МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ІВАНА ФРАНКА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

КУРСОВА РОБОТА

з герменевтики

на тему:

Герменевтична онтологія мови Ганса-Ґеорґа Ґадамера

Студента ІІІ курсу групи ФФФ – 31

Напрямку підготовки «Філософія»

Спеціальності «Філософія»

Заліщука М.В.

Керівник:______________________

______________________________

Національна шкала________

Кількість балів:____Оцінка: ECTS___

Члени комісії ______________________________

______________________________

______________________________

Львів – 2013

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Загальні положення герменевтичної онтології мови Ганса-Ґеорґа Ґадамера. 7

Розділ 2. Універсальний аспект мовного середовища. 11

2.1. Проблема зв’язку мови та мислення Вільгельма фон Гумбольдта. 11

2.2. Критика Г.-Ґ. Ґадамером інструменталістської концепції розуміння мови. 14

2.3. Універсальна структура мови. 15

Розділ 3. Філософія мови Г.-Ґ. Ґадамера до і після виходу «Істини та методу». 18

3.1. Медіальний характер мови. 18

3.1.1. Універсально-медіальний аспект мови в екзистенціальній аналітиці Dasein Мартіна Гайдеґґера. 18

3.1.2. Зв'язок мови, розуміння та істини в феноменологічній герменевтиці Ганса-Ґеорґа Ґадамера. 19

3.1.3. Універсалізм філософії мови. 20

3.2. Трансформація герменевтичної онтології мови. 20

3.2.1. Перетворення ґадамерівської філософії мови після виходу «Істини і методу». 20

3.2.2. Обговорення Ґадамером проблеми мови з представниками інших напрямків сучасної філософії. 21

3.2.3. Визначення меж сфери мови Ґадамером. 22

3.2.4. Феноменологічні основи пізньої філософії мови Ґадамера. Проблема слухання, читання та літератури. 22

Висновок. 24

Список використаної літератури: 26

Вступ.

Питання мови є однією із найважливіших тем і проблем сучасної філософії. Це викликано різноманітними причинами, проте, я вважаю, що в першу чергу – особливою роллю мови в межах самої філософської рефлексії. Тому увага до питання мови здається закономірною, так як перед тим як приступати до рефлексії будь-якої проблеми варто визначитись із засобами самої рефлексії.

Основні філософські підходи до питання мови сформулювались вже до середини ХХ ст. Можна виділити дві основні традиції: англосаксонська, з аналітичним підходом, і континентальна, з феноменологічним та структуралістським підходами. В кожній із цих традицій були створені різноманітні концепції, які розглядали питання мови із різних сторін.

Одним із відомих представників феноменологічної вітки був німецький філософ Ганс-Ґеорґ Ґадамер. Його творчість вплинула на велику частину філософської думки сучасності, зокрема і на питанні про мову. Г.-Ґ. Ґадамер був одним із перших мислителів тогочасності, який поставив проблему мови на центральне місце у своїй філософії. Враховуючи те, що його творчість мала значний вплив у розвитку філософської думки ХХ ст. Німеччини, а згодом і поза її межами, цей факт заслуговує детального розгляду та глибокого аналізу його філософії.

Актуальність теми дослідження

Актуальність дослідження філософії мови Г.-Ґ. Ґадамера має двоякий характер: інтерналістський аспект – актуальність її для історико-філософського дослідження інших ідей самого Г.-Ґ. Ґадамера; екстерналістський аспект – вплив її на різні філософські традиції того часу.

Сучасна філософія немислима без такого важливого напрямку, як феноменологічна герменевтика, одним із засновників якої є Г.-Ґ. Ґадамер(1900 - 2002). Саме роботи Ґадамера, перш за все, його фундаментальна праця «Істина і метод», вперше опублікована в 1960-му році, викликала шквал дискусій, одним з центральних питань яких стала проблема мови.

Історико-філософське дослідження інших ідей самого Г.-Ґ. Ґадамера є неможливим без розуміння місця проблеми мови в його роботах, що пояснюється роллю, яку Ґадамер відводив мові.

Ступінь розробленості проблеми.

Герменевтична онтологія мови Г.-Ґ. Ґадамера давно є об’єктом пильної уваги багатьох дослідників. Зокрема, варто згадати роботи Ю. Д. Артамонової¹, Х. С. Гафарова², А. І. Патлача³, М. А. Шестакової⁴, В. С. Малахова⁵, К. А. Косолапової⁶, А. Л. Фоміна⁷ в яких визначається місце герменевтики Ґадамера в рамках сучасної філософської ситуації або аналізуються окремі її проблеми.

З іншомовних дослідників, варті уваги статті таких відомих феноменологів, як Г. Фігаль⁸, Р. Палмер⁹, Ж. Гронден¹⁰. Крім цього, необхідно виділити дослідження Д. ді Чезаре¹¹ і Д. Барбаріка¹².

Важливим дослідженням по розглянутій темі є книга М. Куша¹³, який виділяє дві стратегії в феноменологічній філософії мови: Едмунда Гуссерля, який, з його точки зору, розглядає мову як числення (за аналогією з мовою формальної логіки) і Мартіна Гайдеґґера, що розглядає мову як «універсальний медіум». Концепцію Ґадамера Куш ставить між ними, відзначаючи, що в цілому вона все ж набагато ближче до гайдеґґерівської¹⁴.

Об'єкт дослідження

Об'єктом дослідження в даній роботі є феноменологічна герменевтика Ганса-Ґеорґа Ґадамера, а також вся німецька феноменолого-герменевтична традиція.

Предмет дослідження

Предметом даного дослідження є проблема мови,розкривається як в основній роботі Г.-Ґ. Ґадамера - «Істині і методі»,так і в інших, більш пізніх творах.

Методологічна основа дослідження

Для написання даної роботи використовувалася наступна теоретико-методологічна база. В якості теоретико-методологічної основи дослідження виступає феноменолого-герменевтичний підхід, розроблений М. Гайдеґґером, у версії Г.-Ґ. Ґадамера. Необхідність використання цього підходу виникає при аналізі специфіки предмета даного дослідження. Аналіз герменевтики Ґадамера показує неможливість поділу концептуального і методологічного пластів, розгляду предмета дослідження (в даному випадку, мови) у відриві від конкретних форм і методів, в яких цей предмет розкривається в досліджуваному матеріалі. Важливу методологічну роль у даній роботі також відіграє компаративістський підхід, що дозволяє аналізувати ідеї Ґадамера в більш широкому концептуальному оточенні.

Необхідною бачиться і використання аналітичної методології для з'ясування логічних зв'язків в розглянутих концепціях, простеження несуперечності їх окремих положень у рамках досліджуваного цілого - філософської концепції мови.

Крім даних підходів, у даній роботі використовується також метод реконструкції, історичний та етимологічний підходи. Останній з них відіграє особливу роль, тому в рамках розглянутого матеріалу проблема «історії понять» є одним з ключових методологічних принципів¹⁵.