
- •2. Поняття, особливості, елементи та види цивільних правовідносин
- •3.Вчинення правочинів представником
- •4. Фізична особа. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •5. Акти цивільного стану.
- •10. Речі, як об’єкти цивільних прав.
- •15. Поняття, підстави виникнення та значення представництва
- •16. Поняття права власності та його зміст.
- •17. Форми та види права власності.
- •18. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків.
- •20. Створення та припинення юридичних осіб
- •21. Юридичні особи: поняття та ознаки.
- •22. Право промислової власності
- •23. Захист особистих немайнових прав фізичної особи
- •24. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •25. Джерела цивільного права
- •26. Підстави набуття права власності.
- •27. Захист цивільних прав та інтересів
- •29. Види права власності.
- •31. Загальні положення про право інтелектуальної власності.
- •33. Поняття, сутність та значення позовної давності.
- •34. Суміжні права.
- •35. Договори про надання послуг: загальні положення
- •39. Сторони зобов’язання
- •40. Оформлення права на спадщину
- •41. Авторське право
- •43. Право власності на житло. Об’єднання власників житлових будинків, квартир
- •44. Припинення права власності
- •8) Звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника.
- •45. Поняття та особливості договору позички
- •51. Участь держави та Автономної Республіки Крим у цивільних правовідносинах
- •61. Загальні та відмінні риси договорів про виконання робіт
- •66. Цивільно-правовий договір
- •67. Поняття та зміст договору найму житла
- •68. Виконання зобов’язань
- •69. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •70. Поняття та характерні ознаки договору підряду
- •74. Поняття шлюбного договору
- •75. Реєстрація шлюбу
- •78. Припинення зобов’язань.
- •2. Порядок позбавлення батьківських прав
- •92. Умови усиновлення
- •95. Припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •102. Порядок та умови розірвання шлюбу органом рацСу.
- •108. Обов’язки батьків утримувати повнолітніх дітей
- •112. Об’єкти цивільних прав: основні положення
- •121. Виконання заповіту.
20. Створення та припинення юридичних осіб
Законодавством передбачається кілька способів виникнення юридичних осіб. Способи виникнення юридичних осіб:
розпорядчий порядок полягає в тому, що власник майна або уповноважений ним орган приймає рішення (розпорядження) про створення організації та затверджує її статут або положення про неї (державні підприємства);
нормативно-явочний (або реєстраційний) порядок означає, що умови створення юридичної особи зафіксовані у законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні вияв ініціативи (явка) її організаторів і реєстрація у відповідному органі (громадські організації);
дозвільний порядок утворення юридичної особи означає, що однією з необхідних умов її виникнення є дозвіл (згода) відповідного органу чи підприємства; Наприклад, для створення юридичних осіб, діяльність яких пов’язана з громадською безпекою, забезпеченням правопорядку, грошово-кредитним обігом, охороною здоров’я громадян, здобуттям освіти, необхідним є одержання дозволу від відповідних державних органів.
договірний порядок має місце у разі утворення юридичної особи шляхом укладення установчого (засновницького) договору особами, що добровільно об’єднуються для досягнення певних цілей (господарські товариства).
Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті.У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені законом.У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені законом.
В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Припинення юридичної особиЮридична особа може припинятися (способи припинення):-у результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам;-у результаті ліквідації.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Припинення юридичної особи внаслідок передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам може відбуватися шляхом:-злиття;приєднання;поділу;перетворення.
Злиття передбачає припинення двох або більше юридичних осіб і передачу всіх прав та обов’язків одній новій створеній в результаті таких дій юридичній особі.
Приєднання передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи і передачу всіх прав і обов’язків іншій юридичній особі.
Поділ передбачає припинення діяльності однієї юридичної особи і передачу у відповідних частках усіх прав та обов’язків кільком юридичним особам – правонаступникам.
При перетворенні юридичної особи одного виду в юридичну особу іншого виду (зміна організаційно-правової форми) до новоствореної юридичної особи переходять права та обов’язки попередньої.
Для всіх зазначених способів припинення юридичної особи притаманні дві особливості:по-перше, здійснюється фактичне припинення юридичної особи;
по-друге, права та обов’язки переходять до правонаступників. Таке правонаступництво ще називають універсальним.
Порядок припинення припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначається ст. 107 ЦК.