3.2. Температурний режим ставу озера Пісочне

Загальною особливістю термічного режиму досліджуваного озера є добра теплозабезпеченність. Середньорічна температура повітря в регіоні коливається в межах 5,6 – 8,2, середня за липень – серпень – 17 – 18°С [44].

Тому більшу частину літнього періоду вода в озерах прогрівається до 15— 20°С. Вирішальним фактором формування термічного режиму кожної конкретної водойми є його морфометрія – розмір акваторії і глибина.

В глибокому озері Пісочне повне перемішування водних мас по глибині проходить лише двічі на рік – за рахунок температурної конвекції. Річний цикл термодинаміки води озера на глибоких ділянках має шість періодів зимової стагнації, весняної циркуляції, літньої стагнації і осінньої циркуляції, розділених короткочасними періодами весняної і осінньої гомо термії [8].

Вплив термічного режиму на функціонування всіх ланок екосистем відчутне. Так, в період літньої стагнації водна товща розділяється на три шари. Верхній, найбільш прогрітий шар води (епілімніон) постійно перемішується, температура в ньому вирівнюється. Потужність його на озері досягає 10—12 м, коливаючись в середньому від 2 до 6 м [15].

Нижче формується, як правило, шар із найбільшими градієнтами температур (металимніон). Він блокує перенесення маси, запобігає надходженню біогенних речовин з нижніх горизонтів в трофогенний шар, чим послаблює фотосинтетичні процеси і лімітує продукування органічної речовини фітопланктоном.

В нижньому шарі (гіполімніоні) спостерігається незначне пониження температури з глибиною [41].

3.3. Трофо - сапробіологічна характеристика озера Пісочне

Озеро Пісочне є в основному мезотрофним ( – олігосапробним) з відхиленнями: весною в область оліго-мезотрофних ( – олігосапробних), восени – мезо-евтрофних (^/ -мезосапробних) вод. Середньовегетаційний ранговий показник складає 3,16, за рахунок погіршення трофо-сапробіологічного стану оз. Пісочного в осінній період [40].

Весною і літом лише два показники зміщувались в область підвищеної трофності і сапробності: весною – рН (евтрофна категорія, -мезосапробна зона) і БПК₅ (ев-політрофна категорія, ^/ -мезосапробна зона), літом – амонійний азот і чисельність бактеріопланктону (евтрофна категорія, ^// -мезосапробна зона). Восени ж чисельність бактеріопланктону оцінювалась категорією евтрофних (^// -мезосапробних) вод, біхроматна окислювальність – категорією евполітрофних (^/ -мезосапробних), чисельність бактерій групи кишкової палички – політрофних (^// - мезосапробних), а пермарганантна окислювальність – навіть гіпертрофних (-полісапрбних вод) [44].

3.4. Гідрологічна та біологічна характеристика озера

Основною особливістю гідрологічного режиму озера Пісочного є відносно стабільне положення рівня води.

Дані спостережень поки не дають основ до висновків про тенденцію підвищення чи пониження рівня води в озері. На фоні природних циклічних коливань можна виділити і ті зміни, які логічно очікувати через меліорацію. Таким чином, фактором коливання рівня води цих водойм є співвідношення компонентів водного балансу. Основними складовими прихідної частини водного балансу озера є атмосферні опади, притік поверхневих та підземних вод. Розхід води із озер визначається випаровуванням з водної поверхні и стоком [42].

У табл. 3.4.1 представлені певні об’єми притоку озера Пісочного. При цьому річний шар опадів складає 5,9 мм. На основі цих даних визначені коефіцієнти і періоди водообміну – важливі показники водойм. Їх аналіз показує, що досліджене озеро слабо протічне. Умовна зміна води в них здійснюється приблизно за 9 років.

