62. Німецький імпералізм

Прийнято називати німецький імперіалізм "юнкерсько-буржуазним" і "військово-державним". Юнкерсько-буржуазним, тому що в Німеччині сильні позиції займали поміщики юнкери. Вони зберегли панівне становище, сільському господарстві, брали активну участь у промисловій. банківській сферах, у їхніх руках залишалася армія. Людина, що мав дворянського звання, не міг зробити військової кар'єру. Як традиційні військові, вони були зацікавлені у мілітаризації, зростанні військових асигнувань, військові приготування. Але німецька буржуазія теж була зацікавлена ​​у військових приготуваннях: її обділили при розділі колоній, і вона прагнула до їх переділу на свою користь.

Німецький імперіалізм прийнято називати також військово-державним, тому що тут держава у військово-політичних цілях посилено втручалася в господарське життя. Воно не тільки давало військові замовлення промисловцям, але й займалося організацією промислових підприємств, ставило перед промисловцями конкретні завдання. Коротше кажучи, в Німеччині раніше, ніж в інших країнах, починається державне регулювання промисловості.Промислове виробництво Німеччини за період з 1870 р. але 1913 розвивалося випереджаючими темпами, німецька промисловість обігнала англійську і французьку і вийшла на перше місце в Європі та друге в світі.

При цьому попереду йшла важка промисловість. На перше місце в світі вийшла німецька металургія і німецька хімічна промисловість. Німеччина стала монополістом і з виробництва анілінових барвників. Перше місце і світі займала німецька електротехнічна промисловість. Німеччина виробляла половину електротехнічних товарів світу, і звідси в інші країни вивозилися динамо-машини, трамваї, електролампи.

Успіхи німецької промисловості були пов'язані з низкою політичних обставин. З 1871 р. Німеччина стала єдиною державою, що, безсумнівно, сприяло прискоренню економічного розвитку. У результаті перемоги над Францією в 1871 р. Німеччина отримала в приєднаних землях багаті поклади залізної руди, а також контрибуцію в 5 млрд. франків. Ця контрибуція була майже цілком використана для розвитку промисловості.

Оскільки підприємства важкої промисловості, особливо нових галузей, які отримали переважний розвиток в Німеччині, не могли бути дрібними, Німеччина виходить па перше місце в Європі по концентрації виробництва. Висока концентрація полегшувала освіта монополії, і на початку XX ст. Німеччина стає класичною країною монополій.

Серед німецьких монополій особливе місце займав військовий концерн Круппа. Створений за участю держави та діяв за державною програмою, він став державою в державі. До складу концерну входили не тол військові підприємства, але і шахти, металургійні та машинобудівні заводи. Оскільки артилерійські заводи будувалися тоді, коли ще недостатньо були розвинені інші галузі промисловості, вони будувалися по феодального принципом - на "самообслуговуванні". Круппівські гармати готувалися з Круппівські стали на крупповских верстатах.

Як і в інших країнах, монополізація зробила на великі успіхи в нових галузях промисловості. У електротехнічної промисловості виникли корпорації, що збереглися до теперішнього часу: "Загальне електрику суспільство" (АЕГ) і товариство "Сіменс".

Два концерну виникли і в хімічній промисловості. У старих галузях поки переважали нижчі форми монополій. З них молено відзначити "Рейнсько-Вестфальський вугільний синдикат" і "Німецький сталевий синдикат".

Успішно йшла концентрація банківського капіталу і формування фінансового капіталу. Для Німеччини характер зв'язок банківського капіталу з промисловим через "особисту унію", особисті зв'язки.

На початку XX в. в Німеччині утворюється надлишок капіталі які не знаходять застосування всередині країни. Правда, експорт йде лише 20% капіталу: німецькі капітали світових ринках зустрічаються з конкуренцією англійських французьких, вже раніше зайняли сильні позиції. Німеччині потрібні колонії. Німеччина вже мала колонії, головним чином в Африці. І територія цих колоній була в 5 разів більше території самої Німеччини. Але цього мало - вед територія англійських колоній в сто разів більше Англії! Німеччина починає виношувати плани переділу колоній.