30. Підвідомчість справ господарським судам

Інститут підвідомчості, використо¬вується для визначення кола справ, віднесених саме до веден¬ня господарського суду, і дозволяє відмежовувати їх від справ, віднесених до ведення інших судових органів. Відповідно до ГПК господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів. 2)спори у справах, що виникають при виконанні господар¬ських договорів. 3)справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві; 4)справи про банкрутство, які розглядаються у порядку про¬вадження, передбаченого ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. 5)справи за заявами органів Антимонопольного комітету, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими ак¬тами до їх компетенції; 6)справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, а також між учасниками господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. 7)справи у спорах, що виникають з інших підстав, наприк¬лад, про відшкодування заподіяної шкоди ,про захист ділової репутації. У ГПК визначено категорії спорів, що не підві¬домчі господарським судам: — спори, що виникають при погодженні стандартів та техніч¬них умов; — спори про встановлення цін на продукцію, а також тарифів на послуги, якщо ці ціни і тари¬фи відповідно до законодавства не можуть бути встанов¬лені за угодою сторін; — спори, вирішення яких відповідно до законів України, між¬державних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

30. Досудове врегулювання господарських спорів

Досудове врегулювання господарських спорів — це сукупність заходів, що підлягають здійсненню підприємствами та організаціями, права яких порушені, для безпосереднього вирішення спорів, що виникли, з підприємствами та організаціями, які порушили майнові права та інтереси, до звернення з позовом до господарського суду. Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Загальний порядок досудового врегулювання спору, що виник внаслідок порушення прав і законних інтересів підприємства, здійснюється шляхом пред'явлення підприємством — потерпілим письмової претензії до підприємства-порушника. У претензії зазначаються: а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії; б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; в) вимоги заявника; г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; д) перелік документів, що додаються до претензії. Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку. Претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника. Спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду. Досудове врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів. Здійснюється так: підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.