
- •Глава 11. Основні засоби маркетингових комунікацій
- •11.1. Поняття системи маркетингових комунікацій та її роль в комплексі маркетингу
- •11.2. Реклама в системі маркетингових комунікацій
- •11.3. Комерційна пропаганда
- •11.4. Стимулювання збуту
- •11.5. Особистий продаж
- •11.6. Фірмовий стиль та його складові елементи
- •Глава 12. Організація рекламно-інформаційної діяльності зі збуту товарів
- •12.1. Поняття, суть і завдання реклами
- •12.2. Соціально-психологічні основи реклами
- •Мал. 12.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх чинників (подразників) на поведінку людини:
- •12.3. Основні напрями розвитку рекламного бізнесу за
- •Основні види досліджень в галузі реклами
- •Основні принципи
- •Чесність
- •1. Рекламне послання не повинне без усяких підстав грати на почутті страху.
- •Застосування Кодексу
- •Спеціальні постанови
- •Кредит, субсидії та інвестиції покупців
- •12.4. Види рекламних засобів та їх застосування
- •12.5. Вітрини як засіб реклами. Значення вітрин
- •12.6. Організація роботи рекламно-інформаційних
- •12.7. Основи розробки рекламних оголошень і текстів
- •12.8. Ефективність рекламної діяльності
- •Глава 13. Особливості комерційної роботи при здійсненні експортно-імпортних операцій
- •13.1. Основні поняття і визначення
- •13.2. Організація експортно-імпортних операцій
- •Глава 14. Організаційно-економічні особливості лізингу. Факторинг
- •14.2. Порядок укладення і виконання договору лізингу
- •14.3. Економічні основи лізингу
- •14.4. Факторинг
- •Глава 15. Франчайзинг в ринковій економіці
- •15.1. Суть франчайзингу та історія його розвитку
- •15.2. Види франчайзингу
- •15.3. Економічні основи розвитку франчайзингу
- •Глава 16. Організація роботи комерційних служб на підприємствах
- •16.1. Структура комерційних служб підприємства
- •Мал. 16.1. Структура оптової фірми
- •16.2. Роль комерційних служб у складанні бізнес-планів підприємства
- •16.3. Основні фінансові документи комерційного підприємства
- •16.4. Система показників аналізу ефективності комерційної діяльності торгового підприємства
15.2. Види франчайзингу
Франчайзинг використовується в найрізноманітніших видах бізнесу. Зокрема, він інтенсивно розвивається в наступних галузях промисловості і сфери послуг:
автомобільна промисловість і послуги автосервісу;
допомога в організації і веденні бізнесу (бухгалтерія, діловодство, реклама);
будівництво, послуги, пов'язані з ремонтом і обслуговуванням будинків;
послуги, пов'язані з освітою;
відпочинок і розваги;
громадське харчування (ресторани швидкого обслуговування, ресторани, закусочні);
медичні і косметичні послуги;
послуги в сфері домашнього господарства;
♦ роздрібна торгівля.
Існують три основних види франчайзингу: товарний, діловий, виробничий.
Товарний франчайзинг використовується у сфері торгівлі. Він може застосовуватися і до товарів, виробником яких є сам франчайзер, і до товарів, що виготовлені іншими фірмами і продається під торговою маркою фран- чайзера. Головне, що відрізняє товарний франчайзинг від звичайної оптової торгівлі, - прихильність франчайзі до товарноґо знака і торгової марки фран- чайзера. Найчастіше товарний франчайзинг застосовується для збуту товарів, що мають значущу торгову марку або вимагають специфічних торгових послуг до і після продажу. Характерними прикладами таких товарів є бензин, автомобілі, велосипеди, алкогольні і безалкогольні напої і т.д. Угода про торговий франчайзинг відрізняється від дилерських договорів докладним викладом вимог до технології торгівлі і умов використання торгового знака. Вагоме місце в них займають умови про надання франчайзером ділових послуг: реклама, навчання, консультації.
