
- •Внесок Українських вчених у розробку технології штучного осіменіння с/г тварин
- •Предмет курсу «технологія відтворення тварин»
- •Історія розвитку штучного осіменіння
- •Будова та фізіологія сперміїв
- •Теоретичні передумови і практика отримання сперми від плідників
- •6 Правила відтаювання сперми плідників, замороженої не в облицьованих гранулах.
- •7. Характеристика дуплетиого еякуляту.
- •8. Техніка одержання сперми від гусаків.
- •9. Визначення резистентності сперміїв.
- •10. Вплив осмотичного тиску на спермії і сперму.
- •11 Характеристика феноменів статевого циклу самок.
- •13.Характеристика сім'яників, як залози зовнішньої і внутрішньої секреції.
- •14.Вплив температур на сперму і сперміїв.
- •15.Правила транспортування сперми.
- •16.Техніка безпеки при одержанні сперми від плідників.
- •17. Санітарна оцінка сперми плідників.
- •18.Значення статевих рефлексів при використанні племінних плідників.
- •19. Анатомія та фізіологія статевих органів с.-г. Самок.
- •20. Методи підвищення заплідшованості самок с.-г. Тварин.
- •21. Вплив на сперміїв різних факторів зовнішнього середовища.
- •22. Кількісні і якісні показники сперми.
- •23. Візуальна оцінка сперми (об'єм, колір, запах, густота, консистенція).
- •24. Будова і функція сім'яників плідників с.-г. Тварин.
- •25. Племпідприємство: функція, задачі, структура, режим роботи.
- •26. Характеристика статевої, племінної та повної стиглості організму плідників, самок.
- •27. Способи і техніка одержання сперми від плідників з використанням чучел.
- •28. Статеві залози (основні та додаткові) плідників с.-г. Тварин.
- •29. Типи природного парування та правила шо с/г тварин.
- •30. Особливості анатомії стат. Системи бугаїв, баранів, кнурів і жеребців.
- •31. Статева зрілість с.-г. Тварин.
- •32.Органолептична оцінка сперми плідників.
- •33. Визначення рухливості (активності) сперміїв під мікроскопом.
- •38. Фактори, що гальмують нормальний прояв статевих рефлексів у плідників.
- •34. Характеристика статевих рефлексів.
- •35. Визначення патологічних форм сперміїв.
- •36. Методи підвищення запліднення самок с.-г. Тварин.
- •37.Загальні правила приготування розріджувачів сперми плідників.
- •39. Показники сперми, придатної до використання при штучному осіменінні с.-г. Тварин.
- •40. Ветеринарно-санітарні правила для племобєднань і елеверів.
- •41. Характеристика способів одержання сперми від плідників.
- •6. Піхвові методи отримання сперми.
- •42. Визначення густоти (г, с, р) сперми.
- •43.Характеристика статевих рефлексів самців.
- •44. Визначення живих сперміїв в спермі.
- •45. Адаптація (еквілібрація) розрідженої сперми перед заморожуванням.
- •46. Поняття про температурний шок («холодовий удар») сперміїв.
- •47. Техніка заморожування сперми бугаїв на второ пластовій пластині в парах рідкого азоту.
- •48. Правила розрідження сперми.
- •50. Характеристика жовтого тіла як тимчасової залози внутрішньої секреції.
- •51.Характеристика фолікула.
- •52. Визначення оптимального часу осіменіння корів, овець, свиней, кобил.
- •53. Практика штучного осіменіння кобил.
- •54. Концентрація сперміїв в спермі бугаїв, кнурів, баранів, жеребців і самців с.-г. Птахів.
- •55. Способи визначення концентрації сперміїв в спермі плідників.
- •56. Правила приготування штучної вагіни до роботи.
- •57. Будова і функція яєчників самок с.-г. Тварин.
- •58. Вимоги до пунктів штучного осіменіння.
