22. Авт.Право на збірники та інші складені твори Статья 19. Авторське право на збірники та інші складені твори

1. Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснені ним підбір і розташування творів та (або) інших даних, що є результатом творчої праці (упорядкування).

Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.

Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника.

Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів та (або) інших даних для створення своїх творів.

Передбачена цією частиною правова охорона баз даних не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право, що відноситься до самих даних чи інформації, які містяться у базі даних.

2. Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім'я або вимагати такого зазначення.

Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено авторським договором.

30. Автор.Договір,структура і види

Авторський договір — це консенсуальна угода у галузі права інтелектуальної власності (авторського права), за якою автор або правонаступники передають готовий твір певній організації для використання або автор бере на себе обов’язок створити певний твір і передати його для використання обумовленим у договорі способом.

Відповідно до законодавства України, особі, що має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким способом або всіма відомими способами на основі авторського договору. З іншого боку, використання твору будь-якою особою дозволяється виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, коли допускається вільне використання твору.^[1]

Розрізняють такі види авторських договорів:

1)Про передачу виключного права на використання твору: власник авторського права передає іншій (тільки одній) особі право використовувати твір певним способом, а також передає право дозволяти або забороняти використання цього твору іншим особам. При цьому за володільцем авторського права залишаються лише права, що не передаються (невідчужувані). 2)Про передачу невиключного права на використання твору: власник авторського права на твір передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. 3)За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити у майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.

Структура договору.

Вступна частина 

Містить:

1. Назва договору (договір купівлі-продажу, постачання, оренди, про спільну діяльність і т. д.).

2. Дата підписання договору Якщо сторони підписують договір в різний час, то він вважається укладеним з моменту підписання його останньою стороною.

3. Місце підписання договору (місто або населений пункт).

4. Повна фірмова назва сторін, під якою вони зареєстровані в реєстрі державної реєстрації.

5. Найменування сторін за договором з точки зору їх правовідносин (наприклад, «постачальник», «орендар», «автор» і тому подібне).

6. Повна назва посади, ПІБ що підписує договір, а також назву документа, з якого витікають його повноваження на підписання договору.

Ви повинні коректно перевірити і переконатися, що у людини яка ставить свій підпис на договорі є таке право. Це буває важко зробити, але це — обов’язкова умова! Пам’ятаєте – підпис договору особою, що не має на те повноважень, або не тією особою, яка вказана в договорі, — один з найбільш поширених способів шахрайства.

Відповідно до чинного законодавства, лише одне обличчя підприємства — керівник — має право діяти від імені підприємства без доручення. Якщо перед вами людина, яка діє за дорученням, перевірте саме доручення. Доручення повинне містити:

—    підпис керівника (саме керівника!) організації, завірений її печаткою;

—    дату, коли доручення видане (якщо її немає, то доручення недійсне!);

—    термін, на який видано доручення;

—    об’єм повноважень, з яких однозначно видно: той, хто перед вами, дійсно має право укладати саме такий договір і угоду, а не просто представляти інтереси організації.

Необхідно пам’ятати, що угода, яка укладена від імені нереальної особи або від особи, що перевищила свої повноваження, не тягне за собою жодних правових наслідків для організації, від імені якої воно складено.

Предмет договору

В цій частині договору описуються :

— Короткий виклад мети (завдання), заради досягнення якої і укладається угода. 

—    Основні положення договору і його істотні умови. 

—    Термін і місце виконання своїх зобов’язань сторонами.

—    Спосіб виконання зобов’язань кожної сторони (порядок дій, їх послідовність і терміни).

—    Загальна сума договору і порядок виплат. 

—    Порядок прийома-передачі товарів, майнових прав, робіт і т. д., документи, що  підтверджують завершення певних етапів угоди.