29. Форми та методи контролю знань учнів на уроках біології. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

Контроль навчальних досягнень — складова діагностування процесу навчання біології

о світня діагностика — це процес визначення 'результатів освітньої діяльності учнів і пе­дагога для виявлення, аналізу, оцінювання й корекції навчання.

Діагностика освітньої діяльності учня передбачає контроль, пере­вірку, облік, оцінювання знань, нагромадження статистичних даних, їх аналіз, рефлексію, виявлення динаміки освітніх змін і особистих здо­бутків учня, уточнення освітніх програм, корекцію ходу навчання, прогнозування подальшого розвитку подій.

Контроль знань і вмінь учнів — органічна складова навчального процесу, бо він може вважатися повноцінним лише за визначення рів­ня засвоєння навчального матеріалу. Систематична перевірка знань сприяє формуванню в учнів навичок щоденної праці, наполегливості в подоланні труднощів, вихованню почуття відповідальності та сумлін­ного ставлення до виконання обов'язків.

З погляду кібернетики контроль можна розглядати як зворотний зв'язок, властивий саморегульованій системі. Зворотний зв'язок у навчальному процесі є підставою для внесення необхідних корективів у процес навчання для вдосконалення його змісту, методів, засо­бів і форм керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Контроль дає змогу вчителеві аналізувати свою викладацьку діяль­ність і досягнення, виявляти недоліки та вживати заходів для їх усу­нення.

У зв'язку з цим у дидактиці інформація, що її в результаті контролю дістає вчитель, розглядається як зовнішній зворотний зв'язок, а інфор­мація, яку дістає учень у результаті усвідомлення своїх пізнавальних дій та їхніх результатів у ході самоконтролю, — як внутрішній зворот­ній зв'язок.

Контроль навчальних досягнень учнів у загальноосвітньому про­цесі є важливим засобом підвищення ефективності навчання біології. Систематична інформація про стан знань і вмінь учнів дає змогу вчителеві оперативно добирати раціональні способи й засоби нав­чання, передбачати логіку навчального процесу, прогнозувати його результати.

Методи контролю, або перевірки, знань і вмінь тісно пов'язані з ме­тодами інших ланок навчально-виховного процесу: викладання навчаль­ного матеріалу, закріплення, повторення, узагальнення й систематиза­ції знань. Призначення контролю полягає в перевірці, визначенні рівня засвоєння вивченого матеріалу окремим учнем і всім класом, з'ясуван­ні якості їхніх знань, умінь і навичок.

Основою для оцінювання є результати перевірки. Оцінювання знань, умінь і навичок — це процес порівняння досягнутого учнем рів­ня володіння ними з еталонними вимогами, наведеними в навчальній програмі. Оцінка є результатом цього процесу. Вона може мати різні способи вираження — усні судження вчителя, письмові якісні характе­ристики, умовні — в балах.

Після здійснення контрольно-оцінкового акту в разі потреби відбу­вається корекція рівня знань, умінь і навичок учня, яка полягає в поста­новці індивідуального завдання учневі, додатковій консультації вчите­ля або учня-консультанта.

Діагностика освітньої діяльності учня дає йому підстави для рефлек­сії та самооцінки особистих здобутків, а вчитель дістає інформацію щодо прогнозування подальшого ходу навчання школяра.

Функції, форми та види контролю навчальних досягнень учнів

Контроль знань, умінь і навичок учнів є бага­тофункціональною складовою навчального процесу, а саме виконує такі функції: контролювальну, освітню, моти­ваційну, діагностичну, інформаційну, виховну, стимулювальну, розви-вальну, коригувальну, прогностичну, керівну.

Контролювальна функція полягає у з'ясуванні рівня знань, умінь та навичок як окремих учнів, так і класу в цілому, для визначення перспек­тив навчання. Перевірка знань дає змогу виявити прогалини в них і внести корективи в навчальний процес для їх ліквідації.

Освітня функція вимагає такої організації контролю, щоб він спри­яв розширенню й поглибленню знань і вмінь учнів, розвитку їхніх пізнавальних можливостей, підготовці до вивчення нового матеріалу, активізації навчальної діяльності. Правильно організований контроль стимулює роботу пам'яті, формування прийомів розумової діяльності учнів, впливає на глибину й міцність їхніх знань і тим самим забезпе­чує інтелектуальний розвиток особистості.

Мотиваційна функція сприяє формуванню мотивів навчання, ус­відомленню значущості й необхідності певних знань, умінь і навичок.

Діагностична функція спрямована на визначення рівня знань, умінь і навичок з метою одержання науково обґрунтованої інформації для вдосконалення навчального процесу.

Виховна функція полягає в залученні учнів до систематичної робо­ти, виробленні в них вольових якостей, почуття відповідальності, фор­муванні наполегливості й цілеспрямованості.

Стимулювальна функція полягає в тому, що контроль навчальних досягнень учнів формує в них навички систематичної роботи, дає змо­гу бачити власні недопрацювання та успіхи, сприяє підвищенню інте­ресу до здобуття знань.

Розвивальна функція реалізується під час обґрунтування вчителем оцінки, що сприяє розвиткові в учнів умінь аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати; в процесі контролю знань розвиваються мислення, пам'ять, увага, мовлення учнів.

Інформаційна функція забезпечується інформуванням учнів про те, як вони засвоїли програмний матеріал.

