
- •1. Предмет і методи вивчення в економічній науці
- •2. Напрямки та етапи розвитку економічної думки
- •3.Первісне господарство
- •4.Первісне господарство східних слов’ян
- •5.Особливості економічного розвитку країн Стародавнього Сходу
- •6. Господарство Давнього Єгипту
- •7.Економічна думка Стародавнього Сходу (Єгтпет, Месопотамія)
- •8. Економічний розвиток Давньої Греції
- •9. Економічний розвиток Давнього Риму
- •11.Економічна дуика Китаю та Індії
- •12. Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля
- •13. Економічні ідеї Давнього Рима в працях Катона, Варрона, Колумелли
- •14. Формування феодалізму в королівстві Франків
- •15. Становлення феодалізму в кр
- •16.Сільське господарство Західної Європи в період класичного феодалізму
- •17. Середньовічне європейське місто
- •18. Ремесло і торгівля в кр
- •20. Середньовічна економічна думка арабського Сходу: Ібн-Хальдун
- •21. Економічна думка пізнього середньовіччя ф.Аквінський
- •22. Економічні причини та наслідки Великих Географічних відкриттів
- •23. Встановлення кріпацтва і формування козацтва на українських землях уXv – xviст.
- •24. Ранній меркантилізм і його особливості
- •25. Пізній меркантилізм і його особливості
- •26.Історичне значення меркантилізму. Кольбертизм
- •27. Первісне накопичення в Англії
- •28. Мануфактурний період в Англії
- •29.Розвиток капіталізму в Голландії (XVI – xviiIст)
- •31. Загальна характеристика класичної політичної економії
- •32.Економічні погляди у.Петті і п.Буагільберта
- •33.Економічне вчення фізіократів ф.Кене,а.Тюрго
- •34.Сміт в економічній науці
- •35. Економічний підйом Англії xiXст
- •36. Первісне накопичення у Франції
- •37.Особливості економічного розвитку Франції в 1813-1870 рр.
- •39. Пп у Німеччині
- •41. Теоретичні положення д.Рікардо про вартість, заробітну плату, прибуток, відтворення і ренту
- •42.Положення про три фактори виробництва і «Закон ринків» ж.Б.Сея
- •43. Т.Мальтус та його вклад у економічну науку
- •44. Економічні погляди соціалістів-утопістів поч..XIX ст. Р.Оуен, а.Сен-Симон, ш.Фурьє
- •45. Дж.С.Мілль про сфери «безсилля ринку» і соціальні реформи
- •46.Історичне значення економічного романтизму
- •47. Економічні погляди с.Сісмонді
- •48.Вчення к.Маркса
- •49.Сутність та етапи «маржинальної революції»
- •50. К .Менгер: теорія вартості, принцип компліментарності, концепція оплати праці й обміну.
- •51. Ф.Ліст: наука про національне господарство
- •52.Історична школа Німеччини(в.Рошер, б.Гільдебранд, г.Шмоллер, к.Бюхер)
- •53. «Теорія очікувань» о.Бем-Баверка
- •54. «Теорія витрат» Візера
- •55.Особливості теоретичних поглядів а.Маршалла
- •56. «Закон граничного виробництва» Кларка
- •58.Криза феодально-кріпосницької системи і розвиток капіталістичних відносин на Україні у хіх
- •59. Економ думка 19-20 ст,
- •60.Англійський імперіалізм
- •61. Французький імпералізм
- •62. Німецький імпералізм
- •63. Американський імпералізм
- •64.Господарство України в к.19- поч.20 ст
- •65. Туган-Барановський: проблеми методології і теорії. Теорія цінності
- •66.Економічні проблеми в працях Леніна
- •67. Економіка сша у 20х р і криза 1929-1933рр.
- •68. «Новий курс» Рузвельта
- •69. Економічний розвиток Англії і Франції у 20-30ті рр
- •70.Господарство фашистської Німеччини
- •71. Господарство радянської України в міжвоєнний період 20-30ті рр
- •73. Особливості розвитку Англії після дсв
- •74. Економічний розвиток Франції після дсв
- •75. Економічне «чудо» фрн і його причини
- •76. Основні напрямки розвитку зх економічної теорії 20 ст
- •77.Міри державного регулювання у вченні Кейнса
- •78.Неокейнсіанство.