Діловий франчайзинг відрізняється від торгового тим, що основним предметом франшизної угоди є передача технології (ноу-хау) та ліцензії на її використання. Франчайзер в цьому випадку постачає франчайзі товари або послуги для їх реалізації клієнтам. Однак, він може брати за договором на себе функції забезпечення франчайзі певними матеріалами (обладнання, упаковка, ділові бланки та інші аксесуари бізнесу). Тут так само, як і в товарному франчайзингу, в угодах детально обумовлюються зобов'язання франчай- зера щодо реклами, організації справи і навчання фахівців франчайзі.
Потрібно зазначити, що розмежування між товарним і діловим франчай- зингом нерідко виявляється умовним і в деяких франчайзингових системах можна знайти елементи і того й іншого видів. Типовим прикладом таких «комбінованих» угод є поширені в США договори про виробництво безалкогольних напоїв. Відповідно до них франчайзер постачає «секретний» сироп і надає право на виготовлення з нього напою, який потім продається з торговою маркою франчайзера (наприклад, вже згадувані компанії «Кока- Кола», «Пепсі»),
За останні десятиріччя дуже популярною стала корпоративна форма контрактних угод, так званий виробничий франчайзинг. Невелика фірма тут не просто виступає під торговою маркою франчайзера і реалізовує його продукцію та послуги, а й включається в повний цикл господарської діяльності великої корпорації, виконуючи рівні з нею вимоги технологічного процесу, якості, навчання персоналу, виконання плану продажу, оперативної звітності. Ця форма передбачає тіснйй контакт франчайзера і франчайзі, детальну регламентацію діяльності і високу міру відповідальності невеликої фірми - франчайзі. Така форма франчайзингу характерна для підприємств громадського харчування, прокату і побутового обслуговування, ділових і професійних послуг бізнесу і населенню.
Між франчайзером і франчайзі нині встановився новий тип відносин. Вони будуються не по вертикальній схемі, коли недоступний франчайзер знаходиться на вершині ієрархічних сходів (франчайзер не наглядає і не наводить порядок серед своїх користувачів), а по горизонтальній схемі. Між франчайзер і франчайзі встановлюються відносини рівності, оскільки вони взаємопов'язані: сама ідея франчайзингу терпить крах, якщо одна із складових частин цієї системи терпить невдачу.
У зв'язку із взаємозалежним характером цих відносин особливу значущість набувають підтримка і сприяння, що надаються франчайзером своїм франчайзі. Ефективна система сприяння не тільки допомагає франчайзі досягти успіху, але й визначає отримання франчайзером роялті. Необхідність систематичних заходів щодо сприяння франчайзі стає особливо очевидною, якщо розглянути нові реалії сучасних відносин франчайзер - франчайзі.
Франчайзери з великим практичним стажем в бізнесі виділяють наступні риси цих відносин:
професіоналізм;
рівність;
організація системи підвищення кваліфікації;
маркетингове забезпечення;
підтримка високого статусу франчайзера;
постійний обмін інформацією;
планування потенціалу зростання;
надання допомоги франчайзі у становленні підприємства з хорошою репутацією;
авторський нагляд.
Професіоналізм. Франчайзі характеризують зростаючі потреби, властиві країнам, що розвиваються. Вони потребують високого професіоналізму і очікують, що франчайзер впровадить в управління бізнесом стратегію маркетингу, яка засновується на якості товарів і послуг. На некомпетентного і рядового франчайзера вони не погодяться.
Рівність. При укладенні договору франшизи необхідно враховувати, що відносини між франчайзер і франчайзі не повинні нагадувати відносин між найманими робітниками і роботодавцями, що фіксуються в трудових угодах. Необхідно переконати франчайзі в перевагах своєї пропозиції в порівнянні з іншими, а не диктувати йому свої умови. Потрібно встановити зі своїми франчайзі довірчі і відверті відносини.
Організація системи підвищення кваліфікації. Франчайзі прагнуть до участі в програмах по навчанню в управлінській і фінансовій діяльності. Дуже корисними можуть виявитися також і короткострокові курси підвищення кваліфікації.
Маркетингове забезпечення. Франчайзі прагнуть отримати ефективно організовану рекламу на регіональному і місцевому рівнях. Вони потребують такої реклами, оскільки самостійно де можуть її забезпечити.
