
- •Внесок Українських вчених у розробку технології штучного осіменіння с/г тварин
- •Предмет курсу «технологія відтворення тварин»
- •Історія розвитку штучного осіменіння
- •Будова та фізіологія сперміїв
- •Теоретичні передумови і практика отримання сперми від плідників
- •6 Правила відтаювання сперми плідників, замороженої не в облицьованих гранулах.
- •7. Характеристика дуплетиого еякуляту.
- •8. Техніка одержання сперми від гусаків.
- •9. Визначення резистентності сперміїв.
- •10. Вплив осмотичного тиску на спермії і сперму.
- •11 Характеристика феноменів статевого циклу самок.
- •13.Характеристика сім'яників, як залози зовнішньої і внутрішньої секреції.
- •14.Вплив температур на сперму і сперміїв.
- •15.Правила транспортування сперми.
- •16.Техніка безпеки при одержанні сперми від плідників.
- •17. Санітарна оцінка сперми плідників.
- •18.Значення статевих рефлексів при використанні племінних плідників.
- •19. Анатомія та фізіологія статевих органів с.-г. Самок.
- •20. Методи підвищення заплідшованості самок с.-г. Тварин.
- •21. Вплив на сперміїв різних факторів зовнішнього середовища.
- •22. Кількісні і якісні показники сперми.
- •23. Візуальна оцінка сперми (об'єм, колір, запах, густота, консистенція).
- •24. Будова і функція сім'яників плідників с.-г. Тварин.
- •25. Племпідприємство: функція, задачі, структура, режим роботи.
- •26. Характеристика статевої, племінної та повної стиглості організму плідників, самок.
- •27. Способи і техніка одержання сперми від плідників з використанням чучел.
- •28. Статеві залози (основні та додаткові) плідників с.-г. Тварин.
- •29. Типи природного парування та правила шо с/г тварин.
- •30. Особливості анатомії стат. Системи бугаїв, баранів, кнурів і жеребців.
- •31. Статева зрілість с.-г. Тварин.
- •32.Органолептична оцінка сперми плідників.
- •33. Визначення рухливості (активності) сперміїв під мікроскопом.
- •38. Фактори, що гальмують нормальний прояв статевих рефлексів у плідників.
- •34. Характеристика статевих рефлексів.
- •35. Визначення патологічних форм сперміїв.
- •36. Методи підвищення запліднення самок с.-г. Тварин.
- •37.Загальні правила приготування розріджувачів сперми плідників.
- •39. Показники сперми, придатної до використання при штучному осіменінні с.-г. Тварин.
- •40. Ветеринарно-санітарні правила для племобєднань і елеверів.
- •41. Характеристика способів одержання сперми від плідників.
- •6. Піхвові методи отримання сперми.
- •42. Визначення густоти (г, с, р) сперми.
- •43.Характеристика статевих рефлексів самців.
- •44. Визначення живих сперміїв в спермі.
- •45. Адаптація (еквілібрація) розрідженої сперми перед заморожуванням.
- •46. Поняття про температурний шок («холодовий удар») сперміїв.
- •47. Техніка заморожування сперми бугаїв на второ пластовій пластині в парах рідкого азоту.
- •48. Правила розрідження сперми.
- •50. Характеристика жовтого тіла як тимчасової залози внутрішньої секреції.
- •51.Характеристика фолікула.
- •52. Визначення оптимального часу осіменіння корів, овець, свиней, кобил.
- •53. Практика штучного осіменіння кобил.
- •54. Концентрація сперміїв в спермі бугаїв, кнурів, баранів, жеребців і самців с.-г. Птахів.
- •55. Способи визначення концентрації сперміїв в спермі плідників.
- •56. Правила приготування штучної вагіни до роботи.
- •57. Будова і функція яєчників самок с.-г. Тварин.
- •58. Вимоги до пунктів штучного осіменіння.
- •59. Якісні та кількісні показники сперми, придатної для використання при штучному осіменінні с.-г. Тварин.
- •60. Правила розрідження сперми.
- •61. Будова статевої системи самців с.-г. Тварин.
- •62. Технологія штучного осіменіння корів маноцервікальним способом.
- •63. Технологія штучного осіменіння телиць епіцервікальиим способом.
- •64. Технологія штучного осіменіння кобил гумовим катетером.
- •65. Технологія штучного осіменіння вівцематок.
- •66. Технологія штучного осіменіння кіз.
- •67. Технологія штучного осіменіння корів і телиць ректоцервікальним способом.
- •68. Призначення вуглеводів, жовтка курячих яєць, нітрату натрію, гліцерину та антибіотиків в складі розріджувачів сперми.
- •69. Технологія штучного осіменіння корів і телиць візо церв і кальним способом.
- •70. Характеристика безпліддя та яловості. Класифікація безпліддя.
- •71. Технологія штучного осіменіння курей.
- •72. Технологія штучного осіменіння гусок.
- •74.Технологія штучного осіменіння свиноматок нефракційним способом.
- •75. Права і обов'язки оператора по штучному осіменінню с.-г. Тварин.
