
- •Контрольні питання з іспиту
- •1. Предмет і завдання психології як науки.
- •4. Біхевіоризм як напрям зарубіжної психології
- •5. Когнітивна психологія як напрям зарубіжної психології.
- •6. Гуманістична психологія як перспективний напрям сучасної психології.
- •10. Психіка як властивість нервової системи та мозку.
- •11. Рефлекторна природа психіки.
- •13. Свідомість людини як вищій рівень розвитку психіки.
- •14. Поняття про особистість, її сутнісні властивості, фактори формування та розвитку.
- •15. Структура особистості, роль самосвідомості людини та її спрямованості.
- •18. Основні види діяльності.
- •19. Дія в системі людської діяльності. Уміння і навички, передумови їх формування та розвитку.
- •20. Відчуття та їх фізіологічна основа.
- •26. Мислення людини, його фізіологічні основи та механізми. Мислення і мовлення.
- •27. Види мислення.
- •28. Операції мислення.
- •29. Форми мислення.
- •30. Індивідуальні особливості мислення.
- •31. Уява як вищий психічний процеси, її фізіологічні основи, функції.
- •32. Види уяви.
- •39. Основні властивості уваги.
- •40. Емоції, їх психологічна сутність, види.
- •41. Характеристика базових емоцій людини.
- •44. Воля, її психологічна сутність, функції.
- •45. Характеристика вольової дії, її основні фази та етапи.
- •46. Вольові якості особистості, їх виховання та розвиток.
- •49. Вплив темпераменту на діяльність людини.
- •50. Характер, його психофізіологічні основи, риси, передумови формування.
- •51. Акцентуації характеру.
- •53. Поняття віку людини, особливості вікового розвитку як процес соціалізації особистості.
- •54. Критерії вікової періодизації, її основні фази та етапи.
- •55. Психологічна характеристика ранніх етапів дитинства.
- •58. Психологічний портрет підлітка.
- •60. Зрілість людини в її соціально-психологічному контексті.
- •61. Проблема групи в соціальній психології, їх види і класифікації.
- •62. Загальна характеристика великих соціальних груп, їх види.
- •63. Мала група як соціально-психологічне явище.
- •1. Умовні - реальні - тимчасові.
- •2. Формальні - неформальні.
- •3. Первинні - вторинні - референтні.
- •4. Дифузні - асоціації - корпорації - колективи.
- •64. Види та ознаки малих соціальних груп, їх структура.
- •65. Лідерство і керівництво в малій групі, їх стилі.
- •66. Сім’я як вид малої групи, її функції, типи
- •67. Спілкування в структурі суспільних відносин і міжособистісних стосунків.
- •68. Спілкування як комунікація, її основні засоби.
- •69. Невербальні засоби міжособистісного спілкування.
- •70. Психологічні способи впливу у процесі спілкування.
- •71. Комунікативні бар’єри та способи їх подолання.
- •73. Спілкування як міжособистісна взаємодія. Психологічний вплив, його стратегії і тактики.
- •74. Особистість у структурі групових відносин.
- •75. Психологічне значення людської праці, її різновиди.
- •76. ?Соціально-психологічна сутність професійної праці, співвідношення професії, спеціальності (фаху). Кваліфікаційні характеристики фахівців.
39. Основні властивості уваги.
Увага людини має 5 основних властивостей (характеристик, параметрів):
Стійкість уваги виявляється в здатності тривалий час утримуватися на будь-якому об'єкті, не відволікаючись і не послаблюючись. Стійкість залежить від:
складності завдання
наявності перешкод
установки й інтересу
особливостей нервової системи
Зосередженість (концентрація) — це утримання уваги на якому-небудь об'єкті. Таке утримання означає виділення «об'єкта» в якості деякої фігури із загального тла. Оскільки рівень ясності і виразності визначається інтенсивністю зв'язку з об'єктом, або стороною діяльності, при цьому концентрованість уваги виражатиме інтенсивність цього зв'язку. Таким чином, під концентрацією уваги розуміють інтенсивність зосередження свідомості на об'єкті.
Здатність до переключення уваги — навмисне її переведення з одного об'єкта на інший, з одного виду діяльності на інший. Можна говорити про повне й неповне переключення. У першому випадку попередня діяльність не гальмує ту, на яку була переключена увага, у другому — така інтерференція присутня. Існують деякі закономірності переключення: успішність переключення знижується під час переходу від легкої до важкої діяльності; чим цікавіша була попередня й менш цікава подальша діяльність, тим важче переключення; перехід до нової діяльності значно важчий, якщо не довершена попередня; при глибокому зосередженні переключення досягається із суттєвим зусиллям; ясність і чіткість мети нової діяльності, її значимість для особистості поліпшують переключення.
Розподіл уваги полягає в здатності роззосередити увагу на значному просторі, паралельно виконувати кілька видів діяльності або робити кілька різних дій. Розподіл уваги залежить від психологічного й фізіологічного стану людини. У разі стомлення, під час виконання складних видів діяльності, які вимагають підвищеної концентрації уваги, область розподілу звичайно звужується. Розподіл уваги має певні закономірності: чим складніші види діяльності, які сполучаються, тим важче досягати розподілу уваги; важко сполучати два види розумової діяльності; розподіл найефективніший за умови сполучення розумової й моторної діяльності, при цьому продуктивність розумової діяльності знижується більше, ніж моторної; основна умова успішного розподілу — автоматизація принаймні одного з видів діяльності, які здійснюються одночасно.
Обсяг уваги — це така її характеристика, яка визначається кількістю інформації, здатної одночасно зберігатись у сфері підвищеної уваги (свідомості) людини. Кількісна характеристика середнього обсягу уваги людей: 7±2 слова за один погляд (200 мсек) — дорослий здатний утримати стільки одиниць інформації. Ця характеристика пов'язана з обсягом короткочасного запам'ятовування.
40. Емоції, їх психологічна сутність, види.
Емоції почуттів - специфічна форма псих. відображення суб'єктивного ставлення людини до предметів діяльності.
Фізіологічні емоц. і почуття забезпеч. складним співвідношенням діяльності кори, підкорки головного мозку, вегетативної нервової с-ми, що призводять до різноманітних станів судин, серця.дихання,м'язів.
Одним з найбільш загальних є поділ емоцій ( в залежності від модальності переживання ) на позитивні, негативні та нейтральні.
Якщо певні предмети, явища оточуючого світу відповідають нашим потребам,вони викликають в нас позитивне відношення та, відповідно, виникають позитивні емоції.
Якщо ж те, що відбувається не відповідає нашим потребам, то виникає негативне відношення та негативні емоції.
Наступний поділ емоцій відбувається за характером впливу на організм. Тут виділяють стенічні та астенічні емоції.
Стенічні емоції (від грецького слова «стенос» - сила ) підвищують активність,енергію та життєдіяльність, викликають підйом та бадьористь. Це радість,захоплення, ненависть.
Астенічні емоції (від грецького слова «астенос» - слабкість, безсилля) зменшують активність та енергію людини, пригнічують життєдіяльність. Це пригніченість, смуток, туга.