
- •Методика викладання біології як галузь педагогічної науки: предмет, об’єкт, методи науково-педагогічних досліджень.
- •Концептуальні засади шкільної біологічної освіти. Мета та завдання сучасної шкільної біологічної освіти.
- •Державний стандарт середньої загальної біологічної освіти. Структура та зміст сучасного шкільного курсу біології.
- •Джерела конструювання змісту біологічної освіти школярів.
- •Закономірності й принципи навчання біології.
- •Структурні компоненти процесу навчання біології.
- •Аналіз діючої програми з біології для 7-11 класів загальноосвітніх шкіл.
- •8. Концепція сучасного шкільного підручника. Аналіз сучасних шкільних підручників з біології. Методика роботи з підручником на уроці.
- •Аналіз робочих зошитів з біології, види робочих зошитів, методики їх використання на уроці.
- •Засоби навчання біології. Визначення засобу навчання , класифікація засобів навчання біології. Методика використання живих рослин та тварин на уроках біології.
- •11 Натуральні препаровані засоби навчання біології. Методика використання на уроках опудал, колекцій та гербаріїв.
- •Методика використання на уроках біології в основній школі вологих препаратів, остеопрепратів та мікропрепаратів.
- •13 Друковані засоби навчання біології, їх класифікація та особливості використання на різних етапах уроку.
- •14 Методика використання відеофільмів та мультимедійних презентацій на уроках біології.
- •15 Методика використання моделей та муляжів на уроках біології.
- •16 Визначення,структура та функції методу навчання. Класифікація методів навчання біології. Поняття про методичні прийоми та їх класифікація.
- •17Визначення, класифікація та методика використання словесних методів навчання на уроках біології.
- •Загальна характеристика, , класифікація та методика використання наочних методів навчання, їх значення на уроках біології.
- •Спостереження як метод навчання біології, види спостережень, методика організації та проведення фенологічних спостережень.
- •20 Розв’язання задач та моделювання як практичні методи навчання, їх місце на уроці біології.
- •Загальна характеристика, класифікація та методика використання практичних методів навчання. Використання методів розпізнавання та визначення на уроках біології.
- •Шкільний біологічний експеримент як метод навчання . Його місце та значення у викладанні біології в школі.
- •Методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології.
- •Методика формування і розвитку біологічних понять.
- •25 Методика формування вмінь та навичок на уроках біології.
- •Форми організації навчально-виховного процесу при вивченні біології в школі : їх класифікація та визначення.
- •27 Типи та структура уроків біології. Характеристика основних етапів уроку.
- •28 Комбінований урок біології, його структура та характеристика етапів. Міжпредметні зв’язки на уроках біології.
- •Форми та методи контролю знань учнів на уроках біології. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •30 Матеріальна база викладання біології. Кабінет біології. Пришкільна навчально-дослідна ділянка. Куточок живої природи.
- •Спільні ознаки
- •Відмінні ознаки
- •Вегетативні органи рослин. Морфологічна та анатомічна будова вегетативних органів, їх видозміни.
- •5 Предмет і завдання систематики рослин. Розвиток рослинного світу на фоні історії Землі. Основні таксономічні категорії систематики рослин. Сучасна система органічного світу та Царства рослин.
20 Розв’язання задач та моделювання як практичні методи навчання, їх місце на уроці біології.
Практичні методи навчання застосовуються для безпосереднього самостійного пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь і навичок. Практичні методи навчання біології вирізняються специфікою та великою різноманітністю і об'єднуються в три групи: вправи, лабораторні та практичні роботи.
Вправи —це організоване, цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій та операцій (розумових чи практичних) для формування й закріплення навичок і вмінь.
Серед вправ, що застосовуються в процесі вивчення біології, перевага віддається розв 'язуванню задач, які зазвичай вважаються самостійним методом. Цей метод найчастіше використовується в 10—11 класах на уроках із вивчення питань цитології та генетики. Розв'язуються також задачі екологічного й політехнічного змісту. Вони використовуються як для ілюстрування навчального матеріалу й закріплення знань, так і в пошуковому плані під час пояснення, для самостійного розв'язування їх учнями з метою застосування теоретичних знань на практиці, в нових нестандартних умовах. Цей метод дає змогу створити проблемну ситуацію, привернути увагу школярів до практичного характеру біологічних знань, оперативно перевірити знання всіх учнів класу.
