С.І. Головащук Росісько-український словник сталих словосполучень

Київ

Наукова думка

2001

У словнику вміщено понад 18 тисяч сталих словосполучень сучасної російської літературної мови, переклад яких на українську мову становить певні труднощі.

Призначення словника — бути посібником при перекладі російських текстів українською мовою і при читанні літератури російською і українською мовами; він також може бути використаний при порівняльному вивченні цих мов тощо.

Розрахований на широке коло читачів.

Словарь содержит свыше 18 тысяч устойчивых словосочетаний современного русского литературного языка, перевод которых на украинский язык представляет определённые трудности.

Назначение словаря — быть пособием при переводе русских текстов на украинский язык и при чтении литературы на русском и украинском языках; он также может быть использован при сравнительном изучении этих языков и т. п.

Рассчитан на широкий круг читателей.

Редакція філології, художньої літератури та словників

Редактор Л. М. Кудрявкіна

ISBN 966-00-0666-7

© С. І. Головащук, 2001

Передмова

Переклад сталих (передусім фразеологізованих) словосполучень з однієї мови на іншу має свою специфіку, у зв'язку з чим часто-густо з'являються щодо цього значні труднощі. Складність полягає в тому, що такі сполучення переважно являють собою з'єднання слів з цілісним змістом, який виникає з послабленням прямих лексичних значень і синтаксичних відношень їхніх компонентів, а також у тому, що ці компоненти в зіставлюваних мовах здебільшого сполучаються по-різному.

У словнику вміщено сталі словосполучення сучасної російської літературної мови, що виступають у функції стилістично нейтральних лексичних одиниць: означуване з означенням, дієслово з додатками, службові частини мови (складені прийменники, частки та сполучники), вставні словосполучення, постійні порівняльні звороти, широковідомі складені терміни, синонімічні прийменникові конструкції тощо. З фразеологізованих сполучень подано так звані фраземи та фразеологічні одиниці, структурно тотожні з нефразеологізованими словосполученнями та простими реченнями. Крім того, вміщено чимало вільних сполучень, що виступають як ілюстрації до перекладу різних значень та відтінків значень полісемічних російських слів.

Природна річ, що в словникові надається перевага тим російським словосполученням, переклад яких українською мовою має свої особливості, зокрема: коли компоненти (або один з них) у російській і українській мовах відрізняються; коли російське словосполучення передається однослівним українським відповідником; коли російське словосполучення перекладається двома або кількома українськими синонімами; коли російський багатозначний фразеологізм передається кількома українськими відповідниками тощо.

Українські відповідники до російських словосполучень теж подано не вичерпно, не всі відомі з повних тлумачних та фразеологічних словників, а тільки ті, які вважаються достатніми для передачі змісту українською мовою. При цьому на перше місце винесено найбільш відповідне російському за значенням і таке, що якнайповніше відповідає практиці мовлення в конкретній сфері вживання українського словосполучення.

Примітка. Користуючись словником, слід мати на увазі, що вміщені в ньому українські словосполучення з початковою літерою у залежно від позиції в контексті можуть уживатися і з літерою в (уві сні і вві сні, урешті-решт і врешті-решт, усе одно і все одно, з різними значеннями удача і вдача, управа і вправа; але тільки універсальний, уряд, учень, тільки взірець, влада, внески тощо).

Як у російській, так і в українській частині словника переважно не наводяться вузькодіалектні, рідковживані та штучно створені словосполучення, а також вузькофахові терміни тощо (зрідка вміщено лише застарілі й просторічні словосполучення).

У словнику використано круглі й квадратні дужки.

У тих випадках, коли одно із слів-компонентів може замінятися синонімами, ці синоніми наводяться в круглих дужках; таким чином утворюються синонімічні словосполучення, наприклад: еле (с трудом) двигать ногами — ледве (насилу) переставляти ноги (тут рівноцінними синонімами будуть еле двигать ногами і с трудом двигать ногами, ледве переставляти ноги і насилу переставляти ноги).

