ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ МВС УКРАЇНИ

Кафедра кримінального процесу

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Кримінально процесуальна форма»

Виконав:

курсант 313 навчального взводу

факультету БРД

рядовий міліціі

Геращенко В.І.

Прийняв:

старший викладач кафедри кримінального процессу

капітан міліції

Паламар Д.С.

Донецк 2013

План

Вступ 3-4

1.Поняття кримінально процесуальної форми 5-6

2.Послідовність стадій кримінального процесу як необхідна умова дотримання процесуальної форми 7-10

3.Документування як форма кримінально процесуальної діяльності 11-12

3.1. Поняття процесуального документу 13-14

3.2. Структура процесуальних документів 15-17

3.3. Вимоги до окремих процесуальних документів 18-22

Висновок 23-24

Список використаної літератури 25-26

Вступ

Вся кримінально-процесуальна діяльність здійснюється неодмінно в рамках встановленої законом процедури, яку прийнято називати процесуальною формою кримінального виробництва. Від того, як регламентована ця діяльність, багато в чому залежить успіх досягнення задач кримінального процесу. Кримінально-процесуальна форма, за загальним визнанням учених-процесуалістів, відноситься до числа фундаментальних категорій науки про судочинство. Разом з тим, аналіз наукової літератури показує, що вказана фундаментальність має на увазі лише роль і місце, що відводиться теорією кримінального процесу даному поняттю, але зовсім не ступінь його наукової визначеності. Питання про кримінально-процесуальну форму дотепер відноситься до числа якнайменше розроблених. Особливий дефіцит наукової уваги відчувають зовнішні прояви кримінально-процесуальної форми, формуючі обрядовість вітчизняного кримінального процесу.

Метою даної курсової роботи є загальна характеристика кримінально-процесуальної форми. Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

- проаналізувати сутність, поняття і соціальну цінність кримінально-процесуальної форми;

- охарактеризувати кримінально-процесуальну форму як гарантію забезпечення достовірності одержаних відомостей про факти;

- дослідити проблеми вдосконалення процесуальної форми на сучасному етапі.

Об'єктом дослідження курсової роботи виступає кримінально-процесуальна форма, що розглядається в контексті її історичного, культурного, інформаційно-технологічного і юридичного розвитку.

Предметом дослідження є зміст та сутність кримінально-процесуальної форми. Методологічною основою дослідження є сучасні методи пізнання як загальнонаукові, так і спеціальні: діалектико-матеріалістичний, системний, соціологічний, історичний, порівняльно-правовий, структурно-функціональний, статистичний, методи моделювання, прогнозування.

Також при написанні курсової роботи було використано такі методи дослідження, як аналіз та дослідження літературних джерел, праць видатних вітчизняних та зарубіжних науковців, періодичної та тематичної преси. Важливим є метод аналізу та синтезу опрацьованої інформації, розробка власних висновків та припущень, критично-літературний. При написанні роботи було використано літературні джерела іноземних та вітчизняних авторів.

1.Поняття кримінально процесуальної форми

Усі дії учасників кримінального процесу здійснюються у визначеному законом порядку, з додержанням передбачених законом умов і послідовності, тобто згідно з процесуальною формою. Кримінально-процесуальна форма судочинства повинна забезпечувати як можливість встановлення об'єктивної істини, так і надійний захист прав і свобод людини, справедливість прийнятих рішень. Процесуальна форма — це відповідні змісту й принципам кримінального процесу, передбачені кримінально-процесуальним правом умови, послідовність та порядок діяльності учасників процесу, засоби реалізації ними своїх прав, свобод і обов'язків, процедура здійснення окремих процесуальних дій та прийняття юридичних рішень, а також режим документування процесуальної діяльності, покликані забезпечити розв'язання завдань і досягнення мети кримінального процесу[1,c.45]. Процесуальна форма сприяє реалізації ідей правової держави у сфері правосуддя, виступає гарантом захисту прав і свобод людини. Якщо в правовій державі стосовно громадян доцільно реалізується ідея — "дозволено все, що не заборонено законом", то стосовно учасників процесу, які мають розпорядчі повноваження, повинен діяти принцип — "дозволено лише те і лише в такій формі, що і як передбачено законом"[2, c.14]. Такий підхід обмежує правом владу як взагалі, так і в кримінальному процесі зокрема, забезпечує верховенство закону в сфері правосуддя. Процесуальна форма покликана забезпечити встановлення об'єктивної істини у справі та правильне застосування закону.

Процесуальна форма створює детально врегульований, обов'язковий, стабільний та захищений державою правовий режим провадження у кримінальних справах, який покликаний забезпечувати істину, свободу і справедливість[2, c.6].

Процесуальна форма повинна відповідати вимогам: доцільності (забезпечувати швидке, безпомилкове й ефективне правосуддя); простоти (бути вільною від непотрібних бюрократичних формальностей); надійності (гарантувати досягнення істини й справедливості); толерантності (забезпечувати повагу до прав і свобод людини), ясності, моральності та етичності.

Вона повинна бути пронизана духом поваги до честі і гідності особи, захисту прав і свобод людини[3, c.4].

Значення процесуальної форми полягає в тому, що вона: визначає стабільну та юридичне доцільну процедуру судочинства; оптимізує й активізує діяльність щодо розв'язання завдань кримінального процесу; надає правове поле для встановлення єдиної для всіх законності; створює систему необхідних гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості; забезпечує реалізацію принципів правової держави в сфері правосуддя й створює необхідний для цього режим законності; забезпечує виховний вплив кримінального процесу[3, c.23].

Процесуальна форма — це не пуста формальність, а абсолютно необхідна умова правильності розслідування та розв'язання кримінальних справ. Вона є гарантією встановлення істини, безпомилковості застосування кримінальної репресії. [1, c.223 ]