Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками за товари, роботи, послуги
Основними контрагентами готельно-ресторанних підприємств при закупівлі предметів та засобів праці є постачальники і підрядники, внаслідок операцій з якими виникає кредиторська заборгованість.
Кредиторська заборгованість постачальникам може розглядатись як безкоштовна позика підприємству-покупцю. Коли б в обороті підприємства не було коштів за рахунок кредиторів-постачальників, то підприємству довелося б брати позику в банку або використовувати свій власний капітал для сплати боргів постачальникам. Вигідність кредиторської заборгованості підприємства полягає в тому, що заощаджуються кошти на сплату відсотків банку у випадку, коли постачальники не одразу вимагають гроші за товар.
Проте готельно-ресторанне підприємство не завжди зацікавлене в одержанні такого кредиту та оперуванні рахунками кредиторів-постачальників. Постачальники, як правило, пропонують значні знижки, коли рахунки за товар сплачуються одразу, або через декілька днів після одержання рахунку-фактури. У такому випадку найважливіше вирішити, чи скористатися знижкою і оплатити рахунки одразу, чи купити товари в кредит і отримати кредиторську заборгованість на балансі. Якщо скористатись знижкою, то підприємство виграє на сумі самої знижки, але програє на відсотках, які треба сплатити банку за надану позику для розрахунків з постачальниками, а також втратить можливість мати безвідсотковий кредит. Скористатись знижкою доцільно тоді, коли виграш перевищує витрати.
Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).
Підрядники – спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.
Взаємовідносини підприємства з постачальниками та підрядчиками регулюються раніше укладеними договорами.
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та послуги.
Погашається заборгованість перед постачальниками і підрядниками шляхом безготівкових або готівкових розрахунків. Їх ми детально розглянули в темі «Грошові кошти» та згрупували в наступній таблиці.
Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».
Аналітичний облік розрахунків організується щодо кожної юридичної чи фізичної особи, що є постачальником чи підрядчиком.
Облік розрахунків з бюджетом та інших зобов’язань
Податки і збори – це обов’язкові платежі підприємств та окремих осіб в державний або місцевий бюджети.
Обов’язкові платежі – це система встановлених законодавством внесків та відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи до державного бюджету.
Податки поділяються на прямі та непрямі
Документами, на підставі яких здійснюється нарахування платежів шляхом занесення інформації про податкові зобов'язання платника до бази даних, є: податкові декларації (розрахунки) та інші документи, які подаються платниками податків до податкового органу; податкове повідомлення (рішення) органу державної податкової служби, складене за актом документальної перевірки або за іншими документами, передбаченими чинним законодавством; розрахунок суми податкового зобов'язання, якщо нарахуванням окремого платежу займається податковий орган та інші.
Документи, що підтверджують погашення готельно-ресторанним підприємством податкових зобов'язань надходять до податкових органів від органів Державного казначейства України та фінансових органів. До таких документів, на основі яких робиться запис на особових рахунках про сплату податків та неподаткових платежів належать: виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та їх паперові копії; корінець прибуткового документа («повідомлення») про приймання установою банку платежів до державного бюджету готівкою; копії розрахункових документів про сплату платежів до місцевого бюджету за безготівковим розрахунком та інші.
Для узагальнення інформації про розрахунки готельно-ресторанного підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету призначено рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами». На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями.
Синтетичний облік розрахунків підприємства з бюджетом за всіма видами платежів, а також санкцій за порушення податкового законодавства, які також вносяться в дохід бюджету ведеться на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами».
Аналітичний облік за рахунком 64 «Розрахунки за податками і платежами» організується за видами платежів до бюджету.
Основне місце в податковій системі належить податку на додану вартість (ПДВ), по якому виникає необхідність вести облік податкового кредиту (зобов’язання бюджету перед підприємством) і податкового зобов’язання (зобов’язання підприємства перед бюджетом). Податковий кредит оплачується постачальникам матеріалів, послуг та іншим кредиторам і зменшує величину зобов’язання перед бюджетом. Податкове зобов’язання — це загальна сума податку, що нараховується до бюджету і сплачується підприємству покупцями за відвантажену готову продукцію і замовниками за виконані роботи. Суми податку на додану вартість, які належать сплаті до бюджету, визначаються в податковій декларації як різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом.
Податок на прибуток згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» нараховується всіма підприємствами за податковою декларацією про прибуток в розмірі 25 % від прибутку, а малі підприємства — у розмірі 10 чи 6 %, але з виручки від реалізації чи інших доходів.
У більшості підприємств виникає різниця в сумі податку, визначеного згідно з податковим і бухгалтерським обліком.
Бухгалтерський облік податку на прибуток ведеться на рахунку 98 «Податки на прибуток», а сума до оподаткування визначається за даними рахунку 79 «Фінансові результати».
Таблиця 10.2.