35 % населення. В католицьких князівствах Німеччини папа римський пішов на безпідставні заходи і дозволив на десять років брати шлюб водночас з двома жінками німецьким чоловікам.

Німецькі землі зазнали руйнацій, знелюднення, епідемій, убивства ремісників, зникнення мистецьких національних традицій. Найвідоміші художники цього періоду емігрують і десятиліттями працюють в Італії, Голландії тощо. Адам Ельсгаймер, Йоган Лісс - жили і працювали в Італії до смерті. Йоахим Зандрарт роками працював в Італії та Голландії і повернувся на батьківщину лише в останні роки життя. Живопис німецьких майстрів втратив національне забарвлення і схожий на взірці другорядних барокових митців Венеції, Риму, голландських мистецьких центрів. На півночі Німеччини роками працює скульптор з Антверпену - Томас Квеллінус , представник інтернаціонального європейського бароко. Надовго втрачені позиції в скульптурі в Пруссії частково реабілітував Андреас Шлютер.

26 Польська, чеська та угорська культури у XVI-XVII стт.

XVI століття принесе Польщі значні культурно-політичні досягнення, що великою мірою по значиться на об'єднавчих тенденціях польської нації. Роз ширення володінь та проведення реформи сприятимуть піднесенню всіх царин життя в Польщі. всьо шо вікіпедія сказала

Польська культура дійсно досягла загальноєвропейських вершин. Згадаймо хоча б Вавельський королівський замок з його збереженням і колекціонуванням духовнихскарбів; великі наукові досягнення, серед яких передусім трактат Міколая Коперника «Про обертання небесних сфер» (1543 р.); Климента Яницького (1516—1543 pp.), якого увінчали в Римі лавровим вінком як кращого латинського поета. До цієї ж епохи Ренесансу, яку називають «золотим віком» польської історії і культури, належить творчість поета Яна Кохановського (1530—1584 pp.), який підніс на новий рівень розвиток національної мови. Серед його ліричних творів — «Елегії», «Пісні», «Фрашки», «Трени». Кохановський — автор кількох поем, драматичних творів. диви підходить до Польщі?

27 Бароко, класицизм, рококо. Рококо́ — реверсований стиль щодо бароко, що в другій половині 18 століття дійшов в Україну — до Києва, Львова, а звідси у 1760 — 1770-их pp. Творчим рушієм доби рококо у всіх ділянках культури було еспрі на противагу чуттєвості бароко чи рації класицизму. Стиль рококо створений для жінки й пристосований до її смаків і примх. Вельможі доби рококо поставили за мету щоденні насолоди. В живописі доби рококо переважали свята і театральні вистави, безкінечні закохані пари міфологічних персон. Примхливе і чудернацьке мистецтво рококо було скасоване новою і могутньою хвилею класицизму кінця 18 століття і стилем ампір. Вважають, що живопис стилю рококо зародився у Франції. Культурні зв'язки сусідніх країн і панівна мода доби досить швидко зробили мистецтво рококо інтернаціональним, здебільшого при королівських дворах чи в аристократичних садибах. Стиль рококо вніс істотні зміни як у побудову, так і в декорацію іконостасів. Іконостаси рококо не мають суцільної площі і не зберігають симетрії та структурної логіки. У мист. промислі поряд ремісничих центрів і організацій, виникли гетьманські меблярські майстерні на Чернігівщині й маґнатські у Карці та ін. Баро́ко — стиль у європейському мистецтві та архітектурі початку 16 — кінця 18 ст. Хронологічно бароко слідує за Ренесансом, йому спадкує Класицизм. За естетичним визначенням, бароко — стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи. Засновником бароко в Італії вважають Мікеланджело Буонаротті .Характерною є пишнота, парадність, яскравість кольорів, контрастність, екстравагантність орнаменту, асиметрія конструкцій. Бароко виникло і набуло великого розвитку в Італії, замінивши прості і ясні форми мистецтва Раннього і Високого Відродження. Особливо стилем бароко переймалися єзуїти. Письменники та поети в епоху бароко сприймали реальний світ як ілюзію та сон. Реалістичні описи часто поєднувалися з їх алегоричним зображенням. Класици́зм — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI—го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Принципи ранішнього класицизму особливо виявлені в багатьох позаміських садибах — віллах. На ранішньому етапі розвитку класицизм Франції дивним чином співіснував та переплітався зі стилем бароко. Особливо це відбилося в моді на одяг, в оздобленніінтер'єрів, в портретному живопису майстрів Франції, значно менше в архітектурі. До недоліків стилю класицизм і його нащадка академізму належить приреченість до постійних повторів вироблених зразків, швидке падіння в стеріотипні рішення, консервація рішень. Класицизм не міг узгодити суперечність між двома началами людської природи — між матеріальним і духовним, між розумом і чуттям. Звідси йде раціоналістичне протиставлення розуму, трактованого як самодостатній. Найбільше поширення мав класицизм в сільських районах, де за проектами архітекторів класицизму будували панські садиби — від уславлений підмосковних до садиб в провінціях.