60. Правила розрідження сперми.

При розрідженні використовують дистильовану або бідистильовану воду, додаються компоненти, антибіотики та інше( стрептоцид, пеніцилін, стрептоміцин). Сперма під час розрідження знаходиться в стерильних ємкостях і до неї приливають ( поступово) розріджувач. Кріопротектор- жовток курячого яйця, який має 7% лецетину.

61. Будова статевої системи самців с.-г. Тварин.

Мошонка (scrotum) Складається з двох шарів – шкіри і м’язово-еластичної оболонки (tunica dartoidea). Шкіра мошонки вкрита рідкими волосинками має потові і сальні залози. Мошонка розділена на дві половини перегородкою (septum scroti), яка є продовженням м’язовоеластичної оболонки. Вона виконує функцію терморегулятора, що підтримує температуру сім’яників на сталому рівні (на 3–4 °С нижче температури тіла) для забезпечення нормального сперміогенезу. Сім’яник (testis, didymis, orchis) – це парні складно-трубчасті статеві залози яйцевидної форми. Сечостатевий канал (уретра – uretra masculini) Виконує дві функції: ним виводиться із сечового міхура сеча і під час садки – сперма. Від шийки сечового міхура канал іде спочатку всередині тазової порожнини каудально до сідничної вирізки, утворюючи тазову частину сечостатевого каналу, а потім повертає вниз і вперед і далі проходить по жолобку на нижній поверхні статевого члена (статевочленна частина або удова). Стінка сечостатевого каналу складається із слизової оболонки, оточеної – кавернозним тілом, яке при статевому збудженні наповнюються артеріальною кров’ю, і просвіт каналу розширюється, що сприяє проходженню сперми. Зовнішня оболонка утворена сечостатевим і луковичнопечеристим м’язами, скорочення яких сприяє проштовхуванню сперми або сечі. Придаткові статеві залози – це міхурцеподібні, передміхурова, цибулинні (луковичні, куперові), уретральні залози.Міхурцеподібні (glandulae vesiculares) – це парні залози, розміщені над шийкою сечового міхура. У бугая, барана, цапа вони бугристі, у кнура і жеребця – гладенькі, мішкоподібної форми, відкриваються одним або двома протоками в уретральний канал. Секрет міхурцеподібних залоз містить білки, ліпіди, фруктозу, лимонну кислоту та інші речовини.Передміхурова залоза (gl. prostata) розташована біля шийки сечового міхура на початковій частині уретри і частково в її стінці. Вона відкривається в сечостатевий канал численними протоками. Секрет передміхурової залози містить ферменти, простагландини групи F2α, що викликають скорочення м’язів матки. Цибулинні (куперові – ql. bulbouretralis) – Це парні залози, розміщені біля перегину сечостатевого каналу. Вони добре розвинені у кнура (маса їх – 150–200 г). Їх секрет густий, клейкий і виділяється наприкінці еякуляції і при контакті із зовнішнім середовищем (у кнура) стає желеподібним і закупорює шийку матки свині, що перешкоджає витіканню сперми. Уретральні (gl. urethrales) – це численні залози, розміщені у слизовій оболонці вздовж усього сечостатевого каналу. Секрет уретральних залоз виділяється першим і промиває сечостатевий канал від залишків сечі перед проходженням сперми.