Глава 13. Особливості комерційної роботи при здійсненні експортно-імпортних операцій

13.1. Основні поняття і визначення

Експортно-імпортні операції складають основу зовнішньоторговельної діяльності суверенних держав. Зовнішня торгівля - це торгівля однієї країни з іншими країнами, що складається з ввезення (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В основі зовнішньої торгівлі як розвиненої сфери товарного обміну лежить міжнародний розподіл праці. Розширення міжнародної спеціалізації і кооперування приводить до лібералізації зовнішньої торгівлі, скасування кількісних обмежень імпорту та істотного зниження митних зборів.

У колишньому СРСР до початку переходу до ринкової економіки існу­вала державна монополія зовнішньої торгівлі, що обмежувало вільний її ро­звиток. Перехід до ринкової економіки супроводжувався скасуванням моно­полії і лібералізацією зовнішньоторговельної діяльності. Торгові організації і підприємства, як і інші господарюючі суб'єкти, дістали право вільного ви­ходу на світовий ринок на основі загальнодержавних законів і правових норм в галузі зовнішньоекономічної діяльності. Однак, держава здійснює еконо­мічне й адміністративне регулювання зовнішньої торгівлі, що забезпечує за­хист національних виробників від іноземних конкурентів і виявляє вплив на обсяг і структуру зовнішньоторговельного обороту. Важливим економічним регулювальником зовнішньої торгівлі є митні тарифи.

Митний тариф - систематизований перелік митних зборів, якими обкла­даються товари при імпорті в дану країну і експорті з неї.

Митний збір виконує функцію податку, що стягується при перетині то­варом митного кордону, який підвищує ціну товарів, що імпортуються (або експортуються) і виявляє тим самим вплив на обсяг і структуру зовнішньо­торговельного обороту. Крім того, митний тариф - це одне з джерел надход­ження коштів до державного бюджету. Як правило, в кожній країні застосо­вуються свої національні митні тарифи, однак, можуть застосовуватися і загальні для ряду країн, що об'єдналися в торгово-економічне угруповання (наприклад, ЄС).

Митні тарифи будуються на основі товарних класифікаторів, що міс­тять перелік товарів, які розподіляються по розділах, групах і підгрупах від­повідно до певних ознак. Мито, що встановлюється в митних тарифах, буває трьох видів:

♦ адвалорне - стягується в процентах від ціни товару;

• специфічне - стягується у вигляді певної грошової суми з ваги, об'єму або одиниці товару;

• змішане - при якому товар одночасно обкладається і адвалорним, і специфічним митом.

Останнім часом в практиці зовнішньоторговельної діяльності все шир­ше застосовуються нетарифні заходи її регулювання, які включають широ­кий набір інструментів сучасної зовнішньоторговельної та економічної полі­тики держави, що впливають істотним чином на зовнішню торгівлю. До них, зокрема, можна віднести ліцензування і квотування (контингентування) ім­порту, а іноді й експорту.

Ліцензування - порядок вивозу (ввезення) товарів, при якому держава через спеціально уповноважене відомство видає дозвіл на зовнішньоторго­вельні операції з певними товарами - ліцензію. Ліцензування зовнішньотор­говельних операцій тісно пов'язане з кількісними обмеженнями - квотами на імпорт і експорт окремих товарів.

Квоти (або контингенти) - це максимальний обсяг товару (у вартісному або фізичному вираженні), який дозволений для імпорту і експорту протя­гом певного часу (наприклад, року, кварталу).