- •76. Технологія штучного осіменіння кобил за допомогою піхвового дзеркала.
- •77. Технологія штучного осіменіння свиноматок фракційним способом.
- •78. Технологія штучного осіменіння в птахівництві.
- •79. Епіцервікальний спосіб штучного осіменіння телиць.
- •80. Візо цервікальний спосіб осіменіння с.-г. Тварин.
- •81. Маноцервікальиий спосіб осіменіння корів.
- •82. Ректоцервікальний спосіб осіменіння корів.
- •83. Будова і функція яєчників самок с.-г. Тварин.
- •84. Облік і звітність на пунктах штучного осіменіння с.-г. Тварин.
- •85. Організація та технологія штучного осіменіння свиноматок.
- •86. Технологія штучного осіменіння корів і телиць спермою замороженою в пайєтах.
- •87. Технологія штучного осіменіння корів і телиць спермою в облицьованих гранулах.
- •88. Нейрогуморальна регуляція статевої функції с.-г. Самок.
- •89. Організаційні форми відтворення с.-г. Тварин (стаціонарна, маршрутно-кільцева, лабораторія по відтворенню стада).
- •90.Способи визначення статевої охоти кобил.
50. Характеристика жовтого тіла як тимчасової залози внутрішньої секреції.
ЖОВТЕ ТІЛО — тимчасова ендокринна залоза, що розвивається в яєчнику на місці фолікула після овуляції (із клітин зернистого шару). Розрізняють два види Ж.т. — помилкове (менструальне) та справжнє (Ж.т. вагітності). За структурою та стадією розвитку вони однакові, відрізняються лише розмірами, функціональною активністю та часом існування. У своєму розвитку Таким чином, функціонування Ж.т. забезпечує виношування вагітності. Справжнє Ж.т. швидко збільшується в розмірі, гормональна активність особливо різко зростає в перші 3 міс. Ж.т. менструальне активно функціонує протягом 12–14 днів у другій половині менструального яєчникового циклу при відсутності запліднення., до 45-го дня на його місці утворюється білувате тіло. Утворення та функціонування Ж.т. контролюється фолікулостимулювальним і лютеїнізуючим гормонами гіпофізу.
51.Характеристика фолікула.
Фолікули - це маленькі рідинні бульбашки, що містять ооцити (яйцеклітини), розміри фолікулів збільшуються по мірі того, як ооцити дозрівають. З а ступенем дозрівання :
Ф0 – немає, форма бобовидна, консистенція щільна, еластичний,
Ф1 - поч. дозрівання, яєчники не правильного боба, збільшується одна сторона, невелике пом’якшення. Ф2- зріючий, частина збільшується в формі, грушоподібна форма, коливання рідини.
Ф3- дозріваючий і явну грушоподібну форму , кулькоподібний
Ф4- дозрілий флокул, форма кулі, стінки стають тонкими.
Ов – лопнув фолікул. Натискаючи зменшення, зміна форм, яєчник зменшується в розмірі
ЖМ– тимчасова залоза внутрішньої секреції.
52. Визначення оптимального часу осіменіння корів, овець, свиней, кобил.
Оптимальний час осіменіння визначають за допомогою рефлексів.1. Серед багатьох способів виявлення охоти у свиноматок найпоширенішим є рефлексологічний. Суть його полягає в тому, що статеве збудження свиноматок визначають за зовнішніми ознаками, а рефлекс нерухомості - за допомогою кнура-пробника. З цією метою кнура-пробника проганяють проходом уздовж станків з індивідуальним та груповим утриманням свиноматок і спостерігають за їх поведінкою. Тих, що перебувають у стані статевого збудження, випускають у прохід до кнура. Свиноматок зі встановленим рефлексом нерухомості мітять аніліновими фарбами та розміщують в індивідуальні станки для штучного осіменіння. .2. Використовують кнурів-пробників один раз у 2-3 дні по 35-45 хвилин уранці та ввечері при дворазовому виявленні свиноматок в охоті. При більш частому і тривалому використанні кнури втрачають жвавість, що призводить до неточного виявлення свиноматок в охоті. 3. Виявляють свиноматок в охоті в основному один раз на добу - уранці. У цьому разі перше осіменіння проводять після обіду або ввечері цього самого дня, а друге - уранці наступного. Такий режим роботи найбільш раціональний, оскільки економиться робочий час і одне з осіменінь завжди збігається з інтервалом часу, протягом якого відбувається овуляція. У господарствах, де техніки із штучного осіменіння мають великий досвід роботи, при одноразовому виявленні маток в охоті (уранці) дозволяється одноразове осіменіння в цей самий день о 18-19 годині. Якщо свиноматок в охоті виявляють двічі на день (уранці і ввечері), то перший раз їх осіменяють через 12 годин після встановлення охоти, а другий - через такий самий проміжок часу після першого осіменіння. Наприклад проводять поряд плідника, або прискають феромонами. Якщо самка готова до запліднення – вона встає в непорушну стійку і відводить хвіст у бік.