- •79. Теорія циклу Хансена
- •80. Неокласицизм:теорія лібералізму Хаека
- •81.Неоліберальні концепції:ордо лібералізм.Принципи неолібералізму
- •82.Інституціоналізму
- •83. Гелбрейт: концепція «зрілої корпорації», і «нового соціалізму»
- •84. Інституціональна-соціологічна традиція у Франції. Перру
- •85.Господарський розвиток України 50-90 рр
- •86. Розвиток радянської екон думки: етапи та напрямки
62. Німецький імпералізм
Прийнято називати німецький імперіалізм "юнкерсько-буржуазним" і "військово-державним". Юнкерсько-буржуазним, тому що в Німеччині сильні позиції займали поміщики юнкери. Вони зберегли панівне становище, сільському господарстві, брали активну участь у промисловій. банківській сферах, у їхніх руках залишалася армія. Людина, що мав дворянського звання, не міг зробити військової кар'єру. Як традиційні військові, вони були зацікавлені у мілітаризації, зростанні військових асигнувань, військові приготування. Але німецька буржуазія теж була зацікавлена у військових приготуваннях: її обділили при розділі колоній, і вона прагнула до їх переділу на свою користь.
Німецький імперіалізм прийнято називати також військово-державним, тому що тут держава у військово-політичних цілях посилено втручалася в господарське життя. Воно не тільки давало військові замовлення промисловцям, але й займалося організацією промислових підприємств, ставило перед промисловцями конкретні завдання. Коротше кажучи, в Німеччині раніше, ніж в інших країнах, починається державне регулювання промисловості.Промислове виробництво Німеччини за період з 1870 р. але 1913 розвивалося випереджаючими темпами, німецька промисловість обігнала англійську і французьку і вийшла на перше місце в Європі та друге в світі.
При цьому попереду йшла важка промисловість. На перше місце в світі вийшла німецька металургія і німецька хімічна промисловість. Німеччина стала монополістом і з виробництва анілінових барвників. Перше місце і світі займала німецька електротехнічна промисловість. Німеччина виробляла половину електротехнічних товарів світу, і звідси в інші країни вивозилися динамо-машини, трамваї, електролампи.
Успіхи німецької промисловості були пов'язані з низкою політичних обставин. З 1871 р. Німеччина стала єдиною державою, що, безсумнівно, сприяло прискоренню економічного розвитку. У результаті перемоги над Францією в 1871 р. Німеччина отримала в приєднаних землях багаті поклади залізної руди, а також контрибуцію в 5 млрд. франків. Ця контрибуція була майже цілком використана для розвитку промисловості.
Оскільки підприємства важкої промисловості, особливо нових галузей, які отримали переважний розвиток в Німеччині, не могли бути дрібними, Німеччина виходить па перше місце в Європі по концентрації виробництва. Висока концентрація полегшувала освіта монополії, і на початку XX ст. Німеччина стає класичною країною монополій.
Серед німецьких монополій особливе місце займав військовий концерн Круппа. Створений за участю держави та діяв за державною програмою, він став державою в державі. До складу концерну входили не тол військові підприємства, але і шахти, металургійні та машинобудівні заводи. Оскільки артилерійські заводи будувалися тоді, коли ще недостатньо були розвинені інші галузі промисловості, вони будувалися по феодального принципом - на "самообслуговуванні". Круппівські гармати готувалися з Круппівські стали на крупповских верстатах.
Як і в інших країнах, монополізація зробила на великі успіхи в нових галузях промисловості. У електротехнічної промисловості виникли корпорації, що збереглися до теперішнього часу: "Загальне електрику суспільство" (АЕГ) і товариство "Сіменс".
Два концерну виникли і в хімічній промисловості. У старих галузях поки переважали нижчі форми монополій. З них молено відзначити "Рейнсько-Вестфальський вугільний синдикат" і "Німецький сталевий синдикат".
Успішно йшла концентрація банківського капіталу і формування фінансового капіталу. Для Німеччини характер зв'язок банківського капіталу з промисловим через "особисту унію", особисті зв'язки.
На початку XX в. в Німеччині утворюється надлишок капіталі які не знаходять застосування всередині країни. Правда, експорт йде лише 20% капіталу: німецькі капітали світових ринках зустрічаються з конкуренцією англійських французьких, вже раніше зайняли сильні позиції. Німеччині потрібні колонії. Німеччина вже мала колонії, головним чином в Африці. І територія цих колоній була в 5 разів більше території самої Німеччини. Але цього мало - вед територія англійських колоній в сто разів більше Англії! Німеччина починає виношувати плани переділу колоній.