Перевага практичних методів навчання полягає в тому, що в разі їх застосування новий матеріал подається в результатах самостійної дослідницької діяльності учнів. Результат виконаної учнями роботи розкриває суть біологічного явища, яке вони мають зрозуміти. Так, спостереження в ході практичної роботи передбачає не пасивне споглядання об'єкта, а безпосереднє вивчення його: обстеження, вимірювання, препарування, обмацування, оцінювання тощо. Таке спостереження, як і розпізнавання, визначення, опис, експеримент, може проводитися не лише на уроці, а й під час екскурсії, вдома за завданням учителя, в куточку живої природи та на пришкільній навчально-дослідній ділянці.
Моделі в біології застосовуються для моделювання біологічних структур, функцій і процесів на різних рівнях організації живого: молекулярному, субклітинному, клітинному, органно-системному, організмовому і популяційно-биоценотическом. Можливо також моделювання різних біологічних феноменів, а також умов життєдіяльності окремих особин, популяцій та екосистем. У біології застосовуються в основному три види моделей: біологічні, фізико-хімічні та математичні (логіко-математичні). Біологічні моделі відтворюють на лабораторних тварин певні стани або захворювання, що зустрічаються у людини або тварин. Це дозволяє вивчати в експерименті механізми виникнення даного стану або захворювання, його перебіг і результат, впливати на його перебіг. Приклади таких моделей - штучно викликані генетичні порушення,інфекційні процеси, інтоксикації, відтворення гіпертонічного та гіпоксичного стані, злоякісних новоутворень, гіперфункції або гіпофункції деяких органів, а такожневрозів і емоційних станів. Для створення біологічної моделі застосовують різні способи впливу на генетичний апарат, зараження мікробами, введення токсинів, видалення окремих органів або введення продуктів їх життєдіяльності (наприклад, гормонів), різноманітні впливи на центральну і периферичну нервову систему, виключення з їжі тих чи інших речовин, приміщення в штучно створювану середовище проживання і багато інших способів. Біологічні моделі широко використовуються в генетиці, фізіології, фармакології.
Метод моделювання в біології є засобом, що дозволяє встановлювати все більш глибокі і складні взаємозв'язки між біологічної теорією та досвідом. В останнє сторіччя експериментальний метод у біології почав натрапляти на певні межі, і з'ясувалося, що цілий ряд досліджень неможливий без моделювання. Якщо зупинитися на деяких прикладах обмежень області застосування експерименту, то вони будуть в основному наступними: - Експерименти можуть проводитися лише на нині існуючих об'єктах (неможливість поширення експерименту в область минулого); - Втручання в біологічні системи іноді має такий характер, що неможливо встановити причини з'явилися змін (внаслідок втручання або з інших причин); - Деякі теоретично можливі експерименти неможливі внаслідок низького рівня розвитку експериментальної техніки; - Велику групу експериментів, пов'язаних з експериментуванням на людині, слід відхилити з морально - етичних міркувань. Але моделювання знаходить широке застосування в області біології не тільки через те, що може замінити експеримент. Воно має велике самостійне значення, яке виражається, на думку ряду авторів, в цілому ряді переваг: 1. За допомогою методу моделювання на одному комплексі даних можна розробити цілий ряд різних моделей, по-різному інтерпретувати досліджуване явище, і вибрати найбільш плідну з них для теоретичного тлумачення; 2. У процесі побудови моделі можна зробити різні доповнення до досліджуваної гіпотезі та отримати її спрощення; 3. У разі складних математичних моделей можна застосовувати ЕОМ; 4. відкривається можливість проведення модельних експериментів (синтез амінокислот по Міллеру) (19 с152). Все це ясно показує, що моделювання виконує в біології самостійні функції і стає все більш необхідною щаблем в процесі створення теорії. Проте моделювання зберігає своє евристичне значення тільки тоді, коли враховуються межі застосування будь-якої моделі.