Билет 21 Аналіз прямих матеріальних витрат

Як правило, найбільшу питому вагу в собівартості промисло­вої продукції займають витрати на сировину і матеріали.

Загальна сума витрат за цією статтею залежить від обсягів виробництва продукції, її структури і зміни питомих витрат на одиницю продукції.

Рис. 7.3. Схема факторної моделі прямих матеріальних витрат

Питомі матеріальні витрати на окремий виріб, у свою чер­гу, залежать від кількості витрачених матеріалів на одиницю продукції і середньої ціни одиниці матеріалів. На багатьох підприємствах можуть мати місце надпла­нові зворотні відходи, які можна реалізувати чи використо­вувати для інших цілей. Якщо зіставити їхню вартість за ціною можливого використання по вартості вихідної сиро­вини, то довідаємося, на яку суму збільшилися матеріальні витрати в собівартості продукції.

Наявність надпланових безповоротних відходів веде до прямого подорожчання продукції і зменшення її випуску.

Щоб визначити, наскільки виросла сума матеріальних витрат, необхідно надпланову кількість безповоротних відхо­дів помножити на планову ціну вихідного матеріалу. Потім варто визначити, на скільки зменшився випуск продукції за рахунок цього фактора, і як у зв'язку з цим змінилася со­бівартість одиниці продукції. У результаті заміни одного матеріалу іншим зміниться не тільки кількість спожитих матеріалів на одиницю продукції, але і їхня вартість. Щоб визначити, як змінилися в зв'язку з цим матеріальні витрати на одиницю продукції, потрібно різницю між питомою ви­тратою матеріалу, що заміняє, і питомою витратою заміненого матеріалу помножити на ціну заміненого матеріалу, а різницю між ціною матеріалу, що заміняє, і ціною заміненого матеріа­лу помножити на питому витрату матеріалу, що замінює.

Билет 22 Аналіз непрямих витрат

Непрямі витрати в собівартості продукції представлені такими комплексними статтями:

• витрати на утримання і експлуатацію обладнання;

• загальновиробничі витрати.

Аналіз цих витрат здійснюється шляхом порівняння фак­тичної їхньої величини на 1 грн. ТП у динаміку за 5-10 років, а також із плановим рівнем звітного року. Таке зіставлення показників показує, як змінилася їхня частка у вартості ТП в динаміці й у порівнянні з планом і яка спостерігається тен­денція збільшення чи зниження. Комплексні статті склада­ються з декількох елементів витрат.

1. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання врахо­вують амортизацію машин і обладнання, витрати із їхнього утримання, експлуатації, внутрішньозаводського переміщення вантажів, витрати на технічний огляд, технічне обслуговуван­ня, амортизацію спеціальних інструментів і пристроїв, витра­ти на експлуатацію малоцінних матеріальних активів, аморти­зацію цехового транспорту та інструментів.

2. До статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» нале­жать:

витрати на управління виробництвом;

на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць у межах норм, передбачених законодавством;

амортизація основних засобів та інших необоротних ма­теріальних активів загальновиробничого призначення;

витрати на охорону праці;

витрати на пожежну і сторожову охорону цеху, дільниці;

податки, збори та інші передбачені законодавством обо­в'язкові платежі, безпосередньо пов'язані з виробничим про­цесом;