3. Організація готівкового обігу та регулювання касових правил

Будь-яка держава намагається мінімізувати розрахунки за готівкою. Це невигідно з економічних позицій, оскільки передба¬чає емісію для заміни пошкоджених банкнот та є досить дорогою іа вартістю операцією для центрального банку. Готівковий обіг - це обіг законних платіжних засобів, які обслуговують потреби економіки країни. Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію і за операціями, які не пов'язані з реалізацією продукції та іншого майна. Організація і здійснення готівкового грошового обороту ре¬алізується великою кількістю нормативних актів. До основних із них відносяться: Конституція України, Закон України "Про бан¬ки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", Закон України "Про використання електронно-касових апаратів і товарно-касових книг для розрахунків в сфері торгівлі, громадсь¬кого харчування і послуг". Крім основних законів готівковий грошовий оборот регу¬люється великою кількістю нормативних актів Національного банку України. Основні з них: інструкції "Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України", "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні". Основні завдання установ банків в організації готівки: — повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівці; — забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам і підприємцям на оплату праці, пенсій, допомоги та на інші цілі; — створення умов для залучення готівки до кас банків; — сприяння скороченню використання готівки в розрахун¬ках за товари і послуги шляхом впровадження прогресив¬них форм безготівкових розрахунків.

4. Правове регулювання безготівкових розрахунків

Застосування безготівкового обігу збільшує можливості проведення всебічного контролю у сфері обігу грошей та мінімізацію правопорушень. Правові основи організації безготівкових розрахунків в економіці України визначені законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", "Про підприємництво в Україні", у Постанові Верховної Ради України "Про використанні векселів в господарському обороті", а також в нормативних актах Національного банку України. Основним нормативним актом Національного банку України, що визначає принципи і методи організації безготівкових розрахунків, є "Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті". Вимоги цієї інструкції розповсюджуються на підприємства і установи всіх форм власності, банки і їх відділення, підприємців без створення юридичної особи і на фізичні їх осіб. Порядок використання банківських платіжних карток регулюється "Положенням про порядок здійснення бухгалтерських операцій з банківськими платіжними картками національної системи", "Положенням про впровадження платіжних карток міжнародних платіжних систем в розрахунках за товари, надані послуги і при видачі готівки", "Положенням про емісію платіжних карток і здійсненням операцій з їх використанням". Організація міжбанківських розрахунків регулюється Положенням НБУ "Про міжбанківські розрахунки в Україні". Відповідно до цього положення міжбанківські розрахунки - це система безготівкових розрахунків по грошових вимогах і зобов'язаннях, що виникають між банківськими установами або їх клієнтами в процесі їх діяльності.