2.3 Особливості функціонування інших державних небанківський фінансово-кредитних установ

Потреба у пожвавлені в Україні інноваційної діяльності викликала необхідність створення окремої державної установи, яка б реалізувала завдання інноваційної політики. Одним з найважливіших завдань є здійснення інвестицій в інноваційну діяльність підприємств.

До 2000 року в Україні функціонував Державний інноваційний фонд створений 17 серпня 1995 року. Його основними завданнями були такі:

• організація державної фінансової, інвестиційної та матеріально-технічної підтримки впровадження науково-технічних розробок і нових технологій у виробництво, технічне його переоснащення, освоєння випуску імпортозамінної та нових видів продукції;

• організація відбору інноваційних проектів відповідно до завдань національних, державних, міжгалузевих і регіональних науково-технічних програм, важливих для економіки України та її регіонів;

• підготовка пропозицій щодо формування державної політики в сфері інноваційної діяльності;

• пропаганда науково-технічних досягнень, організація виставок наукоємної продукції, проведення рекламної і видавничої діяльності;

• організація діяльності регіональних відділень [35].

Але дана установа про функціонувала не довго, а 13 квітня 2000 року була створена Українська державна інноваційна компанія, яку було передано до сфери управління Державного агентства України з інвестицій та інновацій. Її головним завданням є: фінансування за рахунок власних і залучених коштів науково-технічних і маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних і інших проектних робіт, науково-технічного пошуку, інноваційних та інвестиційних проектів, спрямованих на впровадження у виробництво прогресивних науково-технічних розробок і технологій, освоєння випуску нових видів продукції [50].

В 2007 році відбулось перейменування Української державної інноваційної компанії в Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. Це пов’язано з вимогами Цивільного кодексу України щодо визначення організаційно-правової форми у назві юридичної особи, а також внесення змін до її Статуту з метою приведення його у відповідність до чинних законодавчих актів України.

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа є симбіозом двох своїх попередників і виконує такі завдання:

• організація за дорученням органу управління майном конкурсного відбору інноваційних та інвестиційних проектів і програм для їх фінансової підтримки;

• фінансування за рахунок власних та залучених коштів науково-технічних і маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних робіт, науково-технічного пошуку, інноваційних та інвестиційних проектів і програм, спрямованих на впровадження у виробництво прогресивних науково-технічних розробок і технологій, освоєння випуску нових видів продукції шляхом створення нових виробництв, передачі обладнання, устаткування в оренду;

• фінансування заходів щодо розвитку інноваційної інфраструктури;

• фінансування інноваційних та інвестиційних проектів і програм, підтриманих Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету відповідно до пріоритетів інноваційного та інвестиційного розвитку національної економіки;

• залучення коштів, у тому числі іноземних, надання гарантій для фінансування науково-технічних і маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних та інших проектних робіт, науково-технічного пошуку, інноваційних та інвестиційних проектів і програм;

• розроблення та здійснення комплексу заходів передінвестиційного характеру;

• супроводження інноваційних та інвестиційних проектів і програм, здійснення контролю за ефективною їх реалізацією і цільовим використанням суб'єктами інноваційної діяльності наданих Установою коштів;

• участь у розробленні та здійсненні комплексу заходів організаційного, фінансового, економічного і правового характеру з метою забезпечення розвитку підприємництва, підтримки малого та середнього бізнесу в науково-технічній та інноваційній діяльності.

Незважаючи на державну приналежність установа є повністю самостійною. Вона самостійно встановлює відсоткові ставки за своїми кредитами в залежності від ступеня ризику і попиту та пропозиції, що сформувались на грошовому ринку. Також слід зазначити, що дана установа не ставить перед собою ціль отримання прибутку, а лише сприяння розвитку та удосконалення функціонування господарюючих суб’єктів [36].

Що стосується Державної небанківської фінансово-кредитної установи «Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу» заснованої 12 грудня 2011 року, на створення її статутного капіталу було виділено 35 млн. грн. Можна зазначити такі основні завдання покладені на неї:

1) організація відбору інноваційних проектів з метою надання фінансової підтримки для їх реалізації в порядку;

2) надання суб’єктам інноваційної діяльності фінансової підтримки для реалізації інноваційних проектів за рахунок власних та залучених коштів;

4) супроводження реалізації інноваційних проектів та здійснення контролю за цільовим використанням коштів;

5) залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для реалізації інноваційних проектів;

6) налагодження співробітництва з міжнародними урядовими та неурядовими організаціями з питань інноваційної діяльності та залучення фінансових ресурсів в економіку України для реалізації спільних інноваційних проектів;

7) організація і проведення виставок, конференцій, семінарів, курсів, інших інформаційно-презентаційних та наукових заходів у сфері інноваційної діяльності;

8) участь в інститутах спільного інвестування відповідно до законодавства [45].

Кошти Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та Державної небанківської фінансово-кредитної установи «Фонд розвитку малого інноваційного бізнесу» формуються за рахунок:

1) коштів Державного бюджету України;

2) коштів місцевих бюджетів;

3) залучених згідно з законодавством вітчизняних та іноземних інвестицій юридичних та фізичних осіб та їх добровільних внесків;

4) коштів від власної чи спільної фінансово-господарської діяльності;

5) інших джерел, не заборонених законодавством України [38].

У 1992 був створений Український національний фонд підтримки підприємництва і розвитку конкуренції, який у 1995 році був перейменований на Український фонд підтримки підприємництва. В 1998 році було законодавчо затверджено, що Фонд здійснює фінансове забезпечення реалізації державної політики підтримки підприємництва на загальнонаціональному рівні.

Український фонд підтримки підприємництва є державною неприбутковою організацією. За своїм статусом, завданнями і можливостями Український фонд підтримки підприємництва — це унікальна структура, яка за державні кошти впроваджує затверджені урядом заходи та програми, спрямовані на забезпечення для суб’єктів малого і середнього бізнесу можливості отримати освітню, консультаційну, гарантійну і, зокрема, пільгову фінансово-кредитну підтримку. Основні завдання Фонду

• фінансування державних, міжрегіональних та тих, що мають державне значення, регіональних та галузевих програм розвитку підприємництва;

• створення інфраструктури фінансової підтримки підприємництва, в тому числі регіональних фондів підтримки підприємництва та відповідних господарських структур;

• фінансова підтримка окремих підприємницьких проектів за напрямками, визначеними Державним комітетом України з питань розвитку підприємництва;

• співробітництво з українськими, міжнародними та іноземними фінансовими структурами;

• сприяння залученню вітчизняних та іноземних інвестицій для розвитку підприємництва в Україні [52].

Протягом 2011 року Український фонд підтримки підприємництва здійснив фінансування за різними видами фінансової підтримки та становило, зокрема: на пільгове кредитування – 3178,4 тис. грн.; на відшкодування відсоткових ставок по кредитах комерційних банків – 2008,1 тис. грн..; на надання позик – 4386,0 тис. грн., фінансова допомога на безповоротній основі – 80,0 тис. грн..

Загалом державні небанківські фінансів-кредитні установи можуть надавати фінансову допомогу у вигляді:

а) повного безвідсоткового кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

б) часткового безвідсоткового кредитування інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту або інших суб'єктів інноваційної діяльності;

в) повної чи часткової компенсації відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

д) майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків [24, c.145].

Отже, можна сказати, що державні небанківські фінансово-кредитні установи здійснюють позитивний вплив на розвиток економіки шляхом здійснення фінансової підтримки та сприяння розвитку галузей та підприємств, які потребують державної підтримки через брак власних коштів