Коригувальна функція дає змогу вчителеві на підставі результатів оці­нювання досягнень учнів вносити корективи в хід навчального процесу.

Прогностична функція реалізується через зіставлення результатів навчальної діяльності учнів із наміченими дидактичними цілями.

Керівна функція полягає в тому, що результати контролю навчаль­них досягнень учнів дають змогу вчителеві вдосконалювати організа­цію навчання школярів. Крім того, навчальні досягнення учнів є одним із показників діяльності вчителя-предметника, педагогічного колекти­ву та школи в цілому.

Форми контролю значною мірою залежать від способу організації навчально-пізнавальної діяльності учнів або способу одержання інфор­мації вчителем від учнів. У дидактиці немає єдиної класифікації форм і видів контролю. Одну з них наведено на рис. 11.1.

Контроль навчальних досягнень учнів
Форми		Види
За способом організації:	За способом одержання інформації:	Попередній Поточний Періодичний Підсумковий
індивідуальна диференційована групова фронтальна	усна письмова експерементальна комп’ютерна

Рис. 11.1 Класифікація форм контролю навчальних досягнень учнів

Види контролю засвоєння навчального матеріалу учнями зумовлю­ються дидактичною метою. Розрізняють попередній, поточний, пе­ріодичний (тематичний) та підсумковий контроль.

Попередній контроль проводиться на початку навчального року пе­ред вивченням нового розділу або теми й дає змогу виявити, чи готові учні до цього. Попередня перевірка знань здійснюється перед лабора­торними роботами, навчально-практичними заняттями з біології. Це спонукає учнів до систематичного вивчення й повторення навчального матеріалу.

Поточний контроль здійснюється майже на кожному уроці біології, а його дані застосовуються для забезпечення ритмічної навчальної роботи школярів, своєчасного виявлення відстаючих і надання їм допомоги в засвоєнні програмного матеріалу. Поточний контроль проводиться на початку уроку, щоб з'ясувати, як учні засвоїли попередній матеріал. При цьому зв'язок між учнями та вчителем має бути найтіснішим, бо без цьо­го вчитель не зможе правильно організувати свою роботу.

Нині традиційні види контролю знань і вмінь учнів зазнають змін. Офіційними документами Міністерства освіти і науки України визна­но обов'язковими тематичне й підсумкове оцінювання навчальних до­сягнень учнів.

Періодичний контроль досить часто збігається з тематичним. На під­ставі його даних вживаються заходи для поліпшення організації нав­чального процесу, а також для запобігання зниженню успішності учнів.

Тематичний контроль спрямований на перевірку основних знань із теми та рівня сформованості навчальних умінь. Він охоплює матеріал серії уроків і включає в себе як поточний контроль засвоєння матеріалу учнями, так і підсумковий — за всією темою, а його дані використову­ються для кількісного та якісного аналізу засвоєння програмної теми. Це дає змогу виявити, як учні засвоїли систему основних біологічних понять, істотні зв'язки та залежності між природними явищами й про­цесами. У старших класах для тематичної перевірки можна проводити узагальнювальні уроки й заліки, на яких опитують лише тих учнів, рівень знань яких до кінця не з'ясовано.

Підсумковий (заключний) контроль забезпечується під час проведен­ня перевідних і випускних екзаменів, а його дані використовуються як показники рівня засвоєння школярами навчального матеріалу. Цей вид контролю допомагає систематизувати знання учнів, перевірити, чи вміють вони виділяти найістотніше в навчальному матеріалі, чи розу­міють взаємозв'язки між окремими розділами курсу біології.

Коротку характеристику різних видів контролю наведено нижче.

       Коротка

Вид контролю

       характеристика

Попередній        Діагностика вихідного або по-

чаткового рівня знань. Визначен­ня рівня базових знань перед вивченням теми. Передумова для успішного керування нав­чальним процесом

    Поточний        З'ясування обсягу, глибини та

якості сприйняття навчального матеріалу.

Визначення прогалин у знаннях і шляхів їх усунення. Виявлен­ня ступеня відповідального ставлення учнів до навчання. З'ясування рівня володіння на­вичками самостійної роботи, визначення способів їх розвит­ку. Стимулювання інтересу уч­нів до біології та їхньої актив­ності в пізнанні. Поточне спосте­реження за діяльністю учнів

  Періодичний        Перевірка міцності засвоєння

  (тематичний)        здобутих знань через більший,

ніж у ході поточного контролю, інтервал часу. Охоплення знач­них за обсягом розділів курсу з використанням різноманітних методів контролю. Виявлення рівня засвоєння теми в цілому та у взаємозв'язку з іншими розділами й предметами. Узагальнення й систематизація знань із теми

  Підсумковий        З'ясування рівня засвоєння знань

із розділу, кількох тем у формі за­ліку, екзамену, контрольної робо­ти тощо. Оцінювання знань, умінь і навичок відповідно до вимог навчальної програми

Кожному виду контролю притаманні свої форми, але їхня суть од­на — зіставити досягнуті учнями результати засвоєння навчального матеріалу з еталонними, що визначаються метою навчання на кожному його етапі.

Форми й методи контролю знань зумовлюються змістом навчально­го матеріалу з біології та рівнем розумового розвитку учнів 6—11 кла­сів. Показники засвоєння навчального матеріалу визначаються за до­помогою різноманітних методів контролю (див. розд. 8).