У квадратних дужках стоять слова, не обов'язкові у складі фразеологічного словосполучення, здебільшого такі, що конкретизують, ілюструють його використання в ширшому контексті, наприклад: в хвосте [быть, идти, плестись, оставаться] — у хвості [бути, йти, плентатися, залишатися, лишатися]; как часы [работать, действовать].

Словосполучення в словникові розміщені за абеткою — з урахуванням не тільки першої літери першого слова, а й за літерами всіх подальших компонентів. При цьому до уваги не беруться слова, наведені в круглих чи квадратних дужках, а також дієслова доконаного виду, що стоять через кому після дієслів недоконаного виду.

Від дієслів видової пари, вміщених на другому місці, не зроблено посилань на словосполучення, що починаються дієсловом, наприклад: терпеть, потерпеть поражение (від потерпеть посилання немає).

У словнику використовуються стилістичні та граматичні, термінологічні й номенклатурні позначки.

Позначку перен. використано тільки тоді, коли російське словосполучення вживається переважно в переносному значенні, а також якщо український відповідник структурно відрізняється від російського словосполучення, наприклад: лебединая песня (песнь) перен. лебедина пісня, лебединий спів; протирать, протереть глаза (глазки) перен. разг. протирати, протерти очі (очиці); злые языки перен. злі (лихі) язики; наклепники, обмовники, лихомовці, лихослівники, пліткарі. Не ставиться перен.: брать, взять на буксир брати, узяти на буксир; зажимать, зажать в кулак (в кулаке) затискати, затиснути в кулак (в кулаці); первые шаги перші кроки і т. ін.

Коли стилістична позначка стоїть між російським і українським словосполученнями і стосується їх обох, вона набрана курсивом, наприклад: дать зевка разг. проґавити, піймати, зловити ґаву; знать на зубок разг. знати на зубок; идея фикс книжн. ідея фікс; блудный сын уст. блудний син. Коли ж позначка характеризує тільки російське словосполучення, її набрано курсивом урозбивку, наприклад: добро бы разг. хай би; изначальный смысл книжн. первісний зміст; коль скоро уст. як тільки.

Примітка. Для того щоб уникнути зайвих ускладнень у користуванні словником, українські відповідники розмовного стилю до російських просторічних словосполучень іноді характеризуються позначкою прост. (просторічне).

Якщо розмовного стилю словосполучення конкретизовано позначками ирон. (іронічне), шутл. (жартівливе), презр. (презирливе) та ін., розмовність не позначається, наприклад: защищать, защитить мундир (честь мундира) ирон.; жив курилка шутл.

До українських словосполучень, що не стоять безпосередньо за російським, позначки дано українські: розм. (розмовне), ірон. (іронічне), жарт. (жартівливе) тощо, наприклад: глотать слюнки (слюни) перен. ковтати слинку (слину); розм. їсти облизні; быть на верху блаженства розкошувати; розм. раювати; жених и невеста наречений і наречена, молодий і молода, молоді; розм. молодята.

Між словосполученнями-синонімами, які не відрізняються одне від одного ні семантично, ні стилістично, як правило, ставиться кома. Між словосполученнями, які мають змістові або стильові відмінності, ставиться крапка з комою. Крапку з комою вжито також у випадках, коли в самих словосполученнях є коми або з тих чи інших міркувань при їх використанні можуть виникнути певні непорозуміння.

У словосполученнях, які виступають як самостійні неподільні лексичні одиниці з певним значенням, та в постійних порівняннях кома не ставиться, наприклад: ни рыба ни мясо; красный как рак.

Наголошення в словнику позначено на всіх компонентах словосполучення; знак наголосу не ставиться на односкладових словах та прийменниках, а також на тлумаченнях, набраних курсивом.

Зважаючи на те, що в невеликому за обсягом словникові немає змоги повною мірою представити словосполучення російської мови, уміщене в ньому слід також розглядати як зразки для подальших пошуків аналогічних українських синонімічних відповідників.