Розділ 9 охорона природи та навколишнього природного середовища

Охорона природи включає систему правових економічних заходів, що спрямовані на зменшення забруднення навколишнього середовища через господарську діяльність.

В сільському господарстві важливе значення має система заходів, спрямована на раціональне використання земель, захист їх від шкідливих антропогенних викидів, а також на підвищення родючості ґрунтів.

Господарська діяльність суспільства, спрямована на вирощування необхідної кількості екологічно чистих продуктів харчування, супроводжується руйнівним впливом на основні екологічні чинники довкілля: землю, воду, повітря, природні фіто- і зооценози.

Технологій вирощування сільськогосподарських культур, які включають в себе обробіток ґрунту, використання неорганічних добрив, хімічних засобів боротьби з шкідниками і хворобами повинна опрацьовуватись з глибоким знанням справи науково обґрунтовано, щоб зберегти життєве середовище екологічно чистим, придатним для життєдіяльності людей.

Важливе місце в охороні природи належить економічному моніторингу, систематичному спостереженню за станом природних чинників.

9.1. Стан ґрунтів та використання земельних ресурсів

В процесі формування ґрунтів рельєф відіграє значну роль в поєднанні з кліматичними умовами, ґрунтотворними породами, зволоженням та діяльністю людини, що призводить до утворення різних ґрунтів.

Враховуючи категорії земель, крутизну схилів, агротехніку вирощування сільськогосподарських культур, для земель сільських рад розроблено комплекси обробітку ґрунту і поліпшення угідь. На території району агротехнічні заходи застосовуються для збереження та збільшення вмісту гумусу (внесення органічних добрив люпину, гірчиці білої та інші), використовуються бактеріальні добрива для інокуляцій насіння бобових багаторічних трав з метою збагачення ґрунтів на азот.

Організаційною основою ґрунтозахисного комплексу заходів є контурно-меліоративна організації території. З врахуванням ландшафтних зв’язків забезпечена ерозійна стабільність границь землеволодінь, землекористувань сільськогосподарських угідь та окремо оброблюваних ділянок.

На території сільських рад актуальним є питання наявності ґрунтів з високою кислотністю ( РН – 4.5 - 5.5), які вимагають хімічної меліорації шляхом вапнування. Зустрічаються випадки забруднення ґрунтів пестицидами, мінеральними добривами, розчинними паливно–мастильними матеріалами, стічними водами тваринницьких ферм з надмірним вмістом гноївки. Також зустрічаються механічні забруднення камінням, висока забур’яненість ґрунтів. Все це призводить до деградації ґрунтів, ускладнює їх обробіток, знижує їх родючість, виводить певні площі землі і з сільськогосподарського вжитку, зменшує площі орних земель. В цю групу екологічних змін можна віднести і так звану промислову ерозію, яка є наслідком добування на території району сірки.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” Кабінет Міністрів України затвердив перелік видів ді­яльності, що належать до природоохоронних заходів. Цей факт наба­гато полегшив процес управління охороною природного середовища в цілому і землекористуванням зокрема. Згаданий перелік включає:

• Будівництво у населених пунктах, на новобудовах і діючих підприємствах споруд для очищення стічних вод, систем водопостачання та споруд для збирання, , очищення та використання вод поверхневого стоку в системах водопостачання, ведення водного кадастру;.

• Впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно – меліоративною організацією території;

• Проведення агролісотехнічних заходів на ярах, балках та інших ерозійно небезпечних землях;

• Консервація деградованих і забруднених земель;

• Поліпшення малопродуктивних земельних угідь;

• Охорона і раціональне використання мінеральних ресурсів, природ­них рослинних ресурсів;

• Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів;

• Ядерна і радіаційна безпека.