- •59. Якісні та кількісні показники сперми, придатної для використання при штучному осіменінні с.-г. Тварин.
- •60. Правила розрідження сперми.
- •61. Будова статевої системи самців с.-г. Тварин.
- •62. Технологія штучного осіменіння корів маноцервікальним способом.
- •63. Технологія штучного осіменіння телиць епіцервікальиим способом.
- •64. Технологія штучного осіменіння кобил гумовим катетером.
- •65. Технологія штучного осіменіння вівцематок.
- •66. Технологія штучного осіменіння кіз.
- •67. Технологія штучного осіменіння корів і телиць ректоцервікальним способом.
- •68. Призначення вуглеводів, жовтка курячих яєць, нітрату натрію, гліцерину та антибіотиків в складі розріджувачів сперми.
- •69. Технологія штучного осіменіння корів і телиць візо церв і кальним способом.
- •70. Характеристика безпліддя та яловості. Класифікація безпліддя.
- •71. Технологія штучного осіменіння курей.
- •72. Технологія штучного осіменіння гусок.
- •74.Технологія штучного осіменіння свиноматок нефракційним способом.
- •75. Права і обов'язки оператора по штучному осіменінню с.-г. Тварин.
- •76. Технологія штучного осіменіння кобил за допомогою піхвового дзеркала.
- •77. Технологія штучного осіменіння свиноматок фракційним способом.
- •78. Технологія штучного осіменіння в птахівництві.
- •79. Епіцервікальний спосіб штучного осіменіння телиць.
- •80. Візо цервікальний спосіб осіменіння с.-г. Тварин.
- •81. Маноцервікальиий спосіб осіменіння корів.
- •82. Ректоцервікальний спосіб осіменіння корів.
- •83. Будова і функція яєчників самок с.-г. Тварин.
- •84. Облік і звітність на пунктах штучного осіменіння с.-г. Тварин.
- •85. Організація та технологія штучного осіменіння свиноматок.
- •86. Технологія штучного осіменіння корів і телиць спермою замороженою в пайєтах.
- •87. Технологія штучного осіменіння корів і телиць спермою в облицьованих гранулах.
- •88. Нейрогуморальна регуляція статевої функції с.-г. Самок.
- •89. Організаційні форми відтворення с.-г. Тварин (стаціонарна, маршрутно-кільцева, лабораторія по відтворенню стада).
- •90.Способи визначення статевої охоти кобил.
15.Правила транспортування сперми.
Сперму транспортують у сосудах Дьюара за рідким азотом, киснем, воднем. Періодично доливають зріджені гази, тому що вони випаровуються. В залежності у чому зберігають сперму (паєти чи гранулами), використовують різні сосуди.
При транспортуванні сперми необхідно дотримуватись
таких правил:
- використовувати термоси для перевезення сперми за прямим їх
призначенням;
- витримувати графік завозу сперми в господарства;
- не допускати сильних струшувань і збовтування сперми;
- підтримувати в термосах потрібну температуру і не допускати
швидкого витрачання охолоджувачів (льоду, рідкого азоту);
- не допускати перевертання термосів і посуду зі спермою догори
дном, а також їх пошкоджень;
- чітко маркувати посуд зі спермою, указуючи номер або кличку
плідника і дату одержання сперми, а також супроводжувати
транспортовану сперму накладними (ордерами), де зазначати адресу,
номери посуду та плідників;
- дотримуватись ветеринарно-санітарних правил (пункт 5);
- дотримуватись правил техніки безпеки. При відправленні сперми в господарства на пункт
штучного осіменіння племпідприємство зобов'язане направити ордер
(у двох примірниках), у якому зазначають номер, кличку та породу
кнура, дату отримання, якість та кількість розбавленої сперми,
концентрацію сперміїв та термін зберігання. Один примірник ордера
залишається в господарстві, другий, після підпису його завідувачем
лабораторії або техніком із штучного осіменіння про прийняття
сперми, передається постачальнику сперми
16.Техніка безпеки при одержанні сперми від плідників.
