
- •1. Предмет і методи вивчення в економічній науці
- •2. Напрямки та етапи розвитку економічної думки
- •3.Первісне господарство
- •4.Первісне господарство східних слов’ян
- •5.Особливості економічного розвитку країн Стародавнього Сходу
- •6. Господарство Давнього Єгипту
- •7.Економічна думка Стародавнього Сходу (Єгтпет, Месопотамія)
- •8. Економічний розвиток Давньої Греції
- •9. Економічний розвиток Давнього Риму
- •11.Економічна дуика Китаю та Індії
- •12. Економічні погляди давньогрецьких мислителів Ксенофонта, Платона, Аристотеля
- •13. Економічні ідеї Давнього Рима в працях Катона, Варрона, Колумелли
- •14. Формування феодалізму в королівстві Франків
- •15. Становлення феодалізму в кр
- •16.Сільське господарство Західної Європи в період класичного феодалізму
- •17. Середньовічне європейське місто
- •18. Ремесло і торгівля в кр
- •20. Середньовічна економічна думка арабського Сходу: Ібн-Хальдун
- •21. Економічна думка пізнього середньовіччя ф.Аквінський
- •22. Економічні причини та наслідки Великих Географічних відкриттів
- •23. Встановлення кріпацтва і формування козацтва на українських землях уXv – xviст.
- •24. Ранній меркантилізм і його особливості
- •25. Пізній меркантилізм і його особливості
- •26.Історичне значення меркантилізму. Кольбертизм
- •27. Первісне накопичення в Англії
- •28. Мануфактурний період в Англії
- •29.Розвиток капіталізму в Голландії (XVI – xviiIст)
- •31. Загальна характеристика класичної політичної економії
- •32.Економічні погляди у.Петті і п.Буагільберта
- •33.Економічне вчення фізіократів ф.Кене,а.Тюрго
- •34.Сміт в економічній науці
- •35. Економічний підйом Англії xiXст
- •36. Первісне накопичення у Франції
- •37.Особливості економічного розвитку Франції в 1813-1870 рр.
- •39. Пп у Німеччині
- •41. Теоретичні положення д.Рікардо про вартість, заробітну плату, прибуток, відтворення і ренту
- •42.Положення про три фактори виробництва і «Закон ринків» ж.Б.Сея
- •43. Т.Мальтус та його вклад у економічну науку
- •44. Економічні погляди соціалістів-утопістів поч..XIX ст. Р.Оуен, а.Сен-Симон, ш.Фурьє
- •45. Дж.С.Мілль про сфери «безсилля ринку» і соціальні реформи
- •46.Історичне значення економічного романтизму
- •47. Економічні погляди с.Сісмонді
- •48.Вчення к.Маркса
- •49.Сутність та етапи «маржинальної революції»
- •50. К .Менгер: теорія вартості, принцип компліментарності, концепція оплати праці й обміну.
- •51. Ф.Ліст: наука про національне господарство
- •52.Історична школа Німеччини(в.Рошер, б.Гільдебранд, г.Шмоллер, к.Бюхер)
- •53. «Теорія очікувань» о.Бем-Баверка
- •54. «Теорія витрат» Візера
- •55.Особливості теоретичних поглядів а.Маршалла
- •56. «Закон граничного виробництва» Кларка
- •58.Криза феодально-кріпосницької системи і розвиток капіталістичних відносин на Україні у хіх
- •59. Економ думка 19-20 ст,
- •60.Англійський імперіалізм
- •61. Французький імпералізм
- •62. Німецький імпералізм
- •63. Американський імпералізм
- •64.Господарство України в к.19- поч.20 ст
- •65. Туган-Барановський: проблеми методології і теорії. Теорія цінності
- •66.Економічні проблеми в працях Леніна
- •67. Економіка сша у 20х р і криза 1929-1933рр.
- •68. «Новий курс» Рузвельта
- •69. Економічний розвиток Англії і Франції у 20-30ті рр
- •70.Господарство фашистської Німеччини
- •71. Господарство радянської України в міжвоєнний період 20-30ті рр
- •73. Особливості розвитку Англії після дсв
- •74. Економічний розвиток Франції після дсв
- •75. Економічне «чудо» фрн і його причини
- •76. Основні напрямки розвитку зх економічної теорії 20 ст
- •77.Міри державного регулювання у вченні Кейнса
- •78.Неокейнсіанство.
