Лікування

При неускладненому перебігу захворювання дітей лікують вдома, дорослих звичайно госпіталізують. Застосовують вітамінотерапію, при приєднанні ускладнень — антибіотики. Ослабленим хворим вводять протикоровий імуноглобулін.

Лікування проти самого висипу немає. Спочатку тіло має покритись висипом повністю (стати однорідною червоною плямою), тоді висип проходитиме. В жодному разі не слід розчісувати висип, щоб не утворились рани. Не можна простуджуватись чи переохолоджуватись під час висипу! Рекомендовано залишатись у ліжку декілька днів, доки не зійде висипка.

Не мочити та не розтирати висип!

15. Поняття про норму і патологію організму.

16. Стенокардія. Причини, клініка, пмд, профілактика.

Стенокарді́я (angina pectoris, грудна жаба^[1]) — захворювання, симптомами якого є напади раптового болю (ангінозний біль) в грудях унаслідок гострої недостатності кровопостачання міокарду — клінічна форма ішемічної хвороби серця.

Класифікація 

• Стенокардія напруги

  • Така, що виникла вперше

  • Стабільна

  • Прогресуюча

• Спонтанна

Етіологія і патогенез 

Чинники, що сприяють виникненню стенокардії ті ж, що і для інших форм ішемічної хвороби серця.

Найчастіша причина розвитку стенокардії — атеросклероз коронарних артерій . Значно рідше стенокардія виникає при інфекційних і інфекційно-алергічних ураженнях.

Провокують напади стенокардії емоційна і фізична напруга.

Патологічна анатомія 

Інколи у людей, котрі померли від нападу стенокардії, не знаходять ніяких органічних змін, але частіше, в 85-90 % випадків, виявляють ознаки атеросклерозу коронарних артерій різної вираженості.

Протікання та результат 

Хвороба протікає хронічно. Напади можуть бути рідкими. Напад продовжується 15-20 хвилин. Іноді може тривати довше. Якщо біль не зникає протягом 20 хвилин, то вже можна підозрювати розвиток гострого інфаркту міокарду. У хворих, тривало страждаючих стенокардією, розвивається кардіосклероз, порушується серцевий ритм, з'являються симптоми недостатності серця.

Діагностика 

Серед різних методів дослідження стенокардії (показники ліпідного обміну, активність АсАТ і АлАТ, креатінкінази, лактатдегідрогенази і їх ізоферментів, коагулограми, глюкози і електролітів крові) варто особливо відзначити діагностичне значення нових маркерів пошкодження міокарду — тропоніна-1 і тропоніна-Т. Ці високоспецифічні міокардіальні білки, визначення яких може бути використане для пізньої діагностики інфаркту міокарду, прогнозу при нестабільній стенокардії, виявлення мінімальних пошкоджень міокарду (мікроінфаркту) і виявлення серед хворих ІХС групи підвищеного ризику.

Лікування 

Лікування полягає в застосуванні судинорозширювальних засобів під час нападів, а також в їх попередженні. Застосовується і хірургічний метод — шунтування коронарних артерій.

17. Ниркова недостатність. Види, клініка, профілактика.

Ниркова недостатність (уремія) — патологічний синдром, що викликається різними причинами та проявляється раптовими та прогресуючими порушеннями функцій нирок з явищами олігоанурії, азотемії, розладів водно-електролітного балансу.

Етіологія і патогенез 

Причини:

• порушення ниркової гемодинаміки (шок, колапс та ін.)

• різні екзогенні інтоксикації (отруєння сулемою, чотирьоххлористим вуглецем, дихлоретаном, сполуками вісмута, миш'яка, отруйними грибами, укуси змій та ін.)

• алергійно-токсичні впливи (сульфаніламідні препарати, антибіотики, рентгеноконтрасні речовини та ін.)

• різні інфекційні хвороби (геморагічна лихоманка, лептоспіроз та ін.)

• гострі захворювання нирок

• обструкція сечових шляхів

• ускладнення еклампсії та інших захворювань.

Виділяють дві основні клінічні форми: гостру та хронічну.

При всіх цих формах розвивається некронефроз, тобто некроз епітелію канальців, набряк та клітковинна інфільтрація інтерстиціальної тканини, пошкодження капілярів нирок.

Визначають чотири періоди розвитку синдрому:

1. початковий — клініка визначається причиною, що викликала ураження нирок

2. олігоанурічний — проявляється різким зниженням добового діурезу

3. відновлення діурезу

   • фаза початкового діурезу

   • фаза поліурії

4. одужання — починається з моменту зникнення гіперазотемії.

Лікування

Усунення причин, що сприяють виникненню недостатності та можливо швидкому відновленню діурезу, корекції гомеостазу. При недостатності, що розвивається, основним методом лікування є гемодіаліз.