
- •1. Предмет і методи вивчення в економічній науці
- •2. Напрямки та етапи розвитку економічної думки
- •3.Первісне господарство
- •4.Первісне господарство східних слов’ян
- •5.Особливості економічного розвитку країн Стародавнього Сходу
- •6. Господарство Давнього Єгипту
- •7.Економічна думка Стародавнього Сходу (Єгтпет, Месопотамія)
- •8. Економічний розвиток Давньої Греції
- •9. Економічний розвиток Давнього Риму
- •11.Економічна дуика Китаю та Індії
- •12. Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля
- •13. Економічні ідеї Давнього Рима в працях Катона, Варрона, Колумелли
- •14. Формування феодалізму в королівстві Франків
- •15. Становлення феодалізму в кр
- •16.Сільське господарство Західної Європи в період класичного феодалізму
- •17. Середньовічне європейське місто
- •18. Ремесло і торгівля в кр
- •20. Середньовічна економічна думка арабського Сходу: Ібн-Хальдун
- •21. Економічна думка пізнього середньовіччя ф.Аквінський
- •22. Економічні причини та наслідки Великих Географічних відкриттів
- •23. Встановлення кріпацтва і формування козацтва на українських землях уXv – xviст.
- •24. Ранній меркантилізм і його особливості
- •25. Пізній меркантилізм і його особливості
- •26.Історичне значення меркантилізму. Кольбертизм
- •27. Первісне накопичення в Англії
- •28. Мануфактурний період в Англії
- •29.Розвиток капіталізму в Голландії (XVI – xviiIст)
- •31. Загальна характеристика класичної політичної економії
- •32.Економічні погляди у.Петті і п.Буагільберта
- •33.Економічне вчення фізіократів ф.Кене,а.Тюрго
- •34.Сміт в економічній науці
- •35. Економічний підйом Англії xiXст
- •36. Первісне накопичення у Франції
- •37.Особливості економічного розвитку Франції в 1813-1870 рр.
- •39. Пп у Німеччині
- •41. Теоретичні положення д.Рікардо про вартість, заробітну плату, прибуток, відтворення і ренту
- •42.Положення про три фактори виробництва і «Закон ринків» ж.Б.Сея
- •43. Т.Мальтус та його вклад у економічну науку
- •44. Економічні погляди соціалістів-утопістів поч..XIX ст. Р.Оуен, а.Сен-Симон, ш.Фурьє
- •45. Дж.С.Мілль про сфери «безсилля ринку» і соціальні реформи
- •46.Історичне значення економічного романтизму
- •47. Економічні погляди с.Сісмонді
- •48.Вчення к.Маркса
- •49.Сутність та етапи «маржинальної революції»
- •50. К .Менгер: теорія вартості, принцип компліментарності, концепція оплати праці й обміну.
- •51. Ф.Ліст: наука про національне господарство
- •52.Історична школа Німеччини(в.Рошер, б.Гільдебранд, г.Шмоллер, к.Бюхер)
- •53. «Теорія очікувань» о.Бем-Баверка
- •54. «Теорія витрат» Візера
- •55.Особливості теоретичних поглядів а.Маршалла
- •56. «Закон граничного виробництва» Кларка
- •58.Криза феодально-кріпосницької системи і розвиток капіталістичних відносин на Україні у хіх
- •59. Економ думка 19-20 ст,
- •60.Англійський імперіалізм
- •61. Французький імпералізм
- •62. Німецький імпералізм
- •63. Американський імпералізм
- •64.Господарство України в к.19- поч.20 ст
- •65. Туган-Барановський: проблеми методології і теорії. Теорія цінності
- •66.Економічні проблеми в працях Леніна
- •67. Економіка сша у 20х р і криза 1929-1933рр.
- •68. «Новий курс» Рузвельта
- •69. Економічний розвиток Англії і Франції у 20-30ті рр
- •70.Господарство фашистської Німеччини
- •71. Господарство радянської України в міжвоєнний період 20-30ті рр
- •73. Особливості розвитку Англії після дсв
- •74. Економічний розвиток Франції після дсв
- •75. Економічне «чудо» фрн і його причини
- •76. Основні напрямки розвитку зх економічної теорії 20 ст
- •77.Міри державного регулювання у вченні Кейнса
- •78.Неокейнсіанство.
