10. Механічна вентиляція – облаштування та розрахунок.

Порядок розрахунку і проектування вентиляційної системи:

1. Вибирають конфігурацію вентиляційної сітки в залежності від розмірів приміщень, установок, обладнання.

2. Проводять розрахунок об’єму припливного або витяжного повітря (повітрообміну) L, м³/год.

3. За об’ємом повітря і його швидкістю (6-12 м/сек.) знаходять переріз повітропроводів.

4. Визначають опір тертя Р_тр в повітропроводах та місцеві опори Z в сітці.

5. За продуктивністю L (м³/год) і повним тиском Н (Па) [H > ∑(P_тр + Z)] підбирають вентилятор згідно аеродинамічної характеристики.

6. Визначають потужність електродвигуна вентилятора (N_дв, кВт).

7. За потужністю N_дв підбирають відповідний тип двигуна.

Розрахунок необхідної кількості повітря проводимо за такими факторами:

а) За кількістю надлишкових тепловиділень ( ∑Q ):

L= ,

де С – теплоємність повітря, ρ – густина зовнішнього повітря, t_вн і t_зв – температури внутрішнього і зовнішнього повітря;

б) За вологовиділенням:

L= ,

де W – кількість водяних парів, які виділяються в приміщення (кг/год), d_вн і d_зв – волого вміст припливного і виведеного повітря (г/кг) сухого повітря.

∑W= W_п+W_мп+W_л;

в) За газовиділенням:

L= ,

де С_гдк і С₀ – ГДК шкідливих газів і парів у повітрі робочого приміщення і зовнішньому повітрі (мг/м).

∑G=G_п+G_ч+G_л

г) За кратністю:

L_к=K*V_n,

де К- кратність повітрообміну, V_n – об’єм приміщення, м³.

Також ще проводять розрахунок кількості повітря за кількістю людей, яка є у приміщенні (n_л), за кількістю надлишкових пиловиділень (∑П), за швидкістю руху повітря в повітропроводах.

11.Дія шуму на організм людини.

Шумом називається небажаний для людини звук або сполучення звуків. При тривалому впливі у людини знижується гостроти слуху, погіршується стан центральної нервової і серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та органів дихання. Граничні величини шуму на робочих місцях регламентуються ГОСТ 12.1.003-83.

Допустимі спектри рівнів звукового тиску

Робоче місце	Рівень звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц								Рівень звуку , дБА
	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Приміщення програмістів ПЕОМ	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Приміщення керування, робочі кімнати	79	70	68	58	55	52	50	49	60
Постійні робочі місця у виробничих приміщеннях	95	87	82	78	75	73	71	69	80

Захист від шуму.

Методи та засоби захисту від шуму

Зниження шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією

Джерело шуму , розташовують у кожусі, внутрішні поверхні якого покривають звукопоглинальними матеріалами. Різновидом цього методу є кабіна керування.

Звукоізолююча здатність кожуха, визначається:

R_н.кож = L_огор + 10lgS_кож /S_дж,

L_кож=L – R_кож + 10 lg S_кож/S_дж;

Де

L_необ – необхідне зниження шуму, дБ;

L – рівень шуму до встановлення кожуха, дБ;

R_кож – ізолююча здатність стінки кожуха, дБ;

S_кож – площа поверхні кожуха, м²;

S_дж – площа уявної поверхні, що впритул оточує джерело шуму, м².

Зниження шуму звукоізоляцією

Суть методу – джерела шуму розташовуються окремо, ізольовано від основного, менш шумного приміщення звукоізолювальною стіною або перегородкою. Звукоізоляція також передбачає розташування джерела шуму в окремій кабіні. Звукоізоляція досягається також розміщенням оператора в спеціальній кабіні. Звукоізоляція також досягається встановлення екранів, ковпаків. Вони захищають робоче місце і людину від безпосереднього впливу прямого звуку.

Звукоізолююча здатність огородження (стін, перегородок):

R_н.огор = L – lgB + 10lgS_огор - L_N

Тоді рівень шуму в ізольованому приміщенні:

L_із = L – R_огор – lgВ + 10lgS_огор

Де,

L – рівень звукового тиску в шумному приміщенні, дБ;

В – постійна приміщення, суміжного з шумним; м²

S_огор – площа огородження, м²;

L_N – допустимий рівень шуму в ізольованому приміщенні, дБ;

Звукозахисні кабіни

Необхідну звукоізолюючу здатність кабіни визначають за формулою:

R_н.каб = L + lg S/B - L_N

Де, L – рівень шуму до встановлення кабіни, дБ;

S - площа огороджень, через котрі шум проникає з шумного приміщення ( площа огороджувальних поверхонь за викл підлоги), м² ;

B – постійна приміщення кабіни, м²;

L_N – допустимі рівні шуму в кабіні.

Зниження шуму акустичною обробкою приміщення

Акустична обробка приміщення передбачає вкриття стелі та верхньої частини стін звукопоглинальним матеріалом. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі можуть підвішуватись звукопоглинальні щити, конуси, куби, встановлюватись резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі.

Зниження рівня звукового тиску після проведення акустичних рішень у приміщенні в зоні відбитого звуку

L = 20lgB₂/B₁, де В₁ і В₂ – постійні приміщення до та після акустичної обробки, які визначаються за СНиП ІІ-12-77. Величину зменшення рівня шуму L після встановлення звукопоглинаючого облицювання можна визначити за формулою, дБ