- •Анотація лекцій
- •1. Об’єкт, предмет політичної географії.
- •2. Визначення політичної географії.
- •3. Територіальна організація політичного життя.
- •4. Актуальні напрями і завдання політико-географічних досліджень.
- •5. Структура політичної географії.
- •Лекція № 2. Історія політико-географічної думки
- •Політична географія в 1950-х -початку 1970-х років: застій і пошуки шляхів відновлення
- •«Нова» політична географія: джерела, проблематика, теорія
- •Лекція 3. Головні поняття політичної карти світу. План
- •2. Держава на політичній карті світу.
- •3. Політико-територіальні утворення.
- •Значення Світового океану у системі міжнародних відносин.
- •Уявлення про світовий океан і його складові частини.
- •3. Політичний поділ повітряного та космічного простору.
- •Бельгія Бруней Марокко
- •Велика Британія Йорданія
- •5.Класифікація країн за формою державного устрою.
- •Лекція. Основні етапи формування політичної карти світу План
- •2. Політична карта епохи Середньовіччя.
- •3. Формування колоніальної системи світу у Новий період.
- •Лекція. Наукові поняття політико-географічне і геополітичне положення держави План
- •Поняття політико-географічного положення держави.
- •Поняття геополітичне положення.
- •Геополітичне положення України.
- •Зростання інтересу до конфліктів, як об’єкта наукового дослідження.
- •Типологія конфліктів.
- •Закономірності розвитку і врегулювання територіально-політичних конфліктів.
- •Поширення конфліктів у світі.
- •Територіально-політичні проблеми України. Спірні ділянки кордонів
2. Визначення політичної географії.
Отже, для політолога політико-географічні знання мають вагоме значення, оскільки знайомлять з важливим просторовим аспектом прояву політики, без якого розуміння сучасної соціально-політичної ситуації буде однобоким і неповним. Недаремно в США, де політичні науки отримали потужний розвиток політичну географію визначають як науку, яка вивчає взаємодію географічних ареалів і політичного процесу [ Berry, Cohen and Minghi, 1965].4
Український географ М.С. Дністрянський у визначенні політичної географії вважає за доцільне акцентувати на значенні держави, як основної політико-географічної одиниці. Згідно його визначення:
Політична географія – це географічна наука про територіальну організацію держав і міждержавних об’єднань, розміщення і взаємовідношення політичних сил, територіальні форми політичних процесів і явищ.5
На основі вище наведеного пропонуємо власне визначення науки:
Політична географія – це географічна наука про територіально-політичну організацію держав і міждержавних об’єднань та їх взаємодію між собою і географічним простором.
3. Територіальна організація політичного життя.
Відомий український географ О.Шаблій визначає чотири найважливіших риси територіальної організації політичного життя суспільства:
Бути територіально організованим – це, передусім, бути розміщеним у двовимірному просторі земної поверхні. Стосовно політичної сфери взаємне розміщення її об’єктів можна показати на прикладі розташування виборчих дільниць у великому місті або взаємне розташування держав на політичній карті континенту.
Бути територіально організованим означає, наявність зв’язків між взаєморозташованими об’єктами. У політичній сфері особливу комунікаційну функцію виконують теле- і радіозв’язок.
Бути територіально організованим передбачає розвиток і функціонування явищ на земній поверхні у вигляді територіальних формувань, утворень, територіальних систем. Загалом можна говорити про декілька рівнів геопросторових форм політичної сфери суспільства: а) державний, представлений існуючими окремими країнами на політичній карті світу; б) наддержавний, який представлений групами, коаліціями, асоціаціями та політичними інтеґраціями суміжних та територіально відокремлених країн (наприклад, блок НАТО); в) субдержавний – реґіональний і локальний. Прикладом першого з них є політико-географічний район держави.
Бути територіально організованим означає для територіальних утворень не лише розвиток, а у першу чергу функціонування. Органи політичної влади є у суспільстві тими регуляторами, які, збираючи і переробляючи інформацію про політичний стан суспільства, вживають заходів, щоб політична система держави функціонувала як саморегульована і замкнена.6
Політична географія виконує чотири важливі функції: описову, пояснення, управлінську та прогностичну. Описова функція дає змогу дати всебічний опис територіальної організації політичного життя держави чи групи країн регіону з метою встановлення спільних і відмінних рис. Функція пояснення дає відповідь на питання, яким чином ресурси держави визначають напрями її розвитку, а, отже, і характер прояву політичних явищ в межах країни чи регіону. Управлінська функція проявляється в конкретному застосуванні політико-географічних знань на практиці у державному і регіональному управлінні з метою досягнення максимального результату. Суть прогностичної функції полягає у вивченні закономірностей взаємодії географічних ареалів і політичного процесу і спробі спроектувати розвиток цієї взаємодії у майбутньому. Прикладом прояву політико-географічної функції є геостратегія окремих держав і міждержавних об’єднань.