- •79. Теорія циклу Хансена
- •80. Неокласицизм:теорія лібералізму Хаека
- •81.Неоліберальні концепції:ордо лібералізм.Принципи неолібералізму
- •82.Інституціоналізму
- •83. Гелбрейт: концепція «зрілої корпорації», і «нового соціалізму»
- •84. Інституціональна-соціологічна традиція у Франції. Перру
- •85.Господарський розвиток України 50-90 рр
- •86. Розвиток радянської екон думки: етапи та напрямки
61. Французький імпералізм
Світове промислове виробництво за період з 1870 р. по 1913 р. зросла в 5 разів, французьке ж - тільки в 3 рази. За обсягом промислового виробництва Франція відступає на 4-е місце в світі. Причина відставання була колишня - значна частина французької промисловості як і раніше виготовляла модні товари, предмети розкоші.
Франція диктувала моду, і її модні товари, незважаючи на високі ціни, виявлялися поза конкуренцією. Багаті люди мсех країн вважали обов'язковим носити одяг паризьких кравців, купувати французьку меблі. Але ці вироби тим і цінувалися, що виготовлялися кустарним способом. Технічне вдосконалення, концентрація такого виробництва вили неможливі. Однак у Франції почала успішно розвиватися і важка промисловість. Так, з виробництва автомобілів Франція посіла друге місце у світі і перше в Європі. За потужністю гідроелектростанцій вона теж йшла попереду інших європейських країн.
Саме у важкій промисловості виникають перші монополії. Одна з них - картель "Коміте де Форж", що об'єднував майже всі підприємства чорної металургії.
Великі успіхи зробила військова промисловість Франції. Вона однією з перших стала виготовляти кулемети, скорострільні гармати і підводні човни.
Знаменитий кулемет "Максим" - це французький кулемет. І найбільші монополістичні об'єднання у Франції, як і в інших європейських країнах, народжуються в цей час у своїй військовій промисловості. Найбільше з них - концерн Шнейдера - одна з провідних військових монополій у світі.
У сільському господарстві Франції все ще було зайнято 40% населення. І як і раніше головною фігурою в землеробстві залишався невеликий парцелярна селянин: 40% французьких селян тепер мало ділянки землі менше гектара. Наслідком парцеллірованія землі був уповільнений ріст населення Франції. Щоб не дробити землю при передачі в спадщину, французький селянин вважав за краще не мати багато дітей. Й якщо в першій половині XIX в. Франція за чисельністю населення була найбільшою країною в Європі, то до кінця цього століття вона в цьому відношенні поступалася Німеччини та Англії.
Так само, як для Англії, для Франції цього часу величезну роль грав вивіз капіталу: 75% накопичених у Франції капіталів вивозилося з країни і лише 25% вкладалося в господарство Франції. Доходи від вивозу капіталу, як Англії, були більше доходів від своєї промисловості. Франція вивозила капітали все ж таки менше, ніж Англія, але не Англію, а Фракцію прийнято називати світів лихварем.
Чому? Тому що англійці вивозили капітал переважно в продуктивній формі: самі їхала з ним у колонії і вкладали там в господарство. А Франція вивозила капітали переважно в лихварської формі, формі кредиту: давала позику іншим держав. Зокрема, 80% позик царського уряду було зроблено у Франції. Втім, не слід абсолютизувати особливість експорту капіталів з Франції, так як мали французькі капіталісти в цей час панували у вугільній та металургійній промисловості Росії. Таким чином, лихварський характер французької економіки зберігався, відстаючи з розвитку промисловості Франція лідирує за концентрації банків, з розвитку фінансового капіталу. Як і Англія, Франція в цей час захопила великі колоніальні володіння, територія її колоній була в 20 більше території самої Франції. Але колонії не грали істотної ролі для французького господарства. Досить сказати, що напередодні 1-ої світової війни в колонії прямувало лише 10% експорту капіталу і 10% експорту товарів Франції