Підтримка високого статусу франчайзера. Франчайзі очікують, що франчайзер буде підтримувати свою репутацію на найвищому рівні. Будь-яке зниження такого статусу негативно відіб'ється на франчайзі і може вплинути на кінцеві результати його діяльності.
Постійний обмін інформацією. Франчайзі прагнуть брати участь в розробці перспективних планів, вони хочуть, щоб з ними консультувалися, щоб їхня думка враховувалася при стратегічному плануванні діяльності фірми.
Планування потенціалу зростання. Франчайзі прагнуть до розвитку і розширення своєї фірми, їх не влаштовує одноманітний бізнес. З цієї причини існує потреба в інноваціях.
Надання допомоги франчайзі - це систематичний процес: початкова підготовка, подальше навчання і постійні консультації, сприяння в роботі на місці. Ефективність цього процесу характеризується його якістю, ґрунтовністю і практичністю.
Авторський нагляд як форма підтримки не буде розглядатися франчайзі як втручання в його справи. Дійсно, конструктивний нагляд - це один з елементів, що дозволяє зробити франчайзингове підприємство більш привабливим у порівнянні з незалежним. При правильній організації нагляд стає найбільш важливим методом надання підтримки франчайзі.
Основною складовою нагляду є обмін інформацією. Чим краще головний офіс підтримує зв'язок з франчайзі, тим більш ефективним є нагляд.
Обмін інформацією може здійснюватися поштою, телефоном, шляхом відвідування фахівців головного офісу, через допомогу одного франчайзі іншому або групові зустрічі.
У цілому франчайзер не відповідає за дії франчайзі щодо заробітної плати, боргів, податків та іншого, де франчайзі проводить свою власну політику. Однак, роль франчайзера досить велика, коли приймаються остаточні рішення щодо відповідальності. Франчайзер повинен усвідомлювати взаємозв'язок юридичних ^ділових питань в бізнесі. Із зростанням системи вона буде зазнавати зовнішніх впливів, які посилять цей взаємозв'язок у часі і просторі. Після успішного подолання початкового періоду основним завданням франчайзера стає управління системою таким чином, щоб вона відповідала вимогам законів і перспективним цілям.
У наш час, в залежності від розмірів первинного капіталу франшизи ділять на наступні основні підгрупи:
франшиза - робоче місце (робоча франшиза, ІоЬ ГгапсЬізе), де франчайзер створює добре підготовлене робоче місце для підприємця; основні інвестиції направляються на купівлю прилавка-фургона;
франшиза - підприємство (комерційна франшиза, Визіпезз ГгапсЬізе), вимагає більш великих інвестицій у виробниче обладнання, наявності робочих приміщень, додаткового найманого персоналу;
інвестиційна франшиза (Іпуезітепі ігапсЬізе), основна мета якої - повернення первинної суми інвестицій.
Створена в 1977 р. Британська франчайзингова асоціація (БФА, ВгіїізЬ РгапсЬізе Аззосіаііоп) визначає франшизу як контрольну ліцензію, видану однією особою (франчайзером) іншій особі (франчайзі), яка:
дає дозвіл або зобов'язує франчайзі займатися протягом періоду франшизи певним бізнесом, використовуючи специфічне найменування, що належить або асоціюється з франчайзером;
дає право франчайзеру здійснювати контроль протягом всього періоду франшизи за якістю ведення бізнесу, що є предметом франшизи;
зобов'язує франчайзера надавати франчайзі допомогу при веденні бізнесу, що є предметом франшизи (допомога в організації підприємства, навчання персоналу, управління продажем і т.д.);
зобов'язує франчайзі регулярно протягом всього періоду франшизи виплачувати франчайзеру певні грошові суми в оплату франшизи або товарів, послуг, що надаються франчайзером франчайзі;
не є звичайною операцією між холдинговою та її дочірньою компаніями або між приватною особою і компанією, що контролюється ним.
Таким чином, франшиза - це передусім контракт, в якому виражені умови ведення бізнесу з правом відплатного використання торгового імені і фірмових технологій франчайзера.