4. Джерела конструювання змісту біологічної освіти школярів.

На сучасному етапі розвитку методики нав­мання біології відбувається переосмислення як мети, так і змісту й структури біологічної освіти згідно з новими концепціями соціокультурної зумовленості пізнання, співвідношення теоретичного та емпіричного, історичного й логічного. Мета біологіч­ної освіти реалізується в програмах через систему знань, умінь і нави­чок, якими має володіти випускник середньої загальноосвітньої шко­ли. Проблема мети біологічної освіти досліджувалася в розд. 4. Та най-гострішими й найсуперечливішими є питання щодо конструювання змісту біологічної освіти: Яким він має бути? Які принципи його від­бору? Чи потрібен єдиний державний освітній стандарт і як він має співвідноситися з варіативним та творчим характером навчання? В чо­му відмінність понять «основи біологічних наук» та «шкільний пред­мет "Біологія"»? Щоб відповісти на ці запитання, розглянемо, як ви­рішується зазначена проблема на різних рівнях конструювання змісту біологічної освіти.

Взагалі в сучасній дидактиці виокремлюють п'ять рівнів фор­мування змісту освіти:

1) рівень загальнотеоретичного уявлення про освіту (наукове тлу­мачення основних понять і процесів, концепції змісту освіти);

2. рівень навчального предмета (державний стандарт, навчальні  плани);

3. рівень навчального матеріалу (програми, шкільні підручники,  посібники);

4. рівень педагогічної діяльності;

5. рівень особистісного надбання школярів.

Зазначені рівні змісту освіти взаємопов'язані й перебувають в ієрар­хічній залежності, тобто утворюють ієрархічну систему.

Поняття «зміст освіти» є видовим щодо поняття «зміст біологічної освіти». Це означає, що ознаки, які характеризують поняття «зміст освіти», є суттєвими для менш загального поняття — «зміст біологіч­ної освіти».

Традиційно під змістом освіти розуміють передачу підростаючо­му поколінню соціального досвіду, культури, нагромаджених людст­вом. Є кілька концепцій змісту освіти. Розтлумачимо їх стосовно шкільної біологічної освіти.

• Зміст біологічної освіти — педагогічно адаптовані основи біологіч­  них наук. Ця концепція орієнтує на залучення школярів до вивчення ос­  нов наук та виробництва. Провідними принципами конструювання  змісту біологічних знань при цьому виступають загальні методи й  принципи побудови природничих наук. Навчальний предмет розгляда­  ється як система, що в загальних рисах повторює систему самої науки  та її зв'язки з іншими науками. Відтак побудова курсу біології ґрунту­  ється на перенесенні системи науки на систему навчального предмета.  Нині ця концепція є панівною.

• Зміст біологічної освіти — система знань, умінь і навичок (ЗУНів),  які мають засвоїти школярі, а також досвід творчої діяльності та  емоційно-ціннісного ставлення одне до одного й до світу. Знання,  вміння та навички з біологічних наук необхідні школярам для ефектив­  ної життєдіяльності в соціумі.

• Зміст біологічної освіти — педагогічно адаптований соціальний  досвід, який за структурою тотожний культурі людства. В цьому ра­  зі зміст освіти за структурою аналогічний соціальному досвідові й  складається з чотирьох елементів: досвіду пізнавальної діяльності, за­  фіксованого у формі його результатів — знань; досвіду репродуктив­  ної діяльності — у формі способів його здійснення (умінь та навичок);  досвіду творчої діяльності — у формі проблемних ситуацій, пізнаваль­  них завдань тощо; досвіду емоційно-ціннісного ставлення.

• Зміст біологічної освіти — зміст і результат прогресивних змін  властивостей та якостей особистості. Набір загальноосвітніх курсів  зумовлюється структурою галузі, що вивчається (жива природа, люди­  на, системи й структури тощо), та структурою діяльності, яка відобра­  жується в інваріантних складових культури особистості — пізнаваль­  ній, комунікативній, естетичній, моральній, трудовій, фізичній.

