63. Американський імпералізм

Якщо світове промислове виробництво з 1870 р. по 1913 р. зросла в 5 разів, то промислове виробництво США - в 8,6 рази. США виходять на 1-е місце в світі по промисловому виробництву. В американській промисловості в цей час відбуваються структурні зміни: перш провідне місце займала легка промисловість, тепер на перше місце висувається важка. Вирішальну роль у цьому зіграли нові галузі: електротехнічна, нафтова, гумова, алюмінієва, автомобільна. Розвиток цих галузей було пов'язано з досягненнями науки і техніки. Американська промисловість все ще відчувала нестачу робітників, тому винахідництво, нова техніка отримали тут особливо сприятливий грунт.

В результаті серії винаходів Едісона в області електротехніки в 80-х рр.. XIX в. народжується знаменита фірма Едісона, яка в подальшому переростає в найбільшу електротехнічну корпорацію "Дженерал електрик". Електротехнічна промисловість стає однією з провідних галузей промисловості в США.

Винахід двигуна внутрішнього згоряння було використано підприємцем Генрі Фордом для організації серійного виробництва автомобілів. Фірма Форда за короткий час стає монополією - Концерном Форда, а автомобільна промисловість США відразу займає перше місце в світі. В Англії на початку XX ст. ще існував закон, за яким перед кожним автомобілем повинен був йти людина з червоним прапором для охорони пішоходів. У США в цей час було вже близько 100 000 автомобілів. Монополії роздували ціну й на продукцію, роззброєння дрібних промисловців, а все це відновлювало проти них громадську думку країни.

Традиційною для Америки була доктрина спонтанного розвитку господарства: економічний розвиток є свобода боротьба сил, від якої держава повинна стояти осторонь. Під тиском громадської думки в 1890 р. був прийнятий "антитрестовский" закон Шермана. Законом заборонялися об'єднання, стеснявшие свободу конкуренції, тобто формально заборонялися монополії. Однак закон Шермана був безсилий саме проти трестів. Він передбачав заходи проти "з злодія" кількох фірм на ринку, тобто був спрямований монополій нижчого порядку - картелів і синдикатів, а коли ці фірми зливалися в одну, тобто виникав трест, закон вбачав тут змови, та й не міг втручатися у внутрішні справи фірм.

Після закону Шермана посилене поширення отримує нова форма монополій - холдинг-компанії. Холдинг це суспільство, яке тримає портфель акцій різних форм отримує дивіденди і розподіляє їх між пайовиками, природно, як підприємство-акціонер, холдинг-компанія засилає в ці фірми своїх директорів, контролює їх діяльність. Але перед лицем закону холдинг - не монополія: товариство володіє тільки акціями в якості акціонера, безумовно, має право контролювати ті фірми, в які вкладено її капітали.

Несподіванкою було те, що від закону Шермана стали страждати профспілки. За формальною змістом закону профспілка - це об'єднання робітників, спрямоване проти конкуренції на ринку праці, ринку продажу робочої сили.

Паралельно з концентрацією промисловості і утворенням монополій йде концентрація банків та освіта фінансових груп. Продовжувало в цей період успішно розвиватися і сільськогосподарське виробництво. США висунулися на перше місце в світі по виробництву і експорту зерна, стали основним постачальником сільськогосподарських продуктів для Європи. Головний промисловий район США - промисловий Північ - був одночасно районом найбільш розвиненого сільського господарства. Міста і промислові центри тут пред'являли підвищений попит на продукти харчування, тому сільське господарство виявлялося дуже дохідним, а вільних земель вже не було, тому збільшувати виробництво можна було тільки шляхом інтенсифікації, т.е. підвищення технічного рівня і збільшенням продукції з тією ж щади.

На колишньому рабовласницькому Півдні основна частина земель залишилася у власності колишніх великих землевласниці Вони, як правило, здавали землю дрібним орендарям, чим нерідко застосовувалися примітивні форми оренди іздольщіни, коли орендар повинен був віддавати володів землі частину врожаю. Природно, технічний рівень сільського господарства тут був значно нижче.На Далекому Заході ще тривала колонізація. Край був порівняно малонаселених, і сільське господарство переважно екстенсивний! оскільки землі було го, фермери не намагалися отримати максимум продукції площі, а збільшували виробництво за рахунок розширення площ. Таким чином, не вся ще територія країни була повністю господарсько освоєна. Тривав процес внутрішньої колонізації країни. Тому вивіз капіталу з США був невеликим, переважав ввезення. Якщо американські капіталів зниження за кордоном до початку Першої світової війни склад близько 3 млрд. доларів, то іноземні капіталовкладень США - близько 6 млрд. А це означає, що США ще не потребували колоніях. Тим не менш, відповідно із загальною тенденцією, в кінці XIX ст. США починають колоніальну експансію. Однак колоніальна політика США мала особливості, відрізняли її від колоніальної експансії європейських країн.

По-перше, слаборозвинені країни, потенційні колонії, знаходилися поряд, на своєму континенті, не треба їхати за океан. І США беруть на озброєння доктрину - "Америка для американців". Спочатку ця доктрина була гасло боротьби народів Латинської Америки проти європейського колоніалізму. Під цим гаслом ці народи звільнялися від колоніальної залежності. Потім, коли європейських колонії в Америці майже не залишилося, сенс доктрини змінився. США, спираючись на неї, не допускали проникнення європейських капіталів до країн Латинської Америки, резервуючи для своєї колоніальної діяльності.

По-друге, колоніальна експансія США з самого початку набула рис неоколоніалізму. США не оголошують країни Латинської Америки своїми колоніями. Формально вони залишаються суверенними державами. Але, користуючись економічною слабкістю цих країн, капіталісти США ввозять туди свої капітали і експлуатують національні багатства. Якщо ж уряд тієї чи іншої країни намагається вийти з-під контролю янкі, США, користуючись своїм впливом, організують державний переворот. Так була влаштована, наприклад, "революція" в Панамі заради захоплення Панамського каналу.

По-третє, в країнах Старого Світу США пропагують принцип "відкритих дверей", тобто рівних можливостей для капіталістів усіх країн. США проти колоніалізму, вони за змагання капіталів в слаборозвинених державах. І це дозволяє їм проникати в слаборозвинені країни Азії