
- •Контрольні питання з іспиту
- •1. Предмет і завдання психології як науки.
- •4. Біхевіоризм як напрям зарубіжної психології
- •5. Когнітивна психологія як напрям зарубіжної психології.
- •6. Гуманістична психологія як перспективний напрям сучасної психології.
- •10. Психіка як властивість нервової системи та мозку.
- •11. Рефлекторна природа психіки.
- •13. Свідомість людини як вищій рівень розвитку психіки.
- •14. Поняття про особистість, її сутнісні властивості, фактори формування та розвитку.
- •15. Структура особистості, роль самосвідомості людини та її спрямованості.
- •18. Основні види діяльності.
- •19. Дія в системі людської діяльності. Уміння і навички, передумови їх формування та розвитку.
- •20. Відчуття та їх фізіологічна основа.
- •26. Мислення людини, його фізіологічні основи та механізми. Мислення і мовлення.
- •27. Види мислення.
- •28. Операції мислення.
- •29. Форми мислення.
- •30. Індивідуальні особливості мислення.
- •31. Уява як вищий психічний процеси, її фізіологічні основи, функції.
- •32. Види уяви.
- •39. Основні властивості уваги.
- •40. Емоції, їх психологічна сутність, види.
- •41. Характеристика базових емоцій людини.
- •44. Воля, її психологічна сутність, функції.
- •45. Характеристика вольової дії, її основні фази та етапи.
- •46. Вольові якості особистості, їх виховання та розвиток.
- •49. Вплив темпераменту на діяльність людини.
- •50. Характер, його психофізіологічні основи, риси, передумови формування.
- •51. Акцентуації характеру.
- •53. Поняття віку людини, особливості вікового розвитку як процес соціалізації особистості.
- •54. Критерії вікової періодизації, її основні фази та етапи.
- •55. Психологічна характеристика ранніх етапів дитинства.
- •58. Психологічний портрет підлітка.
- •60. Зрілість людини в її соціально-психологічному контексті.
- •61. Проблема групи в соціальній психології, їх види і класифікації.
- •62. Загальна характеристика великих соціальних груп, їх види.
- •63. Мала група як соціально-психологічне явище.
- •1. Умовні - реальні - тимчасові.
- •2. Формальні - неформальні.
- •3. Первинні - вторинні - референтні.
- •4. Дифузні - асоціації - корпорації - колективи.
- •64. Види та ознаки малих соціальних груп, їх структура.
- •65. Лідерство і керівництво в малій групі, їх стилі.
- •66. Сім’я як вид малої групи, її функції, типи
- •67. Спілкування в структурі суспільних відносин і міжособистісних стосунків.
- •68. Спілкування як комунікація, її основні засоби.
- •69. Невербальні засоби міжособистісного спілкування.
- •70. Психологічні способи впливу у процесі спілкування.
- •71. Комунікативні бар’єри та способи їх подолання.
- •73. Спілкування як міжособистісна взаємодія. Психологічний вплив, його стратегії і тактики.
- •74. Особистість у структурі групових відносин.
- •75. Психологічне значення людської праці, її різновиди.
- •76. ?Соціально-психологічна сутність професійної праці, співвідношення професії, спеціальності (фаху). Кваліфікаційні характеристики фахівців.
66. Сім’я як вид малої групи, її функції, типи
Сім'я́ або Роди́на — соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.
Дослідники вважають, що функції відбивають історичний характер зв'язку між сім'єю і суспільством, динаміку сімейних змін на різних історичних етапах. Сучасна сім'я втратила багато функцій, що цементували її в минулому: виробничу, охоронну, освітню та інші. Однак частина функцій є стійкими до змін, в цьому сенсі їх можна назвати традиційними. До них можна віднести наступні функції:
репродуктивна — в будь-якій сім'ї найважливішою є проблема дітонародження. Цілісність сексуальної потреби, що забезпечує продовження роду, і любові як вищого почуття унеможливлює відділення одного від іншого. Подружня любов значною мірою залежить від характеру задоволення сексуальних потреб, особливостей їх регулювання та відношення подружжя до проблеми дітонародження, самих дітей
господарсько-економічна — включає харчування сім'ї, придбання й утримання домашнього майна, одягу, взуття, благоустрій житла, створення домашнього затишку, організацію життя і побуту сім'ї, формування і витрачання домашнього бюджету
регенеративна — (лат. regeneratio — відродження, відновлення). Означає спадкування статусу, прізвища, майна, соціального становища. Сюди ж можна віднести і передачу якихось сімейних коштовностей[6]
Зовсім необов'язково буквально розуміти під «коштовностями» ювелірні прикраси, їх можна передати будь-кому сторонньому, а ось таку коштовність, як альбом з фотографіями, чужій людині не передаси — тільки своєму, рідному.
освітньо-виховна — (соціалізація). Полягає у задоволенні потреб у батьківстві та материнстві, контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях;[7]
Сімейне та суспільне виховання взаємопов'язані, доповнюють один одного і можуть, у певних межах, навіть заміняти один одного, але в цілому вони нерівнозначні, і ні за яких умов не можуть стати такими. Сімейне виховання емоційніше за своїм характером, ніж будь-яке інше виховання, бо «провідником» його є батьківська любов до дітей, що викликає відповідні почуття дітей до батьків.
сфера первинного соціального контролю — моральна регламентація поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності, а також регламентація відповідальності і зобов'язань у відношенні між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь;
рекреативна — лат. recreatio — відновлення. Пов'язана з відпочинком, організацією дозвілля, турботою про здоров'я і благополуччя членів сім'ї.
духовного спілкування — розвитку особистостей членів сім'ї, духовне взаємозбагачення;
соціально-статусна — надання певного соціального статусу членам сім'ї, відтворення соціальної структури;
психотерапевтична — дозволяє членам сім'ї задовольняти потреби в симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічному захисті.
Типи:
нуклеарна (від лат. nucleus ядро) — вперше така назва вжита в 1949 американським соціологом Джорджом Мердоком; це сімейна група, що характеризується незалежністю (відокремлена від близьких та сусідів), нечисельністю (батьки та 1 чи 2 дітей) та динамічністю (може швидко змінювати місце проживання, професію, соціальний статус);
розширена (або складна) сім'я — сімейна група, що складається більше як з двох поколінь родичів, які проживають в одному будинку (квартирі) або дуже близько один від одного;
повна сім'я, в якій є обидва члени подружжя;
неповна сім'я, в якій тільки один із батьків (чоловік або жінка) виховує дітей;
реконструйована сім'я, де один з батьків помер, другий взяв новий шлюб або вони розлучилися;
сім'я, з якої індивід походить;
сім'я, яку індивід збудував;
патріархальна сім'я (керівна роль чоловіка, діти і дружина носять прізвище батька);
матріархальна сім'я (керівна роль жінки).