27. Відмінність між поняттям плагіат і пірацтво

Піратство у сфері авторського права і суміжних прав у широкому розумінні – це порушення прав шляхом використання творів або об‘єктів суміжних прав без дозволу суб‘єктів цих прав, при цьому основна мета такого використання – отримання прибутку. піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

Плагіа́т — привласнення авторства на чужий твір науки, літератури, мистецтва або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора^[1].

Наразі видавці не тільки потай від автора додруковують наклади популярних книг, але й продають написані анонімами твори під прізвищами відомих авторів літературним піратам.

31. Охорона об’єктів автор.Права у змі

Сфера масової інформації нерозривно пов'язана зі створенням і використанням об'єктів інтелектуальної власності, а саме об'єктів авторського права, а не об'єктів промислової власності. Найчастіше працівники ЗМІ стикаються з такими їхніми різновидами:

– літературні письмові твори;

– аудіовізуальні твори;

– фотографічні твори і твори зображального мистецтва (малюнки, карикатури, шаржі та ін.);

– оригінальні назви та окремі частини творів;

– елементи друкарського оформлення видання та твори дизайну.

Найпоширенішим твором інформаційного жанру є замітка, для якої характерний невеликий обсяг, стислий виклад подій та, як правило, відсутність коментарю. Якщо розглядати замітку з цього боку, то її не можна вважати таким об'єктом, що підлягає охороні авторським правом. Але майстерність журналіста якраз і полягає в умінні у кількох абзацах висловити інформацію в найкращому її вигляді, побачити щось незвичайне та публіцистично оцінити, що є справжнім творчим процесом. Отже, лише замітки, що містять авторську позицію, коментар або аналіз фактів, є такими об'єктами, які підлягають охороні авторським правом. Нейтральні ж хроніки та текстівки не претендують на охорону авторським правом.

Іншим поширеним інформаційним жанром є репортаж. У сьогоднішніх репортажах журналісти змальовують картину якоїсь події через власне її бачення та сприйняття. Звичайно, що авторська позиція в репортажі присутня, тому він й охороняється авторським правом.

Що стосується аналітичних жанрів, то в них обов'язковою є присутність авторського "Я", оскільки журналіст переносить акцент з викладу факту на його інтерпретацію, коментар, ділиться з читачем своїми думками та прогнозами. Такий текст, безперечно, впливає на читача, формує його погляди та суспільну думку взагалі. Цей жанр, різновидами якого є стаття, кореспонденція, інтерв'ю, рецензія, огляд, коментар, бесіда тощо обов'язково підпадає під охорону.

Третій жанр журналістських творів – художньо-публіцистичний – є найближчим до сфери літератури. Серед об'єктів авторського права Закон України "Про авторське право і суміжні права" називає "літературні твори публіцистичного характеру", тобто нариси, фейлетони, памфлети, пародії, сатиричні коментарі, епіграми тощо, що неодмінно належать до творів, які підлягають охороні авторським правом.

Авторським правом охороняються кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдфільми та інші аудіовізуальні твори.