Бельгія Бруней Марокко

Ватикан Бутан Свазіленд

Велика Британія Йорданія

Данія Камбоджа

Іспанія Катар

Ліхтенштейн Кувейт

Люксембург Малайзія

Монако Непал

Нідерланди ОАЕ

Норвегія Оман

Швеція Саудівська Аравія

Таїланд

Японія

Океанія

Тонга

Монархії різняться за своєю формою:

Абсолютна монархія (необмежена) — форма правління, за якої глава держави — монарх є головним джерелом законодавчої та виконавчої влади (остання здійснюється залежним від монарха апаратом). Монарх здебільшого встановлює податки і розпоряджається фінансами. Парламент у деяких випадках взагалі відсутній або є дорадчим органом.

Абсолютних монархій у світі 5: Бруней, Бутан, Катар, ОАЕ, Оман.

Конституційна монархія (обмежена) — форма правління, за якої влада монарха обмежена конституцією, законодавчі функції передані парламенту, а виконавчі — уряду. Монарх юридичне є верховним главою виконавчої влади, главою судової системи, формально призначає уряд, замінює міністрів, розпоряджається військами, може скасувати прийняті парламентом закони і розпустити парламент. Але фактично ці повноваження належать уряду.

Конституційних монархій у світі 23: Тонга (Океанія); Лесото, Марокко, Свазіленд (Африка); Бахрейн (фактично абсолютна), Йорданія, Камбоджа, Кувейт (фактично абсолютна), Малайзія, Непал, Таїланд, Японія (Азія); Андорра, Бельгія, Велика Британія, Данія, Іспанія, Ліхтенштейн, Люксембург, Монако, Нідерланди, Норвегія, Швеція (Європа).

Теократична монархія (грецьк. theokratia — влада Бога) — форма правління, за якої політична і духовна влада перебувають у руках церкви.

У світі таких монархій дві — Ватикан і Саудівська Аравія.

Держави у складі Співдружності. До них належать 14 країн — колишніх колоній Великої Британії, в яких формально главою держави є Британська королева, представлена в країні генерал-губернатором (обов'язково її уродженцем). Такі країни мають свій парламент і уряд. Це Канада, Австралія, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Тувалу, Антигуа і Барбуда, Співдружність Багамських Островів, Барбадос, Беліз, Гренада, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Ямайка.

Країни Співдружності можуть здійснювати незалежну політику, їх мешканці є громадянами своїх держав, а не підданими Британської королеви, але об'єднує їх визнання верховної влади королеви Великої Британії. Члени Співдружності мають беззастережне право одностороннього виходу з неї за власним бажанням. Ним скористалися М'янма, Ірландія, Пакистан.

Від «держав у складі Співдружності» за формою правління суттєво відрізняється інтеграційне угруповання Британська Співдружність Націй (Commonwealth), яке було юридичне оформлене у 1931 р. і нині охоплює 51 країну — колишні колонії Великої Британії, розташовані у всіх частинах світу на площі понад 30 млн км² із населенням більше 1,2 млрд осіб. Учасники угруповання мають різноманітні форми правління: монархії, республіки, держави у складі Співдружності.

Джамахирія. Це унікальна форма правління, за якої керівники держави вимагають її міжнародного визнання саме в такому розумінні, як це закладено в арабській мові — «народовладдя», «держава мас».

Джамахирія (араб. — народовладдя, влада мас) — форма правління, за якої відсутні традиційні інститути влади: вважається, що всі державні рішення приймаються усім народом.

Представлена однією країною у світі — Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамахирією. У країні ліквідовано політичні партії й уряд, парламент у його класичній формі. Нею керують первинні народні збори, наділені законодавчою і виконавчою владою. З 1977 р. головним законодавчим органом є Загальний народний конгрес (скликається двічі на рік), куди входять секретарі районних народних зборів і представники громадських організацій.