3.1. Формування, геоморфологічна та ландшафтна характеристика Шацького національного природного парку та озера Пісочне

Україна не дуже багата природними озерами, більшість з яких розміщено на північно-західній частині країни [22].

Шацький національний природний парк (НПП) був утворений в 1983 році з метою збереження унікального озерного комплексу, а також для збереження рідкісних видів рослинного і тваринного світу. Основна частина парку розміщена на водорозділі рік Західного Бугу і Прип’яті, але головний Європейський водорозділ, що проходить тут, відділяє озера від Прип’яті, в зв’язку з чим вони відносяться не до басейну р. Дніпра, а до водозбору р. Західного Бугу [43]. Шацьке поозер'я – це унікальний природно-територіальний комплекс, що має велике рекреаційне, гідрологічне, природоохоронне значення. Це складно побудований район, що на шляху свого геологічного розвитку набув сучасних рис внаслідок поєднання в просторі і часі дії багатьох утворюючих чинників. Тектонічні і неотектонічні процеси обумовили формування водозборів річкових басейнів і спрямування потоків. Дія льодовиків і постльодовикові процеси змінили первинні умови і утворили сучасний орографічний вигляд території. Погодно-кліматичні умови визначають характер і динаміку водного режиму, формуючу і руйнівну дію поверхневих вод, біоценотичну активність [49].

Територія Шацького району розташована в західній частині Волинського Полісся і входить до підобласті Волинської моренної гряди і Верхньо-Припятської акумулятивної рівнини. За морфологією рельєфу - це слабкорозчленована хвиляста рівнина. Значне місце в гідрографічній мережі території займають озера різного генезису. Живлення озер відбувається за рахунок ґрунтових вод і атмосферних опадів. Клімат помірно-континентальний, наближений до помірно-морського клімату Західної Європи, з м'якою зимою і відносно теплим та вологим літом. В цілому клімат району сприяє інтенсивному ландшафтоутворенню лісової, лучної, болотної рослинності, багатоцільовому господарському використанню території, і в першу чергу, рекреації. Територія Шацького поозер'я відноситься до Шацького ландшафтного району і представлена ландшафтами заболочених заплав. У геологічній будові території беруть участь комплекси порід широкого стратиграфічного діапазону: від крейдяних до сучасних відкладів.

В групу Шацьких входять 22 озера загальною площею 65 км. По розмірам – невеликі, лише у п’яти із них площа перевищує 2 км² [44].

Вони є характерними представниками поліських озер, розміщенних у пониззях, що утворені в результаті вимивання гірських порід. Існують декілька інших версій походження цих озер, з яких найбільш поширені льодовикова та карстова. Деякі дослідники дотримуються думки, що утворення озерних котловин тут зв’язано із опусканням і підняттям окремих тектонічних блоків.

Основними річками, що приймають стік з озер є річки Копаївка і Рита. Живлення ґрунтових вод здійснюється за рахунок атмосферних опадів і притоку напірних вод [50].

Пісочне озеро – озеро карстового походження, що розміщується у Любомильському районі Волинської області на північний схід від села Мельники. На березі озера розташований санаторій „Лісова пісня”, навчально-наукові стаціонари та бази відпочинку. Основним джерелом забруднення є забудови індивідуальних ділянок села Мельники, які сягають озера і необладнані відповідними комунальними системами, та невпорядковані ділянки „дикого” туризму [50]. Морфометричні характеристики водойми наведено у таблиці 3.1.1 [41].

Морфометричні характеристики озера Пісочне

Довжина берегової лінії, км 5,6	Довжина, км 1,9	Ширина, км		Глибина, км		Площа, км2 1,9	Об’єм м3 13,1
		cередня 1,0	найбільша 1,6	середня 6,9	найбільша 16,2

Віддалені від промислових центрів, великих населених пунктів і транспортних магістралей озера до недавнього часу не відчували антропічного навантаження і тому відрізнялись від інших водойм екологічним благополуччям [48].

В останні десятиріччя інтенсивність і структура природокористування в регіоні істотно змінилась. Зросли площі сільського використання прилеглих до озер територій. Цьому сприяло активне меліоративне будівництво, яке, безперечно впливає на стан озерних екосистем. На базі Шацьких озер сформувалась і розвивається інфраструктура відпочинку – створений Шацький національний природний парк, туристичні комплекси і пансіонати, прокладені автомобільні дороги [40].

Зовнішні умови, що змінились привели до деякої трансформації окремих компонентів екосистем цих природних водойм. Ступінь цієї трансформації залежить від гідрологічних факторів – інтенсивності зовнішнього водообміну, динаміки вод і фізичних характеристик водних мас кожної водойми. Тому вивчення гідрологічного режиму озер, особливо його екологічних аспектів є одними з важливих ланок дослідження екології цих природних об’єктів. Дані про гідрологію Шацьких озер необхідні також для розробки рекомендацій по покращенню їх стану. Штучною дією на гідрологію озер можна регулювати не тільки абіотичні умови, а біологічні характеристики їх екосистем [42].

Розширення транспортного сполучення і туризму в поєднанні з інтенсивними методами виробництва у сільському та лісовому господарствах – все це зумовлює посилення антропічного впливу на екосистеми Шацького національного природного парку. Особливе занепокоєння викликає забруднення та нераціональне використання природних ресурсів основної цінності парку – його озер, окремі ділянки яких знаходяться у статусі заповідного режиму. Меліоративні роботи, що проводились на даній території, та повільний водообмін озер робить їх надзвичайно чутливими до будь-якого втручання з боку людини. Наслідком антропічного впливу може бути незворотній характер деградаційних процесів у гідробіоценозах. Виникає необхідність розроблення ефективних методів діагностики стану водойм, які б дозволили виявляти деградаційні процеси на їх початкових етапах [49].