53. «Теорія очікувань» о.Бем-Баверка

Розглянемо «теорію очікування» Бем-Баверка: прибуток як відсоток на капітал виходить в результаті розвитку між сьогоденням і майбутньому часом. Справжнє благо завжди цінується більше, ніж майбутні блага. У грошовій сфері це породжує відсоток. Бем-Баверк припустив, що прибуток виникає аналогічно. Робітник - це власник майбутнього блага. Підприємець дає йому справжнє благо у вигляді заробітної плати. Різниця між цими благами спочатку незначно, але зростає з часом і в підсумку утворює прибуток капіталіста.

"Теорія очікувань" Бем-Баверка ґрунтується на твердженні, що для раціонального суб'єкта певне благо має більшу граничну корисність сьогодні, ніж у майбутньому. Але раціональний суб'єкт - оптиміст за натурою - розраховує, що запас певного блага в перспективі зросте, а тому прогнозує зменшення своєї оцінки його граничної корисності. Саме з цією обставиною, тобто з впливом фактора часу (очікувань) на граничну корисність господарських благ, пов'язував Бем-Баверк походження відсотка. Тому "теорію очікування" часто називають психологічною теорією відсотка.

54. «Теорія витрат» Візера

Фрідріх фон Візер (1851-1926). Основна праця – “Теорія суспільного господарства” (1914 р.), в якій він висуває й обґрунтовує “теорію ставлення”. За цією теорією частина цінності блага має бути віднесена на рахунок іншого продуктивного блага (праця, земля, капітал), що бере участь у виробництві, тобто кожному з трьох чинників належить частина цінності створеного продукту. Теорію математично розробив Дж.Б. Кларк.

Візер є автором теорії витрат.По-перше, продуктивні блага –це майбутнє. Цінність їх залежить від цінності кінцевого продукту, тому витрати виробництва набувають цінності від цінності кінцевих продуктів. По-друге, пропозиція – зворотний бік попиту – попиту тих, хто володіє товаром. При цьому витрати виражаються у платі за відвернення ресурсів від альтернативних варіантів використання, а також у ціні за послуги чинників, що використовуються для виробництва іншими виробниками.

Дійсною вартістю (корисністю) будь-якої речі є недоотримана корисність інших речей, яка могла бути створена за допомогою інших ресурсів, витрачених на виробництво цієї речі. Дане твердженняотримало назву “закон Візера”.

На відміну від О. Бем-Баверка Ф. Візер обстоював необхідність втручання держави в економіку. Вчений захищав приватну власність, а приватну форму господарювання вважав єдиною, яка виправдала себе.

55.Особливості теоретичних поглядів а.Маршалла

Альфред Маршалл (1842-1924) – англійський економіст, фундатор кембриджської школи, з ім’ям якого пов’язують становлення неокласичного напряму в економічній теорії. Власні доктрини виклав у праці “Принципи економічної науки”, яка принесла йому світову популярність.

У 1908 р. з ініціативи А. Маршалла було введено новий курс заназвою “Еconomics”, який витіснив підручник Дж.С. Мілля. А. Маршалл є автором низки праць, серед яких “Економіка промисловості” (1889 р.), “Промисловість і торгівля” (1919 р.).

У своїх дослідженнях використав математичні й графічні методи аналізу. Під впливом Г. Спенсера вважав еволюцію єдиною формою суспільного розвитку, поширюючи вчення дарвінізму на економічні відносини. Економічна теорія А. Маршалла є синтезом досягнень класичної науки (А. Сміта, Д. Рікардо, Дж.С. Мілля) і теорії маржиналізму.

Метод Маршалла – метод часткової рівноваги. При розгляді ситуації всі елементи, крім одного, приймаються як постійні і ведеться спостереження за змінами цього одного елемента.

Концепція ціноутворення (попит і пропозиція) Маршалла: функція попиту на товар залежить від граничної корисності, а ціна попиту – не що інше, як грошова оцінка бажання. Далі автор формулює закон попиту, згідно з яким попит на товар зростає при зниженні ціни і зменшується при її збільшенні.

Маршалл увів поняття “еластичність попиту” – функціональна залежність попиту від зміни ціни. Попит на товар еластичний, якщо він змінюється більшою мірою, ніж ціна товару. Після цього Маршалл досліджує ціну пропозиції як мінімальну ціну, за якою продавець згодний продати певну кількість товару за певною ціною. Ціна пропозиції визначається лише витратами. Під останніми мається на увазі подолання небажання зазнати незручностей через тягар праці та жертву капіталу. Далі Маршалл подає у графічній формі функціональну залежність ціни від попиту і пропозиції. Ціна рівноваги встановлюється на перетині кривих попиту і пропозиції.

Теорія Маршалла – це теорія цін у конкурентних умовах. У “Принципах економічної науки” аналізується стихійне регулювання цін в умовах вільної конкуренції. Але вчений не міг обійти процес швидкого зростання виробничих монополій та їхнього впливу на механізм ціноутворення. Автор розглядав монополію як окремий випадок в умовах панування необмеженої конкуренції і механізму її ціноутворення.

Вчений трактував закон спадної родючості ґрунту як універсальний закон спадної продуктивності, що діє не тільки в сільському господарстві, а й у промисловості, що має всеосяжне значення.

Капітал, на думку Маршалла, не має речовинної форми, але тісно пов’язаний з речами. До капіталу він відносив і нематеріальні блага: знання, організацію, а також підприємницькі здібності, професійну майстерність і ділові зв’язки підприємця.

Принципу заміщення Маршалл надавав велике значення. Підприємець вибирає ті фактори виробництва, які вважає найбільш відповідними для досягнення мети. Ціна суми його факторів завжди нижча за ціну будь-якого іншого набору факторів.