- •6 . Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
- •6.1 Охорона праці
- •6.1.1. Аналіз будівельно-планувальних особливостей об’єкту
- •6.1.2 Аналіз шкідливих і небезпечних виробничих чинників
- •6.1.2.1 Аналіз виробничого освітлення
- •6.1.2.2 Аналіз небезпеки ураження електричним струмом.
- •6.1.2.3 Аналіз психофізіологічних шкідливих і небезпечних виробничих чинників.
- •6.1.3 Заходи з поліпшення умов праці
- •6.1.3.2 Заходи, що виключають ураження електричним струмом
- •6.1.3.1 Заходи що до забезпечення виробничого освітлення
- •6.1.3.3 Заходи що до поліпшення умов психофізіологічних виробничих чинників
- •6.1.3.3 Проектний розрахунок штучного освітлення методом ват
6.1.2.2 Аналіз небезпеки ураження електричним струмом.
Навколишнє середовище значною мірою визначає наслідок дії електричного струму на людину. Опір перегрітого організму знижується, тому з підвищенням температури тяжкість ураження струмом підвищується. Небезпечність ураження електричним струмом зростає з підвищенням вологості і забруднення повітря.
Вологість, струмопровідний пил, їдка пара і гази руйнуюче діють на ізоляцію
електровлаштування,
знижуючи її опір. При
цьому виникає потенціальна небезпека
переходу напруги на конструктивні
елементи електрообладнання (корпуси,
станини, кожухи), до яких торкаються
люди.
Згідно
з ПУЕ [20]
всі
виробничі умови за рівнем небезпеки
поділяються на три категорії:
І – з підвищеною небезпекою;
ІІ – особливо небезпечні;
ІІІ – без підвищеної небезпеки.
До першої категорії належать умови, які характеризуються однією з умов, що викликає підвищену небезпеку:
відносна вологість повітря понад 75%;
струмопровідний пил;
температура понад 350С або короткочасно 400С незалежно від пори року;
можливість одночасного дотикання людини до металевих корпусів електрообладнання і заземлених металевих конструкцій будівлі;
наявність струмопровідних підлог земляних, залізобетонних, цегляних і ін..
До ІІ категорії, що характеризується особливо небезпечними умовами належать такі, що мають одну з таких ознак:
дощ, сніг або у приміщення вологість близька до 100% (обладнання, підлоги і стіни постійно вкриті вологою);
хімічно активне середовище з їдкими парами і газами, що руйнують ізоляцію;
одночасно наявні дві або більше умов з ознаками приміщень І категорії.
До ІІІ категорії відносяться сухі, без пилу приміщення, де відсутні ознаки І і ІІ категорій.
Приміщення
для проектування станка двосторонньої
шліфовки відноситься до III
категорії
.
Можливими джерелами враження електричним струмом на місцях проектування є несправна електропроводка, вимикачі, штепсельні розетки включення ПК в мережу електроживлення, тильна сторона корпусу системного блоку.
Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно поділити на чотири ступені:
• І — судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;
• ІІ — судомні скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;
• III — втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом);
• IV — клінічна смерть.
Величина струму, що проходить через тіло людини, є вирішальним фактором, і визначається наслідком ураження: чим більший струм, тим небезпечніша його дія. Людина починає відчувати змінний струм, що проходить крізь неї, 0,5...1,5 мА (при частоті 50 Гц), а постійний - 5...7 мА. Цей струм називається відчутним, а найменше його значення - порогом відчутності. Сам по собі він не є небезпечним, але може стати непрямою причиною нещасного випадку, оскільки людина, раптово відчувши дію струму, може несвідомо зробити неправильні дії, які призведуть до механічних пошкоджень її тіла тощо. Змінний струм 50 мА (при 50 Гц) безпосередньо впливає на м'язи серця івважається смертельно небезпечним для людини.
Рід і частота струму визначають небезпечність ураження. Найбільш небезпечним є змінний струм частотою від 20 до 200 Гц. Підвищення частоти вище 1000 Гц супроводжується помітним зниженням небезпеки ураження, але при частоті 100 кГц і більше існує небезпека опіків. Постійний струм напругою
до 500 В у 4...5 разів безпечніший для людини, ніж змінний промислової частоти такого самого значення. При напрузі вище 500 В постійний струм стає небезпечнішим від змінного промислової частоти.
Електричний
опір тіла людини визначається опором
рогового шару шкіри. Якщо шкіра суха,
чиста, без пошкоджень, то опір тіла
людини коливається від 500 Ом до 500000 Ом.
Опір зволожнілої забрудненої шкіри
різко зменшується, значно підвищуючи
небезпеку ураження. Під час розрахунків
захисних улаштувань опір тіла людини
змінному струму промислової частоти
приймається 1000 Ом.
В електробезпеці беруть до уваги три характерні шляхи проходження електричного струму: рука-рука, рука-ноги, нога-нога. Важливим є стан шкіри в полі струму.Небезпека ураження електричним струмом виникає в момент дотику до неїзольованих струмопровідних частин з такою швидкістю, що людина, яка перебуває під напругою, часто позбавляється можливості відірватися від них. Будова організму людини з розмаїтих клітин та розчинів солей визначає його різний електричний опір. [18]
