3) Контролю і самоконтролю:

- метод усного контролю і самоконтролю

- письмового кон. і самокон.

- лабораторно-практичного кон. і самокон.

54. Методи навчання: сутність, функції, структура.

Методи навчання – це способи спільної діяльності вчителя та учнів, спрямовані на запам’ятовування системи знань набуття умінь і навичок. Структура: прийоми, дії, операції, засіб. Прийоми навчання – це сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної мети конкретного методу. Дії – це акт, цілеспрямованої діяльності, характеризується усвідомленням результату умов і шляхів його досягнення. Операції – це конкретні дії, що призводять до досягнення основної цілі. Засіб – це те що забезпечує здійснення навчання. Функції:

- Освітня ф. методів полягає перш за все в тому, щоб оптимально сприяти всебічному, гармонійному розвитку особистості.

- Виховна ф. невідривна від освітньої. Вона притаманна кожному методу навчання. Завдання вчителя – визначити, якими прийомами її легше всього забезпечити.

- Розвивальна ф. кожен метод здійснює розвивальну функцію, одні більше, інші менше.

- Спонукальна (мотиваційна) ф. полягає у формуванні спонукальних сил учіння, усвідомлення, підтримці і закріпленні пізнавального інтересу на кожному уроці.

- Контрольно-корекційна ф. забезпечує успішне здійснення всіх інших функцій методів навчання.

56. Класифікація методів навчання на основі самостійної пізнавальної діяльності учнів.

Цю групу складають пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький методи, метод проблемного вивчення матеріалу. Пояснювально-ілюстративний метод навчання. Цей метод призначений для забезпечення розуміння учнями суті матеріалу, який вивчається. Цей метод може мати такі форми вияву, як розповідь, бесіда, лекція, пояснення, ілюстрація, демонстрація дослідів, схем, картин, обговорення і т.д.

Репродуктивний метод полягає в тому, щоб забезпечити таке засвоєння матеріалу, при якому учні були б спроможні відтворити його, маючи зовнішню опору у вигляді підказки (рівень розпізнавання), або вміли відтворити самостійно та застосувати одержані знання у простій, типовій ситуації. Для того, щоб учень запам´ятав матеріал, він повинен сконцентрувати, зібрати свою силу волі, крім того, декілька разів повторити його, намагаючись запам´ятати. В основі цього методу лежить відомий психологічний закон, що для міцного запам´ятовування необхідно підкріпити його повторенням (7+2) рази.

Частково-пошуковий метод. Учень має навчитися “бачити” проблему, виділяти її серед багатьох запитань і завдань. Осмислення самої проблеми вимагає актуалізації певних знань, певного змістового простору. А це пов´язано з перетвореннями даного змісту. За цієї умови можливий розподіл всієї проблеми на підпроблеми чи завдання. У такому разі окремі з них учні розв´язують спільно з учителем, деякі самостійно..

Дослідницький метод. Важливість цього методу навчання полягає в тому, що учень сам шукає шляхи вирішення проблеми, планує сам свої дії самостійно або з мінімальною участю вчителя виділяє підпроблеми, встановлює послідовність їхнього розв´язання, безпосередньо їх вирішує, робить самостійні висновки, узагальнює їх і формулює.

Метод проблемного вивчення матеріалу становить основу проблемного навчання. Структура методу проблемного вивчення матеріалу включає в себе такі етапи:

- створення проблемної ситуації;

- формулювання проблеми;

- висунення гіпотез;

- перевірка висунутих гіпотез;

- аналіз результатів перевірки гіпотез;

- висновок і узагальнення;

- повернення до проблемної ситуації.