1 До роботи на пунктах штучного осіменіння допускаються
особи, яким виповнилося 18 років, що пройшли медогляд і виробниче
навчання, а також проінструктовані з питань техніки безпеки.
2. На пункті штучного осіменіння повинна бути
вкомплектована медична аптечка, розміщена на видному доступному
місці.
3. Спеціальним одягом та взуттям працівники пункту
користуються тільки в період роботи, а після її закінчення його
зберігають у спеціальних шафах.
4. При одержанні сперми від плідників треба виявляти
обережність, оскільки вони здатні завдати тілесних ушкоджень; це
також нерідко буває і при відборі самок в охоті.
17. Санітарна оцінка сперми плідників.
Взяту від плідника сперму досліджують, щоб визначити її придатність для осіменіння. Так само необхідно оцінювати якість сперми, що зберігається на станції або пункті, безпосередньо перед введенням її у статеві органи самок.
Оцінка якості сперми є важливою ланкою в технологічному процесі на станціях і пунктах штучного осіменіння. Від якості сперми значною мірою залежить запліднювальність самок. Звичайно, остаточне судження про якість сперми можна мати тільки після випробовування запліднювальної здатності сперміїв, тобто тоді, коли осіменені самки дадуть приплід або прийдуть в повторну охоту. Однак ще до осіменіння можна скласти уявлення про якість сперми, визначаючи деякі показники, щохарактеризуютьті чи інші їївластивості. Слід підкреслити,що для повної характеристики якості сперми недостатньо визначити один якийсь показник, а потрібне всебічне її дослідження.
Досліджують кожен еякулят (тобто порцію сперми, виділену самцем під час однієї садки) окремо. Коли беруть підряд два еякуляти (як це звичайно буває при взятті сперми у бугаяїв-плідників), слід оцінювати їх роздільно, а потім уже можна змішати їх в разі потреби. Якщо один з еякулятів має показник нижчі за допустимі, його не можна застосовувати для осіменіння. Відразу ж після взяття еякуляту визначають його об”єм і досліджують за кольором, запахом та консистенцією (цю оцінку іноді називають загальною санітарною,макроскопічною або органолептичною).
Нормальна сперма барана біла з жовтуватим відтінком, сперма бугая частіше біла,іноді з жовтуватим відтінком, сперма жеребця і кнура сірувато-біла (схожа за кольором на молоко,дуже розведене водою).
Рожевий або червонуватий колір свідчить про домішку крові,яка потрапила у сперму внаслідок свіжої травми статевих органів.Темно-червоний колір сперма набуває при свіжих розривах капілярів сечостатевого каналу, буро-червоний-при травмах давнього походження.
Буруваті пластівці або зеленувате забарвлення свідчить про домішку гною.Пластівці у спермі виникають при запальному процеесі у придаткових статевих залозах.Домішка сечі надає спермі інтенсивного жовтого кольору.
Нормальна сперма звичайно має слабкий спецефічний запах.У барана вона має запах жиропоту.Наявність неприємного,гнильного запаху свідчить про запальний процес у статевих органах плідника.
Сперма з паталогічними включеннями і гнильним запахом,а також з наявністю трихомонад або бактерій непридатна для осіменіння самок.
Консистенція сперми залежить, від насиченості її сперміями.Нормальна сперма барана подібна за консистенією до вершків, сперма бугая до молока, сперма жеребця і кнура має водянисту консистенцію.
Об'єм еякуляту барана і бугая вимірюють за допомогою піпетки, шприца, градуйованої пробірки або градуйованої змішувальної колби, а об”єм еякуляту жеребця або кнура—градуйованим циліндром чи мензуркою. Усі вимірювальні посудини повинні бути простерилізовані і нагріті до температури 30 гр.