57. Рівні засвоєння знань, їх діагностика.

Розрізняють (С. Рубіштейн) такі стадії (етапи) процесу засвоєння:

- початкове ознайомлення з матеріалом або його сприймання в широкому розумінні;

- осмислення;

- спеціальна робота, пов'язана із закріпленням матеріалу;

- опанування матеріалу - можливість оперувати ним у різних умовах.

Ця схема є загальною стратегією засвоєння. Співвіднесемо її з однією з розроблених у психолого-дидактичній площині конкретною моделлю поетапного управління формуванням розумових дій (П.Гальперін, Н.Тализіна).

Відповідно до цієї моделі розрізняють п'ять етапів у процесі засвоєння.

1.Ознайомленим. На цьому етапі учням роз'яснюють цілі дії, те, на що треба орієнтуватись при виконанні дії, як довільно її виконувати, а також формують у них необхідну мотивацію.

2. На етапі матеріальної (матеріалізованої) дії остання виконується у зовнішній, матеріальній та розгорнутій формі. Це допомагає учнямзасвоювати зміст дії (склад її операцій, правила виконання), а вчителюздійснювати об'єктивний контроль за виконанням кожної операції.

3. На етапі зовнішнього мовлення всі елементи дії подаються у формі усної чи письмової мови. Відбувається подальше узагальнення дії, проте вона ще не стає автоматизованою, "згорнутою".

4. На етапі „зовнішнього мовлення про себе дія виконується у формі проговорювання про себе. Далі дія змінюється у напрямку узагальнення ізгортання.

5. На етапі внутрішнього мовлення дія максимально згортається і автоматизується.

Внутрішній процес засвоєння знань включає три взаємопов'язані етапи (стадії).

1. На першій стадії відбувається сприймання, осмислення і запам'ятовування матеріалу, що вивчається, або засвоєння теоретичних знань.

2. На другій стадії засвоюються навички і вміння практичногозастосування знань, що вимагає проведення спеціальних тренувальних вправ.

3. На третій стадії здійснюється повторення, поглиблення і закріпленнязнань, удосконалення практичних умінь і навичок.

58. Методи контролю, перевірки й оцінки навчальних досягнень учнів.

Перевірка — це процес зіставлення того результату навчання, яким фактично володіє учень, із запланованим, це встановлення факту наявності чи відсутності знань, умінь і навичок. Оцінка навчальної успішності учнів ґрунтується на порівнянні тих результатів навчання, яких вдалося досягти, з тими, які планувалися на початку вивчення даного матеріалу і на визначенні співвідношення цих результатів. Контроль, за засвоєнням знань означає: нагляд, спостереження за учнем і перевірку його знань. Види контролю: поточний, періодичний, підсумковий. Методи перевірки знань: спостереження, усний контроль, письмова перевірка, дидактичні тести, практична робота. Функції контролю: контролююча, навчальна, діагностико-коригуюча, стимулуючо-мотиваційна, виховна.

З метою забезпечення об’єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів вводиться 12-бальна шкала, побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів. Є 4 рівні навчальних досягнень учнів: початковий – відповідь учня при відтворенні – елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення; середній – учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зрзком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності; достатній – учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, самостійно засвоює знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Його відповідб повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча бракує власних суджень; високий – знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; він вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і обстоювати особисту позицію.