• Зміст біологічної освіти — освітнє середовище, яке здатне викли­  кати особистісний освітній рух школяра та його внутрішнє нарощен­  ня. При цьому зміст освіти поділяється на зовнішній — освітнє середо­  вище — і внутрішній — той, що формує сам учень, взаємодіючи із зов­  нішнім   освітнім   середовищем.    Зовнішній   і   внутрішній   зміст  біологічної освіти не збігаються. Діагностиці й оцінці підлягає не пов­  нота засвоєння учнем зовнішнього змісту, а зростання внутрішнього  змісту освіти за певний навчальний період. Ця концепція найлогічніше  узгоджується з вимогами особистісно орієнтованого навчання.

Взагалі зміст освіти складається з двох компонентів — предметного й діяльнісного. Предметний компонент — це базовий зміст навчаль­них дисциплін, іцо забезпечує рівень знань, визначений державними стандартами. Діяльнісний компонент озброює учнів технологією самовизначення й самореалізації. Єдність предметного й діяльнісного компонентів змісту освіти передбачає зазначення в навчальних програ­мах не лише матеріалу, який вивчається, а й видів діяльності учнів, що відповідають їхнім віковим можливостям.

Діяльнісний компонент змісту освіти складається з таких основ­них видів діяльності:

• загальнонавчальної— методи учіння, способи пошуку інформації,  робота з літературою (аналіз тексту, конспектування, анотування,  підготовка доповідей тощо); навички спілкування (монолог, діалог,  дискусія, способи формулювання запитань тощо); методи взаємо-  навчання (організація роботи в групі, рецензування, взаємооціню-  вання тощо);

• пізнавальної— інтелектуальні розумові операції (аналіз, синтез, ін­  дукція, дедукція, аналогія, класифікація тощо); спостереження; екс­  перимент; методи чуттєвого пізнання тощо;

• перетворювальної (творчої) — способи виявлення суперечностей,  формулювання проблеми, гіпотези; дії в ситуації невизначеності;  конструювання та моделювання; використання методу проектів, ін­  туїції та осяяння тощо;

• самоорганізуючої— шляхи самостійної постановки цілей; самоана­ліз; самоконтроль; самооцінювання; саморегуляція; рефлексія. Обидва компоненти змісту освіти — «система знань» і «система діяльності» — можуть бути представлені окремо, у вигляді блоків і в синтезованому вигляді. Включення діяльнісного компонента до змісту освіти зумовлене парадигмою особистісно орієнтованого навчання, яке немислиме без конкретної особистості, а особистість реалізує й пе­ревіряє себе лише в діяльності. До змісту сучасної шкільної освіти вхо­дять нагромаджені людством знання, а також методи їх здобуття. Ре­зультат усвідомлення змісту освіти має такі складові:

.   знаю, що... (інформація про здобуті знання);

.   знаю, як... (інформація про засвоєні дії, що породжені появою, роз­витком і перетворенням знань).

За парадигми особистісно орієнтованого навчання та намагання на­шого суспільства якнайшвидше посісти гідне місце в міжнародному співтоваристві на зміст освіти покладається дуже важлива функція — соціалізація особистості. Тому в змісті освіти закладено також механіз­ми адаптації, життєтворчості, рефлексії, виживання й збереження ін­дивідуальності особистості. Тож у сучасній дидактиці зміст освіти ви­значається як сукупність навчальної інформації, інтелектуальних і практичних умінь та навичок, етичних правил, норм, систематизова­них в основних освітніх галузях та відібраних з метою забезпечення не­обхідного рівня соціалізації— функціональної адаптації особистості в умовах сучасного суспільства, відповідно до її індивідуальних особ­ливостей.

У сучасній біологічній освіті поєднуються дві основні традиції: соціокультурна та природничо-наукова. Перша знаменує собою суб'єк­тивну, ціннісно-нормативну основу, а друга — об'єктивну, закономір­но раціональну. Саме тому біологічні знання є елементом культури будь-якої освіченої людини. Вони потрібні не лише тим, хто в майбут­ньому хоче спеціалізуватися з біології, а й кожному фахівцеві: інжене­ру, будівельнику, політику тощо.

Зміст біологічної освіти формується з трьох джерел: біологічної ре­альності; соціального досвіду; особистості учня (рис. 5.1). Домінує се­ред них біологічна реальність, яка є водночас і безпосереднім джере­лом формування змісту освіти, й опосередкованим — через соціальний ДОСВІД.