Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekzamen_ekonomiya (1).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
327.57 Кб
Скачать

66.Економічні проблеми в працях Леніна

Предмет політекономії Ленін визначає як науку про суспільні відносини людей у процесі виробництва (праця "До характеристики економічного романтизму", 1897 p.).   У відомій книзі «Розвиток капіталізму в Росії» (1896 – 1899 ) він дає визначення ринку як економічної категорії, сукупності актів купівлі-продажу. Ленін показав, що розвиток ринку залежить від ступеня розвитку поділу праці у суспільстві. Поява нових галузей, спеціалізація виробництва є найважливішим фактором розвитку ринку. Цей розвиток може йти двома напрямами: 1) зростання засобів виробництва, розширення виробництва; 2) зростання попиту на предмети споживання.  Ленін розкрив сутність системи панщини, економічну основу збереження великих поміщицьких господарств, системи відробітків, кабальної оренди землі, викупних платежів і т. д. У цій же книзі Ленін аналізує і розвиток капіталістичних відносин у промисловості.

  У праці "Аграрне питання і "критики" Маркса" (1901 р.) Ленін критикує "закон спадної родючості грунту", розглядаючи основу утворення капіталістичної земельної ренти, виділяє два види монополії на землю (як на об´єкт господарства і монополію приватної власності на землю), в результаті яких утворюється диференціальна рента І і II, а також абсолютна рента.   Критикуючи концепцію стійкості дрібного селянського господарства, Ленін показав процес утворення великих господарств у Росії. Розглядаючи питання техніки у сільському господарстві, він показав, що ступінь розвитку індустріалізації в сільському господарстві нижчий, ніж у промисловості.  Підсумковою працею Леніна щодо аналізу сучасного йому суспільства була праця "Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму" (1916). Опрацювавши велику кількість даних, Ленін розкрив економічні особливості та основні тенденції капіталістичної економіки. Він вважав, що сучасне йому суспільство – імперіалізм – слід розглядати як особливу стадію у розвитку капіталістичної соціально-економічної формації, що колосальний ріст великих підприємств посилює процес концентрації виробництва і на цій основі відбувається заміна вільної конкуренції монополією.   Розкриваючи закономірності "найвищої стадії розвитку капіталізму", Ленін дійшов висновку, що сучасна йому епоха – це епоха загострення протиріч капіталізму на його найвищій стадії і підготовки соціалістичної революції.

  У своїй теорії соціалізму Ленін показав, що соціалізм – це державно-монополістична структура, дія якої спрямована на користь усього народу. 

  Ряд праць присвячено економічній структурі перехідного періоду до соціалізму.  У вченні про кооперацію Ленін розкрив переваги кооперації у перетворенні дрібних господарств у великі, розглядаючи кооперацію як форму державного капіталізму. Він писав про кооперацію як соціалістичну форму господарства за умови панування державної власності і диктатури пролетаріату («Про кооперацію», 1923 p.).

   Леніну належить і теоретична розробка основ учення про соціалістичне планування. Планомірність, за Леніним, – це свідоме підтримання пропорційності економіки. Леніну належить також розробка питань про співвідношення поточних і перспективних планів, про облік і контроль, директивне планування, організацію праці, соціалістичне змагання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]