- •79. Теорія циклу Хансена
- •80. Неокласицизм:теорія лібералізму Хаека
- •81.Неоліберальні концепції:ордо лібералізм.Принципи неолібералізму
- •82.Інституціоналізму
- •83. Гелбрейт: концепція «зрілої корпорації», і «нового соціалізму»
- •84. Інституціональна-соціологічна традиція у Франції. Перру
- •85.Господарський розвиток України 50-90 рр
- •86. Розвиток радянської екон думки: етапи та напрямки
29.Розвиток капіталізму в Голландії (XVI – xviiIст)
З кінця XV в. починається піднесення Голландії й XVII в. вона перетворюється, з визначення К.Маркса, в " зразкову капіталістичну країну " .
Економічному розвитку Голландії сприяли передусім географічні умови. Бідні грунту, близькість моря, багато островів і зручних гаваней, низов'я великих річок — Рейну, Маасу, Шельды — неминуче підштовхували голландців б шукати кошти існування на море. Тоді, коли багато інших народів Європи ще залишалися хліборобами, і деякі навіть пастухами, голландці раніше від інших стали моряками. Після великих географічних відкриттів, коли торгові шляхи виходу з Середземного моря перемістилися у Атлантичний океан, Голландія виявилася з кінця шляхів світової торгівлі, і стала торговим посередником між заходом і сходом, північчю і югом.
З іншого боку, економічному підйому Голландії сприяло й більш раннє розвиток капіталізму. Кріпосне право не одержало значного розвитку, і зберегли особисту свободу. Багато міст, відомі своїм суднобудуванням, сукноделием, мануфактурами, укорінення капіталізму в сільському господарстві його товаризация зробили Голландію однією з найбільш розвинених країн Західної Европы.
Проте найважливішою причиною економічного підйому Голландії стала буржуазна революція Нідерланди у другій половині XVI в. До^ цього Нідерланди знаходилися під пануванням іспанської корони. У першій половині XVI в. склалося глибоке протиріччя між буржуазним розвитком Нідерландів і політичною режимом феодальної Іспанії, яка надала буржуазної революції" у Нідерландах національно-визвольний оттенок.
Грабіжництво іспанських королів, одержували з Нідерландів 2 млн дукатів в рік, що становило 40 доходів іспанської корони, викликало революційне рух. У відповідь цього іспанської король Філіп II направив 18-тисячну армію на чолі з католицьким фанатиком герцогом Альба. Він став фізично знищувати учасників революційного руху, звинувачуючи в єресі. Майно єретиків поповнювало королівську скарбницю, оскільки герцог шукав єретиків лише з боку заможних нідерландців. Коли ж у 1571 р. Альба почав стягувати 1 % податку з нерухомості, 5 % — з продажу нерухомості, 10 % — з продажу рухомості, так звану " алькабалу " , економічна життя завмерла. 1 квітня 1572 р. ^почалося загальне повстання населення північних провинций.
Нідерландська буржуазна революція, головною двигуном якого було міським населенням північних провінцій, завершилася перемогою лише наполовину. У 1579 р. укладено Утрехтская унія, яка започаткувала існуванню республіки семи Сполучених провінцій Нідерландів. Так виникла перша група у Європи буржуазна республіка, ядром якої стала Голландія. Південні Нідерланди ще багато років живе були 87 під пануванням Іспанії у майбутньому стали називатися Бельгией.
Які ж галузі господарства набули найбільшого розвиток у Голландії, що вже XVII в. стала " зразковою капіталістичної країною " ?
1. Першорядне значення для економіки Голландії XVII в. мала зовнішня торгівля. Революционно-освободительные війни Голландії поступово перетворилися на звані торгові війни на ліквідацію монополії іспанців і португальців на експлуатацію колоній й у незабаром панування португальців сході і іспанців і в Америці було покладено конец.
Загальний торговий оборот Голландії у середині XVII в. досяг 75—100 млн флоринів в год1. Переважала торгівля із Індією, Китаєм, Японією, Америкою. У 1602 р. було створено Ост-Індська компанія, що потім стала зразком й інших торгових компаній. Вона мала права від імені уряду укладати торгові й мирні договору, вести війни, будувати фортеці, утримувати армію, судити своїх чиновників, тобто. була державою державі. Торгівля Ост-Індської компанії приносила їй астрономічні бариші, оскільки гвоздика перепродавалась усемеро, перець — в 8—10, чай — в 3—4 разу дороже.
Великим попитом у голландських купців користувалися й товари з Білорусі. Через порт Рига голландці купували віск, зерно, хутра, льон, коноплю, поташ, м'ясо тощо. Крім Білорусі Голландія торгувала у Європі з Росією, Англією, Францією і і з Іспанією, що була з Голландією може війни. З цієї нагоди голландські купці вважали, що бариші можна шукати і в аду.
Отже, зовнішня торгівля Голландії охоплювала усі країни Європи і їх колонії, що дозволило їй стати на XVII в. світовим торговим гегемоном. У що свідчить це визначалося тим, що на відміну від Англії, де капітал вкладався переважно у промисловість, головними сферами застосування голландського капіталу були торгівля і морські перевезення. Колоніальна торгівля приносила такі великі бариші, що особливого бажання вкладати значні кошти на промислового виробництва у голландських капіталістів не было.
