30. Характеристика етапу, створення уяви про фізичні вправи.

1-етап створення уявлення про фізичну вправу-показ, розповідь про значення вправи для учнів, розповідь про техніку виконання, опитування з метою перевірки створеного уявлення, повторний показ та розповідь, спроба виконати дану вправу в полегшених умовах, або імітація.

30. Методика розвитку швидкості.

Швидкість – це здатність людини виконувати короткочасну вправу за найменший час.

• Змагальний

• Повторний –який передбачає виконання наступної спроби на пульсі 100 +- 10 уд/хв..

30. Зміст поняття «фізичне виховання» - це частина фізичної культури, педагогічний процес, який спрямований на формування спеціальних знань, на навчання фізичних вправ, на розвиток фізичних якостей та на виховання позитивних якостей людини.

31. Вимоги до проведення сучасного уроку з фізичної культури.

• Кожен урок має бути оздоровчим ( спортивні прилади в нормі, освітлення в нормі, навантаження відповідно віку.)

• Кожен урок повинен бути освітнім (кожен урок вивчає щось нове)

• Має бути виховним

• Потрібно здійснювати постійний пед. контроль за впливом фіз. вправ на організм учнів ( певні навантаження, які готують до контрольних нормативів.)

• Запобігати шаблонам

• Необхідно дотримуватись індивідуального або диференційованого підходу.

30. Характеристика сили та її види

М̓язова сила – це здатність людини долати опір або протидіяти йому за допомогою м̓язових напружень.

• Долаюча

• Уступаюча

Різновиди:

• Абсолютна сила- макс сила певної групи м̓язів

• Відносна – відношення, де у чисельнику показник абсолютної сили, а у знаменнику маса тіла даної людини)

• Статична – прояв сили при відсутності зміни довжини м̓язу

• Динамічна – прояв сили при виконанні силової вправи, де має місце зміна довжини м̓язу

• «вибухова сила»- швидкісно-силові якості – прояв сили за найкоротший час ( відштовхування у стрибках, удар в боксі)

30. Методика фізичного виховання учнів старших класів.

Методика проведення уроку набуває ознак, характерних для спортивного тренування. Вчитель може будувати навчання фізичним вправам, спираючись на знання, набуті учнями на інших уроках. Вчитель повинен роз̓яснювати про шкідливість перенапружень, ретельно ставитись до висловів.

30. Методика фізичного виховання дітей початкових класів.

Приділяти особливу увагу поставі. Уникати великих навантажень на хребет, сильних поштовхів, струсів тіла, перенапруження суглобів. Слід обмежити обсяг вправ з надмірним обтяженням та уникати надто ущільнених навантажень. Урок треба будувати в такий спосіб, щоб короткочасні навантаження чергувалися з достатніми паузами , відпочинком. На початкових фазах навчання більше часу відводити на повільне виконання рухових дій, полегшувати їх підвідними вправами.замість стройових команд використовувати розпорядження та вказівки. Тренувати увагу.

30. Схема послідовності дій при розвитку фізичних якостей.

1. Вибір мети і видів потреб

2. Вибір відповідних вправ

3. Визначення відповідного способу виконання вправи :ступінь обтяження, швидкості, тривалості тощо.

4. Визначення оптимального способу повторень окремих вправ і місця їх в уроці.(безперервний, інтервальний, повторний)

5. Спосіб побудови малого (тижневого) циклу.

6. Спосіб побудови процесу, який передбачає визначення тривалості періоду розвитку та неохідну кількість уроків і малих циклів у ньому, динаміку навантаження, поєднання локальних програм, послідовність у розвитку якостей, вибір засобів пед. контролю.

30. Принципи свідомості та активності у фізичному вихованні

Дидактичні принципи.

Вимагає свідомого ставлення до занять фіз. вправами. Сформована мотивація у тих, хто займається підвищує активність у останніх.

30. Мета та завдання фізичної культури.

Мета- забезпечення фіз. досконалості людини.

Оздоровчі, освітні, виховні.

30. Сприятливі періоди розвитку фізичних якостей у дітей шкільного віку.

31. Поняття про рухові вміння і навички

Рухове вміння –такий ступінь володіння фіз. вправою, коли її виконання здійснюється при зосереджені уваги на кожному русі, що входить до складу вправи.

Рухова навичка характеризується автоматичним (підсвідомим) виконанням фіз. вправи, з оптимальною швидкістю, з мінімальною витратою сил, змогою протистояти факторам, що заважають.

30. Методика розвитку м’язової сили у дітей шкільного віку

Метод максимальних зусиль

Метод повторних неграничних зусиль

Метод статичних (ізометричних ) зусиль

Метод динамічних зусиль

Ударний метод.

30. Методика розвитку витривалості у дітей шкільного віку.

Для розвитку витривалості рекомендують використовувати безперервну тривалу роботу, яка найчастіше виконується з перемінною швидкістю.

30. Методика розвитку швидкості у дітей шкільного віку.

Змагальний

Повторний.

30. Методика розвитку швидкісно-силових якостей у дітей шкільного віку.

Відповідні вправи виконують серіями. Вправи виконуються безперервно або з короткочасною паузою 2-3 хв. стрибки в глибину.

30. Фізичне навантаження: визначення, складові, шляхи регулювання.

31. Щільність уроку та шляхи її підвищення

Щільність – це відношення раціонально використаного часу до часу, відведеного на урок у відсотках.

Підвищення:

• Ретельна підготовка вчителя до уроку

• Заміна переклички рапортом чергового, збільшення кількості підгруп в основній частині уроку.

• Використання фронтального, позмінного, групового, командного, індивідуального методів організації учнів

• Виконання підвідних та розвивальних вправ під час пауз, викликаних очікуванням черги

• Дотримання оптимальної тривалості пояснень.