8. Охарактерезуйте сучасні форми організації оплати праці на підприємстві.

Найпоширенішими формами оплати праці практиці підприємств є відрядна і погодинна, які відбито у різновидах систем оплати праці. Усі різновиду форм і систем оплати праці базуються на тарифної системи та нормуванні праці.

1.2.2 Відрядна форма

При відрядної формі оплати праці заробіток працівника перебуває у прямої залежності від кількості і забезпечення якості виготовленої продукції або обсягу виконаних робіт.

>Рис. 1.1 Відрядна форма оплати праці

При відрядно-преміальною оплаті що працює понад заробітку за прямими відрядним розцінками виплачується премія у виконанні перевиконання заздалегідь встановлених кількісних і якісних показників роботи.

>Сдельно-прогрессивная оплата праці є оплату купа по відрядним розцінками не більше доведену норму, а й за виконання роботи понаднормово — по прогресивно зростаючим відрядним розцінками. Така оплата праці може вводитися на обмежені терміни за тими виробництвах, де потрібні додаткові заходи із стимулювання інтенсивності праці задля досягнення прогресивних норм вироблення. Присдельно-прогрессивной системі заробіток робочого зростає швидше, ніж його вироблення.

>Косвенно-сдельная оплата праці застосовується зазвичай на оплату праці допоміжних робочих, обслуговуючих основне виробництво (наладчики, кранівники,стропальщики та інших.). Заробітну плату робочого при побічно відрядної оплаті залежить від результату праці основних робочих, а чи не з його особистої вироблення.

Приаккордной системі оплати праці загальна сума заробітку визначається на початок виконання роботи з чинним нормам і відрядним розцінками. Відрядна розцінка встановлюється відразу все обсяг робіт, що їх виконані термін. Іноді неї називаютьурочно-сдельной. Якщо зааккордной системі за термінове чи якісне виконання робіт виплачується премія, вона називаєтьсяаккордно-премиальной системою оплати праці.Аккордная оплата праці стимулює виконання відновлення всього комплексу робіт з не меншою кількістю працюючих й більш стислі терміни.

При колективної відрядній системі оплати праці заробіток кожного працівника поставлене залежність від кінцевих результатів роботи всієї бригади, дільниці і т.д.

9. Сутність та складові собівартості продукції підприємства

Суспільна собівартість розраховується за сукупністю підприємств і відображає середні витрати на виробництво продукції. Розрізняють такі форми її, як середньогалузева (обчислюється по країні в цілому в розрізі кожного виду продукції), середньозональна і зведена. Остання визначається відповідно до адміністративно-територіального принципу — по району, області.

За економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати, пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням до франко-місця зберігання (виробничого споживання зеленої маси на корм). В повну собівартість включають виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції.

Залежно від поставленої мети і строків визначення собівартості продукції розрізняють планову, фактичну й очікувану собівартість.

Планова собівартість визначається до початку планового періоду. Вона має велике значення у здійсненні режиму економії й організації дійового контролю за витрачанням коштів, за господарською діяльністю підприємств і їх виробничих підрозділів протягом планового періоду.

Фактична собівартість визначається за результатами господарської діяльності в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат і обсягу одержаної продукції. Вона дає змогу визначити прибуток підприємства та економічну ефективність виробництва кожного виду продукції (робіт, послуг), з’ясувати причини низької доходності або збитковості окремих галузей, виявити резерви скорочення витрат на одиницю продукції.

Очікувана собівартість визначається протягом року на основі як фактичних, так і прогнозних (очікуваних) даних, одержаних розрахунково з метою контролю за витрачанням коштів.