Флорін — золота монета Флоренції XIII—XVII ст., яка, як і дукат, отримала стала вельми поширеною у Європі (3,5 р золота).
2. Крім зовнішньої торгівлі Голландія XVII в. надавала велике значення рибальством. У галузі працювали 100—120 тис. чоловік і до 2 тис. кораблів. Голландці отримали спадщину від ганзейцев дуже прибуткову торгівлю оселедцем і забезпечували " благочестивої " оселедцем всю католицьку Європу, яка й у XVII в. продовжувала страждати від надмірних постов.
Добре розвинене рибальство було надзвичайно дохідним справою для купців і судновласників, справжнім золотим дном, що у своє чергу стимулювало розвиток торгівлі, суднобудування, виробництво парусини і т.д.
3. Однією з особливостей становлення капіталістичної економіки Голландії XVII в. було розвиток суднобудування. Ця невеличка республіка (площа 25 тис. м2 і населення 2 млн людина) мала XVII в. флот, що й за кількістю по тоннажу перевершував флот Європи. Всесильний кардинал Рішельє заздрив військово-морської мощі Голландії, що мала близько тисячі лише військових кораблів, а Франція — менш десяти. Усього флот Голландії налічував 15 тис. кораблів і 150 тис. моряків, що становило 75 % світового флоту. Тільки містах, Амстердамі та Зандаме, налічувалося близько 130 верфей. Будівництво кораблів обходилося у Голландії в 1,5—2 рази дешевше від, ніж у Англії, й у багаторазово дешевше, ніж в усіх країнах Європи. Тому голландці будували кораблі майже всіх країн Європи, зокрема для Англії, Росії, Речі Посполитій і ін. Канатні, вітрильні, паперові, скляні і деревообробні мануфактури, лісопилки існували майже кожному місті. На будівництві флоту працювали тисячі тесль, столярів та інших майстрів. У XVII в. Голландія була визнаним центром світового судостроения.
4. Крім зовнішньої торгівлі, рибальства, суднобудування значне розвиток у Голландії XVII в. отримала сукняна промисловість. Саме цій галузі народного господарства за Голландії вперше виникли мануфактури як розсіяного типу, так централізовані і змішані. Проте на відміну від Англії, де у XVII в. переважала розсіяна мануфактура, у Голландії найбільшого поширення отримали централізовані мануфактури. Голландські сукняні мануфактури виготовляли тонке сукно, відоме голландське полотно, парусину, плюш, оксамит, тканині з льону, шовку, і всі це безпідставно вважалося у Європі первосортным.
5. Капіталістичні форми активно укоренялися й у сільському ^господарстві Голландії, що вже знайшло себе у передовий для свого часу агротехніці, многопольнох сівозміни, травосеянии, товаризации сільськогосподарського виробництва, капіталістичної оренді, великих тваринницьких фермах, інтенсивному городництві і садівництві. З допомогою гребель, дамб і насипів у моря, и боліт були відвойовані тисячі гектарів міської землі, звані польдери, як на сільського господарства. Зовсім невипадково про голландців кажуть, що все земля — справа рук добродії Бог і погода лише Голландія — справа рук самих голландцев.
Отже, з погляду своєї епохи Голландія XVII в. була найрозвиненішої у сфері в промисловості й сільського господарства країною. Її столиця Амстердам була торговим і нашим фінансовим центром як Західної Європи, а й усього мира.
Однак у першій половині XVIII в. Голландія починає відставати в економічний розвиток від Англії й втрачає свою керівну роль світової торгівлі. Різко скоротилося голландське рибальство. І якщо серед XVII в. у морі щороку виходило 1500—2000 рибальських кораблів, то середині XVIII в. - трохи більше 200. Така істотна для народного господарства Голландії галузь, як суднобудування, також опинилася у занепаді. На найбільших верфях кількість закладених кораблів зменшилося за XVIII в. в 10—15 раз. Незабаром англійські флот і фабрики перевершили флот і мануфактури Голландії. Тільки завдяки широким торговим і нашим фінансовим зв'язкам голландська буржуазія змогла ще певний час утримувати свої торгові позиції. Навіть наприкінці XVIII в. більш 80 % зерна, значну частина лісу, які експортувалися Східної Європи, зокрема і з Білорусі, перевозили голландські кораблі. Однак у цілому голландський торговий капітал вже у XVIII в. був у великий залежність від англійського промислового капіталу. Причини відставання Голландії характерні на її економічної відчуття історії і зводяться переважно до следующему.