Асортимент буває:

• повний;

• груповий;

• внутрішньогруповий.

Аналіз виконання плану за номенклатурою базується на порівнянні фактичного і планового випуску продукції по виробах, що включені в основний перелік (у державне за­мовлення) .

Оцінка виконання плану по асортименту може викону­ватись:

• способом найменшого відсотка;

• за питомою вагою в загальному переліку виробів, по яких виконаний план випуску продукції;

• за допомогою середнього відсотка, що розраховуєть­ся шляхом розподілу загального фактичного випуску про­дукції в межах плану на загальний планований випуск про­дукції.

Причини недовиконання плану по асортименту можуть бути зовнішніми і внутрішніми. До зовнішніх відносяться: кон'юн­ктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан ма­теріально-технічного забезпечення, несвоєчасне запровадження в дію виробничих потужностей підприємства. До внутрішніх причин відносяться: недоліки в організації виробництва, пога­ний технічний стан устаткування, простої, аварії, відсутність електроенергії, низька культура виробництва, недоліки матері­ального стимулювання.

Билет 3 Аналіз структури продукції

Нерівномірність виконання плану по окремих видах про­дукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному їхньому випуску. Зміна структу­ри виробництва дуже впливає на всі економічні показники: обсяг випуску продукції у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість товарної продукції, прибуток і рентабельність.

Якщо збільшена питома вага більш дорогої продукції, то обсяг виробництва у вартісному вираженні зростає і навпа­ки. Те саме відбувається з розміром прибутку: при збільшенні питомої ваги високорентабельної продукції — прибуток збіль­шується і відповідно зменшується у випадку зменшення частки низькорентабельної продукції.

Розрахунок впливу структури виробництва на рівень пе­рерахованих показників може виконуватися способом лан­цюгової підстановки. В основу цього розрахунку покладе­ний принцип ланцюгових підстановок, що дозволяє абстра­гуватися від усіх факторів, крім структури продукції.

Билет 4 Аналіз якості виробленої продукції

Важливим показником діяльності промислового підприє­мства є якість продукції, її підвищення забезпечує еконо­мію не тільки трудових і матеріальних ресурсів, але дозво­ляє більш повно задовольнити потреби суспільства.

Якість продукції — це поняття, що характеризує пара­метричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні і дизай­нерські властивості.

Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні, непрямі показ­ники якості продукції. Узагальнюючі показники характери­зують якість усієї продукції, незалежно від її виду і призна­чення:

• питома вага нової продукції в загальному обсязі її ви­пуску;

• питома вага атестованої і неатестованої продукції,

• питома вага продукції вищої категорії якості,

• питома вага продукції,що відповідає світовим стан­дартам;

— питома вага експортної продукції (високорозвинені про­мислові країни).

Індивідуальні (одиничні) показники якості продукції ха­рактеризують:

а) корисність (зміст заліза в руді, жирність молока тощо);

б) надійність (довговічність і безвідмовність у роботі);

в) технологічність, що характеризує ефективність конст­рукторських і технологічних рішень.

Непрямі показники — це штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, питома вага за- рекламованої продукції, втрати від браку.

Перше завдання аналізу полягає у вивченні динаміки перерахованих показників, виконання плану по їхньому рів­ні, причини і зміни та оцінки виконання плану із якості продукції. Для узагальнюючої оцінки виконання плану із якості продукції використовуються різні методи.

Сутність «Бального методу» полягає в оцінці визначення якості продукції на підставі середньозваженого балу шля­хом порівняння фактичного рівня з плановим і знаходжен­ня відсотка виконання плану із якості.

По продукції, якість якої характеризується сортом або кондицією, розраховується частка продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сорт­ності і середньозважена ціна виробу в порівняльних цінах. При оцінці виконання плану по першому показнику, фак­тичну частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють із плановою, а для вивчення динаміки якості — з даними минулих періодів. Середній коефіцієнт сортності можна визначити в такий спосіб:

а) як відношення кількості продукції першого сорту до загальної кількості;

Крім того, оцінка виконання плану із якості продукції ви­конується за питомою вагою атестованих виробів, питомою вагою забракованої і зарекламованої продукції.

Друге завдання аналізу полягає у визначенні впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства:

• випуск товарної продукції;

• виторг від реалізації продукції;

• прибуток.

Для розрахунку впливу сортового складу продукції на об­сяг її виробництва у вартісному вираженні можна також вико­ристовувати всі перераховані способи, застосовувані при аналізі структури виробництва продукції.

Непрямим показником якості продукції є брак, він поді­ляється на виправний, невиправний, внутрішній (виявлений на виробництві), зовнішній (виявлений споживачем). Збільшен­ня браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшен­ня обсягу виробництва і реалізації продукції та зниження при­бутку і рентабельності.

У процесі аналізу вивчають динаміку браку за абсолют­ною сумою і питомою вагою, загальним випуском товарної продукції. Визначаються втрати від браку і втрати товарної продукції, після цього вивчаються причини зниження якості і допущеного браку продукції по місцях їхнього виникнен­ня і розробляються заходи щодо усунення браку.

Основними причинами зниженої якості продукції є:

• погана якість сировини;

• низький рівень технології й організації виробництва;

• недостатній рівень кваліфікації робітників;

• низька якість обслуговування устаткування;

• аритмічність виробництва.

Билет 5Аналіз ритмічності виробництва

Ритмічність — це рівномірний випуск продукції відповід­но до графіка в обсязі й в асортименті передбачених планом.

Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випус­ку і реалізації продукції. Не ритмічна робота погіршує всі економічні показники:

• знижується кількість продукції;

• збільшується обсяг незавершеного виробництва і над­планові залишки готової продукції.

• сповільнюється оборотність капіталу (наслідок) ;

• не виконуються договори із постачання і виробництва платить штрафи за несвоєчасне відвантаження продукції;

• невчасно надходить виторг від реалізації продукції;

• перевитрачається фонд заробітної плати в зв'язку з тим, що спочатку робітникам платять за простій не з їхньої вини, а наприкінці періоду — оплата понаднормових годин.

Усе це призводить до підвищення собівартості продукції і зменшення суми прибутку та погіршення в цілому фінан­сового стану.

Для оцінки виконання плану із ритмічності використову­ються прямі і непрямі показники.

Прямі показники: коефіцієнти ритмічності, коефіцієнт ва­ріації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду (добу) до місячного випуску і так по періодах року.

Непрямі показники: наявність доплат за понаднормові годи­ни роботи, оплата простоїв з вини господарського суб'єкта, втрати від браку, оплата штрафів за недопоставку і несвоє­часність відвантаження продукції та наявність наднорматив­них залишків незавершеного виробництва і готової продукції.

Одним із найбільш розповсюджених показників є ко­ефіцієнт ритмічності. Він визначається розподілом як відно­шення суми, що зарахована у виконанні плану по ритміч­ності до планового випуску продукції.