Таблиця 3.4.1

Характеристика протічності озера Пісочне

Прихідна частина водного балансу, млн.м3 /рік		Коефіцієнт водообміну, рік-1	Період водообміну, роки
опади на поверхню озера	Всього
1,12	1,46	0,11	8,97

До важливого аспекту гідрологічних умов функціонування водних екосистем відноситься внутрішньоводна динаміка. Відомо, що гідродинамічні процеси приймають активну участь у формуванні якісного складу водних мас і біопродуктивності водойм. Вони визначають перенос речовин до місць їх подальшої трансформації і інтенсивність їх колообігу в екосистемі, впливають на швидкість процесів забруднення і самоочищення водойм, забезпечуючи умови функціонування гідробіоценозів [39].

Основними із гідродинамічних явищ у озері є течії і турбулентне перемішування. Із існуючих видів течій для озера Пісочного найбільш характерними є дрейфові і супутні їм компенсаційні. Спостереження дозволили виявити перш за все активну реакцію внутрішньоводної динаміки на вітрову дію [41].

Визначено, що зміни напряму і швидкості поверхневої дрейфової течії проходить тут практично одночасно із зміною напряму та швидкості вітру. А оскільки вітровий режим в регіоні характеризується нестійкістю, поля течій в озері також непостійні [39].

За кількістю завислої у воді речовини Шацькі озера є унікальними водоймами України. Звичайно мутність води тут не перевищує 1—3 г/м^3. Лише на мілководних ділянках більшість озер в періоди посилення вітру вміст зависей може збільшуватись в 3—3,5 рази.

Найменше завислих речовин міститься у воді озера Пісочне. Середня мутність води в ньому ледь досягає 1. Автохтонна завись озера є основним компонентом завислого матеріалу, часто містить велику частину органічної речовини [37].

Згідно гідрооптичних (табл. 3.4.2) параметрів світлового режиму у озері Пісочному найбільш прозора вода [41].

Таблиця 3.4.2

Оптичні характеристики водних мас озера Пісочне (липень – серпень 1988 р.)

Інтегральний показник послаблення світла, а ФАР.м 1	Межі коливань пошарових значень, а ФАР.м 1	Коефіцієнти підводної освітленості, (-1). %	Потужність фотичного шару, м	Прозорість, М
0,19	0,15 – 0,28	0,608	10,7	5

Інтегральний по глибині показник послаблення світла у них не перевищує 0,2 м"¹. Потужність фотичного шару тут біля 10 м, прозорість подиску Секки – 4,5 м.

Загальною закономірністю оптичних властивостей водних мас Шацьких озер є підвищення поглинаючої здатності придонних шарів при глибині менше 6 м, що зв’язане з наявністю у цих шарах завислих частин [35].

Приведені еколого - гідрологічні дослідження озера Пісочне Шацького національного природного парку дозволяють прийти до певних висновків. Основний із них у тому, що через слабкий водообмін дане озеро надзвичайно чутливе до різних антропічних впливів, зв’язаних із забрудненням водних мас, прибережного мулу і біоти. Оскільки озеро практично безстічне, то всі консервативні забруднюючі речовини, що надходять накопичуються у воді, прибережному мулі та гідробіонтах. Нейтралізація неконсервативної частини забруднень, що потрапляють, обумовлена внутрішньо водними біохімічними процесами, що в значній мірі визначається динамікою (рухливістю) водних мас. Ця динамічна складова самоочищуючого потенціалу у кожного з озер різна. Цей факт важливий в тому плані, що розміщення елементів антропічного навантаження (населених пунктів, баз відпочинку, пляжів, туристичних баз, стоянок і тд.) повинно враховувати динаміку водойми чи його прилеглої частини, тобто їх самоочищуючий потенціал [38].

Оскільки співвідношення процесів забруднення і самоочищення озера Пісочного залежить від гідрологічних умов, його можна регулювати зміною останніх. Для цього необхідно визначити числові співвідношення між гідрологічними процесами (явищами, характеристиками) і реакцією компонентів екосистеми озера на їх зміни.

РОЗДІЛ 4. РОЗПОДІЛ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У СКЛАДОВИХ ОЗЕРА ПІСОЧНЕ