13.Характеристика сім'яників, як залози зовнішньої і внутрішньої секреції.

Сім’яники як залози зовнішньої секреції, виділяють спермії, які формуються у кручених канальцях а як залоза внутрішньої секреції – виділення тестостерону(гормону який відповідає за все статеві рефлекси, розвиток організму плідника.) Статеві гормони виробляються статевими залозами, які належать до змішаних. Сім’яники виконують дві функції – відтворну і гормональну. Відтворна функція – це процес сперміогенезу. У шарі сертолієвого симпласту (у стінці звивистих канальців) розміщуються сперматогонії. Після їх ділення утворюються сперматоцити першого порядку, а після повторного ділення – сперматоцити другого порядку. У подальшому утворюються сперматиди, які перетворюються у спермії. Процес дозрівання сперміїв триває 45 днів.Гормональна функція сім’яників полягає в секреції статевих гормонів – тестостерону і андростерону. Андрогени продукуються клітинами Лейдига, інтерстиціальними клітинами, а також клітинами звивистих канальців. Ці гормони забезпечують сперміогенез, регулюють розвиток статевого апарату та вторинних статевих ознак, підвищують обмін речовин в організмі самців, посилюють активність статевих центрів і зумовлюють прояв статевих рефлексів.Чоловічі статеві гормони (андрогени) виробляються особливими клітинами сімяників. Вони виділені із екстрактів сімяних міхурців, а також із сечі чоловіків. Справді чоловічим статевим гормоном є тестостерон і його похідна -- андростерон. Вони зумовлюють розвиток статевого апарата і ріст статевих органів, розвиток вторинних статевих ознак: розвиток голосу, гортані, скелета, мускулатури, ріст волосся на обличчі і тілі. Разом з фолікулостимулюючим гормоном гіпофіза тестостерон активізує сперматогенез (дозрівання сперматозоонів). При гіперфункції сімяних міхурців у ранньому віці відзначається передчасне статеве дозрівання, швидкий ріст тіла і розвиток вторинних статевих ознак. Ураження або видалення яєчок (кастрація) в ранньому віці веде до припинення росту і розвитку статевих органів; вторинні статеві ознаки не розвиваються, збільшується період росту кісток у довжину, відсутній статевий потяг, оволосіння лобка дуже незначне або не настає зовсім. Не росте волосся на обличчі, голос зберігається високий протягом всього життя. Короткий тулуб та довгі руки і ноги надають євнухам характерного вигляду.

14.Вплив температур на сперму і сперміїв.

На сперміїв високий влив має температура, за швидкого охолодження до +18 наступає холодовий шок, від чого спермії втрачають рухливість і здатність до запліднення, але при дотримання технічних умов та використання гліцерину – сперму можна заморожувати до -196 і зберігати тривалий час.

Температура є одним з найбільш активних факторів навколишнього середовища для сперміїв. Ще І. І. Іванов звертав увагу, що зниження температури забезпечувало подовження життя сперміїв. Саме при низьких температурах можливе тривале зберігання сперми, без втрати ними запліднювальної здатності. Але при швидкому охолодженні сперми спостерігається явище «холодового удару». При цьому спостерігається незворотне зниження рухливості сперміїв і навіть їх загибель за умов швидкого охолодження від температури тіла до 0ºС. Прояви «холодового удару» спостерігаються при охолодженні до +17 ºС. Шоковий поріг «холодового удару» знаходиться в температурному інтервалі від +12 до +5 ºС. Чутливість сперміїв до «холодового удару» не зникає при зберіганні сперми при 37–40 ºС. Особливо чутливі до швидкого охолодження спермії в свіжоодержаній спермі. Протягом зберігання сперми при кімнатній температурі чутливість сперміїв до «холодового удару» зменшується, але не зникає. Спермії, одержані з каналу придатка сім’яника, трохи менш чутливі до «холодового удару». В момент еякуляції чутливість до «холодового удару» сперміїв зростає. Це явище можна пояснити тим, що в придатках сім’яника спермії знаходяться в стані анабіозу, після змішування з секретами придаткових залоз вони активуються і набувають інтенсивного руху. «Холодовий удар» проявляється з тим більшою силою, чим більший перепад температури при швидкому охолодженні. Так, при охолодженні сперми від +38 °С до 0 °С гинуть майже всі спермії, тоді як після швидкого охолодження від +20 °С до 0 °С живими може залишатися до 30–50 % сперміїв.

Підвищення температури до 42 °С само по собі не має шкідливої дії на сперміїв. Але при таких температурах швидше витрачаються енергетичні ресурси спермія і нагромаджуються шкідливі продукти обміну (молочна кислота, аміак). Температура понад 42 °С викликає глибокі порушення в сперміях і вони гинуть .